Львів – Маніпулювання політиками історією України, особливо подіями Другої світової війни, призвело до того, що на Заході і Сході України вчителі у школах викладають цей предмет по-різному. Для прикладу, львівські освітяни можуть використовувати, окрім міністерського підручника, ще й додатковий посібник для п’ятикласників, де, зокрема, сталінська доба подається з огляду на трагічні події у Західній Україні.
У львівській середній школі № 21 побували вчителі із Західної України і Східної, щоб у класі історії оглянути куток, облаштований під повстанську криївку: дерев’яна стіна, стіл, друкарська машинка, автомат, одяг, ікона Богородиці у куті. На стінах – портрети визначних українців ХХ століття, які мріяли про незалежну державу, боролись зі сталінською партією, більшість пожертвували власним життям. Освітяни із Західної України в захопленні від такої ідеї, а східняки – навпаки.
Вчитель Любов Бенько у цьому класі викладає історію, і у такій атмосфері, каже вона, учні гарно сприймають матеріал. Експозиція допомагає учням полинути у далекі часи і уявити, як виглядало життя повстанців.
«У Другій світовій війні ворогами українців була німецька влада і радянська, представлена сталінською партією. Ми розповідаємо про людей, борців за свою державу, які ідеї вони пропагували, якими методами боролись. Рух опору у Всесвітній історії – це лиш один урок, але потрібно розповісти про рух опору по всій Європі. Я мушу чимало матеріалу подати за один урок, з історії України теж година на рух опору, а це не лише мова про УПА, але й про радянську течію. Я маю подавати матеріал толерантно, не можу нав’язувати свою думку, але дуже люблю дискутувати з учнями, особливо на уроках маю подати факти, один, другий, а дітей прошу знайти третій, четвертий, і ми робимо висновки», – розповідає вчитель.
Мерія замовила посібник з історії для 5-го класу
Кожна львівська школа отримала від управління освіти міськради комплект посібників з історії України для 5-го класу, на закупівлю книг мерія виділила 70 000 гривень. А посібник з історії України для 10–11-го класів міська влада не підтримала фінансово, назвавши його «просвободівським»: ця партія згадана у сигнальних примірниках посібника, серед авторів якого депутати-свободівці.
Посібник для 5-го класу, який замовила мерія, не є обов’язковим, він не має міністерського грифу. Це лише додатковий матеріал до міністерського підручника, і чимало вчителів ним користуються, наголошує методист навально-методичного центру освіти Львова Жуана Романишин.
«Матеріал історичний, не викинутий, не придуманий, цим посібником вчителі задоволені. Ми нікого не заставляємо вчити по ньому. Обов’язковим є підручник, затверджений Міносвіти. Історія, зокрема сталінської доби, викладається по-різному у Східній Україні і у нас. Посібник для 10–11-го класу є спроба зробити, зокрема, там мова йде про кілька тем, які, на погляд авторів, ніби вилучені з програми 10–11-го класу, але нічого ще з цих тем не вилучено Міністерством. Цей посібник для 10–11-го класів до школи і учнів не дійшов», – зауважила методист.
Міносвіти «зневажає думкою галичан»
Автор посібника з історії України для 5-го класу, вчитель львівської середньої школи № 28 Андрій Закалюк викладає предмет за міністерським підручником і власною книжкою. Відмінності між двома книжками є, особливо щодо висвітлення сталінської доби. У міністерському підручнику Голодомор не називається «геноцидом», не вказується число жертв, наслідки, причини цієї трагедії; ні слова про розстріляне відродження. Натомість чимало матеріалу розповідає про користь колективізації та індустріалізації, але немає пояснення, яку шкоду ці сталінські процеси завдали українському народові.
«У міністерському підручнику не згадується ще один важливий момент, що причиною війни у Європі був так званий пакт Молотова-Ріббентропа, за яким апріорі Радянський Союз і Німеччина поділили сфери впливу у Європі, так званий таємний протокол. У міністерському підручнику про це нічого не згадується. Ми про це дуже добре згадали, подали фотографії, як німецькі і радянські війська у 1939 році обнімались, проводили спільні паради. У моїй книжці є теж, чого немає в міністерській, радянізація у Західній Україні, нищення інтелігенції, закриття «Просвіти». Окремо у посібнику висвітлено тему про рух опору. Про УПА в міністерському підручнику написано, що це нескорений народ, щось ніби чуже, він нікому не корився. Мовиться у державному підручнику про повоєнний період, але немає про голод 1946–1947 років, ліквідацію УГКЦ, операцію «Вісла», виселення українців. А це все сталінська доба», – наголосив вчитель Андрій Закалюк.
Ніхто не змушує львівських вчителів користуватись додатковим посібником, але й не забороняє. Хоча Міносвіти у жовтні надіслало лист, яким попередило про заборону використовувати інші альтернативні до державного підручники з історії. Втім, посібник для 5-го класу без грифу Міносвіти набагато цікавіший, з якісними ілюстраціями і фотографіями, легший для сприйняття школярів, кажуть вчителі.
