Доступність посилання

ТОП новини
20 листопада 2019, Київ 21:23

Для Ющенка результати виборів-2012 не стали трагедією – Ванникова


Для Ющенка результати виборів-2012 не стали трагедією – Ванникова
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:27:30 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ
У «Нашій Україні» між головою партії і головою політради майже півроку немає контакту. Про це, а також про причини внутрішньопартійного конфлікту, оцінку результатів виборів та подальші плани розповіла Радіо Свобода Ірина Ванникова, член президії політради партії «Наша Україна» та офіційний речник голови партії – Віктора Ющенка.

– Про ситуацію в «Нашій Україні» ми вже говорили з головою політради партії Сергієм Бондарчуком. В партії утворилося кілька груп, які між собою не можуть порозумітися. В минулі вихідні ці групи навіть не змогли провести спільне засідання політради. Що вам всім завадило зібратися в одному місці?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:19:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ
– В мене теж питання, що завадило цим людям, які зібралися на Спаській, зібратися в одному місці, куди їх і запрошували?

– На вулиці Спаській у Києві розташована штаб-квартира «Нашої України» і логічно зібратися у штаб-квартирі, а не в конференц-залі одного з готелів.
Ірина Ванникова
Ірина Ванникова

– Давайте тут внесемо ясність. Вас, мені здається, ввели в оману, говорячи про те, що зараз на Спаській – офіційна штаб-квартира партії «Наша Україна». Справа в тому, що офіс «Нашої України» на Спаській уже давно в заставі «Укрексімбанку»... Першого листопада Сергій Бондарчук, як голова політради, відправив до виконавчої служби «Укрексімбанку» листа, де відмовився офіційно проплачувати оренду за цей офіс. Про це нас повідомила, як не дивно, виконавча служба «Укрексімбанку», яка прийшла через два дні до нашого офісу з електриками, з сантехніками і сказала: шановні, будь ласка, якщо ви не проплатите, ми вас просимо вийти з цього приміщення. Виконком в особі голови порадився з Віктором Андрійовичем. Ми всі порадилися і ухвалили рішення, що, дійсно, якщо голова політради не збирається платити, відмовляється оплачувати оренду через офіційні рахунки за такий великий офіс, то ми, напевно, переїдемо в інше приміщення. Виконком партії, Віктор Ющенко переїхали в інший офіс, набагато менший, який коштує набагато менше грошей. Тому зараз Спаська офіційно не оплачується виконавчим комітетом нашої партії, тому президія нашої партії вирішила провести політраду за іншою адресою. Чому туди не прийшов Сергій Бондарчук – це, дійсно, питання до нього.

– Пан Бондарчук каже, що його навіть офіційно не повідомили про те, що політрада буде в іншому приміщенні відбуватися.

– Ні, це неправда. Офіційно розсилалися смс-повідомлення. Я можу вам навіть показати і мені прислали, де буде проводитися засідання політради.

– Відомо, що для «Нашої України» результат на парламентських виборах минулорічних був не найкращий. Що завадило партії зібратися і обговорити ситуацію?
Ми провели розширену президію і ухвалили рішення, що збираємося на політраду 9 лютого

– А, нічого. Ми якраз і зібралися і обговорили ситуацію, вибачте, в готелі «Київ», за який офіційно проплатив виконавчий комітет партії. І для кворуму, для того, щоб провести політраду цього дня нам не вистачило всього одного голосу. Для кворуму треба 48 голосів, а у нас було 47 членів політради. Тобто ми провели розширену президію і ухвалили рішення, що збираємося на політраду 9 лютого, де проведемо цю розмову, про яку Ви говорите.

– А ви вже домовилися з паном Бондарчуком, що все-таки всім разом треба зібратися?
Мені трошечки смішно про це говорити, тому що порівнювати Бондарчука і Ющенка неможливо

– Дуже важко домовлятися з людиною, яка не хоче домовлятися і не спілкується. Справа в тому, що Сергій (Бондарчук) місяців 4 або 5 – не виходить на контакт із Віктором Андрійовичем. І в цьому питання. Власне, мені трошечки смішно про це говорити, тому що порівнювати Бондарчука і Ющенка неможливо. Це абсолютно різні постаті.

– Чому? Якщо ми беремо партію, то це – перша особа, а це – друга особа.
Все краще Бондарчук отримав з рук Ющенка. Героя України – за професійність, порядність, чесність

– Бондарчук – це менеджер епохи Ющенка. Все краще Бондарчук отримав з рук Ющенка. Героя України – за професійність, порядність, чесність…

– Був указ про Героя Бандеру і Героя Бондарчука. І вони були майже в один час.

– Так. Ющенко своїми руками зробив історію і Бондарчуку, і його родині. Що може бути вище для молодого українського політика, яким позиціонує себе Бондарчук? Бондарчук 5 років очолював «Укрспецекспорт», одну з найбільших монополій у цій країні. Ми розуміємо, що за цим стоїть.

Безумовно, Сергій – перспективна молода людина, і зараз якась така його внутрішня незрілість викликає питання. Ющенко віддав йому в управління партію. Ющенко просив політраду, ми це всі добре пам’ятаємо, одноголосно проголосувати за Сергія на час виборчої кампанії. Він це просив зробити, бо в людей були різні думки щодо Сергія. І тоді Віктор Андрійович просив Сергія: Сергій, бери в управління партію, керуй виборчим процесом, домовляйся з нашими політичними партнерами. В нас півтора місяці до початку виборчої кампанії в офісі сиділо по 8-10 різних політичних сил. І Ющенко з ними розмовляв, і щоразу запрошував Сергія і казав: Сергію, заходь, сідай, розмовляй. Потім він сказав: Сергію, керуй цим. Ти ж молодий, стань обличчям цієї кампанії, стань обличчям цієї політичної сили. Сергій сказав: не хочу, не пояснивши, до речі, причин цього. Для мене дивно.