Вони зазначають, що не стільки від їхнього позиції залежить викладання предмету, але передусім від суспільства. У Західній Україні діти знають про жахливе минуле з розповідей дідусів, бабусь, тому освітяни не можуть собі дозволити оминати теми, як це робить Міносвіти, важливі для галичан і вистраждані ними чи їхніми рідними, кажуть вчителі.
У львівській середній школі № 21 побували вчителі із Західної України і Східної, щоб у класі історії оглянути куток, облаштований під повстанську криївку: дерев’яна стіна, стіл, друкарська машинка, автомат, одяг, ікона Богородиці у куті. На стінах – портрети визначних українців ХХ століття, які мріяли про незалежну державу, боролись зі сталінською партією, більшість пожертвували власним життям. Освітяни із Західної України в захопленні від такої ідеї, а східняки – навпаки.
Вчитель Любов Бенько у цьому класі викладає історію, і у такій атмосфері, каже вона, учні гарно сприймають матеріал. Експозиція допомагає учням полинути у далекі часи і уявити, як виглядало життя повстанців.
«У Другій світовій війні ворогами українців була німецька влада і радянська, представлена сталінською партією. Ми розповідаємо про людей, борців за свою державу, які ідеї вони пропагували, якими методами боролись. Рух опору у Всесвітній історії – це лиш один урок, але потрібно розповісти про рух опору по всій Європі. Я мушу чимало матеріалу подати за один урок, з історії України теж година на рух опору, а це не лише мова про УПА, але й про радянську течію. Я маю подавати матеріал толерантно, не можу нав’язувати свою думку, але дуже люблю дискутувати з учнями, особливо на уроках маю подати факти, один, другий, а дітей прошу знайти третій, четвертий, і ми робимо висновки», – розповідає вчитель.
Мерія замовила посібник з історії для 5-го класу
Кожна львівська школа отримала від управління освіти міськради комплект посібників з історії України для 5-го класу, на закупівлю книг мерія виділила 70 000 гривень. А посібник з історії України для 10–11-го класів міська влада не підтримала фінансово, назвавши його «просвободівським»: ця партія згадана у сигнальних примірниках посібника, серед авторів якого депутати-свободівці.
Посібник для 5-го класу, який замовила мерія, не є обов’язковим, він не має міністерського грифу. Це лише додатковий матеріал до міністерського підручника, і чимало вчителів ним користуються, наголошує методист навально-методичного центру освіти Львова Жуана Романишин.
«Матеріал історичний, не викинутий, не придуманий, цим посібником вчителі задоволені. Ми нікого не заставляємо вчити по ньому. Обов’язковим є підручник, затверджений Міносвіти. Історія, зокрема сталінської доби, викладається по-різному у Східній Україні і у нас. Посібник для 10–11-го класу є спроба зробити, зокрема, там мова йде про кілька тем, які, на погляд авторів, ніби вилучені з програми 10–11-го класу, але нічого ще з цих тем не вилучено Міністерством. Цей посібник для 10–11-го класів до школи і учнів не дійшов», – зауважила методист.
Міносвіти «зневажає думкою галичан»
Автор посібника з історії України для 5-го класу, вчитель львівської середньої школи № 28 Андрій Закалюк викладає предмет за міністерським підручником і власною книжкою. Відмінності між двома книжками є, особливо щодо висвітлення сталінської доби. У міністерському підручнику Голодомор не називається «геноцидом», не вказується число жертв, наслідки, причини цієї трагедії; ні слова про розстріляне відродження. Натомість чимало матеріалу розповідає про користь колективізації та індустріалізації, але немає пояснення, яку шкоду ці сталінські процеси завдали українському народові.
«У міністерському підручнику не згадується ще один важливий момент, що причиною війни у Європі був так званий пакт Молотова-Ріббентропа, за яким апріорі Радянський Союз і Німеччина поділили сфери впливу у Європі, так званий таємний протокол. У міністерському підручнику про це нічого не згадується. Ми про це дуже добре згадали, подали фотографії, як німецькі і радянські війська у 1939 році обнімались, проводили спільні паради. У моїй книжці є теж, чого немає в міністерській, радянізація у Західній Україні, нищення інтелігенції, закриття «Просвіти». Окремо у посібнику висвітлено тему про рух опору. Про УПА в міністерському підручнику написано, що це нескорений народ, щось ніби чуже, він нікому не корився. Мовиться у державному підручнику про повоєнний період, але немає про голод 1946–1947 років, ліквідацію УГКЦ, операцію «Вісла», виселення українців. А це все сталінська доба», – наголосив вчитель Андрій Закалюк.
Ніхто не змушує львівських вчителів користуватись додатковим посібником, але й не забороняє. Хоча Міносвіти у жовтні надіслало лист, яким попередило про заборону використовувати інші альтернативні до державного підручники з історії. Втім, посібник для 5-го класу без грифу Міносвіти набагато цікавіший, з якісними ілюстраціями і фотографіями, легший для сприйняття школярів, кажуть вчителі.
Вони зазначають, що не стільки від їхнього позиції залежить викладання предмету, але передусім від суспільства. У Західній Україні діти знають про жахливе минуле з розповідей дідусів, бабусь, тому освітяни не можуть собі дозволити оминати теми, як це робить Міносвіти, важливі для галичан і вистраждані ними чи їхніми рідними, кажуть вчителі.