– Ви казали про те, що Сергій Бондарчук фактично самоусунувся від виборчої кампанії, хоча він був у виборчому списку. А що завадило тоді переобрати голову політради?
Не Ющенко образливими різними словами кидається в публічному просторі. Не Ющенко принижує цю політичну силу

– Справа в тому, що не хотіли збурювати цю ситуацію. Ви ж бачите, не Ющенко збурює цю ситуацію. Не Ющенко, вибачайте, образливими різними словами кидається в публічному просторі. Не Ющенко принижує цю політичну силу. Якщо Ви зауважили, Ющенко зараз мовчить і нічого не говорить.

– До речі, те, що Ющенко мовчить, дуже цікаво. Бо пройшли вибори, а Віктор Ющенко не прокоментував їх результати. Ви можете сказати як його офіційний речник, чому лідер «Нашої України» – хоча блоки були заборонені, але це фактично був блок з трьох партій – ніяк не прокоментував результат на виборах?
Ми не вважаємо, що відбулася трагедія. Те, що «Наша Україна» набрала трошки більше 1 відсотка – безумовно, це дуже неприємно

– Ні, він прокоментував. Можливо, Ви щось недочули. В нас була наша президія перед новим роком, у грудні ми якраз збиралися, якраз говорили про вибори. Ми не вважаємо, що відбулася якась трагедія. Те, що «Наша Україна» набрала трошки більше 1 відсотка – безумовно, це дуже неприємно. Але, повірте, було зроблено максимально для того, щоб здолати хоча б той негатив, який накопичився у суспільстві. Віктор Ющенко мав змогу донести свою позицію і, можливо, розвіяти якісь міфи, які зібралися навколо нього, спростувати якусь брехню, яка накопичувалася роками з боку наших соратників.

Дуже важко було здолати внутрішній спротив в середині нашої партії, в середині київського офісу, адже Сергій, як він каже, самоусунувся, але це не до кінця правда. Тому що Сергій час від часу приїжджав до Києва і їхав з контртурами по регіонах, де переконував людей, що Ющенко – це погано, що Ющенка треба відправити у відставку.

– А навіщо ж вам такий голова політради на той момент, якщо він веде таку агітацію?

– Ось і я до цього веду, що навіщо нам такий голова політради. Очевидно, що нам треба ухвалювати рішення. Очевидно, якщо зараз межа компромісу вже, на мій превеликий жаль, перейдена, якщо вже є такі сепаративні настрої в Сергія, то він спокійно може піти й створити свою політичну силу. Ми поговоримо про це і 9 лютого, на наступній політичній раді.

Я б дуже хотіла поговорити з Сергієм Бондарчуком. Я його дуже добре знаю, ми були дуже добрі приятелі і, повірте, в тому, що Сергій Бондарчук з’явився в публічному просторі, є і моя велика роль, це без перебільшення.

– По-моєму, Ви не брали участі, коли він по мажоритарному округу обирався народним депутатом.

– В 2002 році, дійсно, я не брала. Він тоді зайшов по блоку «Наша Україна» і швиденько перебіг в іншу фракцію, провладну. Я говорю про період з 2010 по 2012 роки.

– Ви казали, що вам вдалося здолати негатив завдяки виборчій кампанії? Дозвольте не погодитися. Принаймні, в чому тоді полягає здолання негативу? Адже перед виборами від Віктора Ющенка пішло кілька помітних соратників – Валентин Наливайченко, Андрій Парубій, Володимир Огризко. І після виборів теж пішли соратники. Але все одно негатив лишається. Враховуючи цю ситуацію, негативу ще достатньо багато.
Не Ющенко джерело негативу. Джерело – інші люди, яким цікавіше забрати готову партію і розкурити вже її під себе

– Але ж Ви бачите, що не Віктор Ющенко джерело цього негативу. Джерело – інші люди, яким цікавіше забрати готову партію і розкурити вже її під себе. Дійсно, є питання. У кожного з цих людей була своя мотивація. Кожен із цих людей зробив свою кар’єру завдяки Ющенку, це треба визнати. Всі призначення, всі високі посади – це завдяки Віктору Ющенку. Ці люди відбулися завдяки Віктору Ющенку. Це треба визнати. І в цьому трагедія цього великого українського демократа, що дуже часто гроші, меркантильні причини і посади стають важливішими за цінності і за ту ідеологію, яку він сповідує. Три кити Віктора Ющенка – це мораль, етика та ідея. Але цього часом в нашій країні замало для того, щоб біля тебе було коло вірних соратників. Наливайченко, до речі, якщо Ви помітили, пішов тихо, без шуму, без скандалу.

– Вони всі пішли тихо. І Огризко, і Парубій.
«Наша Україна» стала ґрунтом для 19 політичних проектів. Нинішні політики виросли з шинелі Ющенка

– Це правда. А з Сергієм є питання зараз.

Наливайченко два роки переконував, що «Наша Україна» не повинна брати активну участь в політичному полі, треба приєднуватися до Об’єднаної опозиції. І чомусь за одну добу Наливайченко опиняється в УДАРі. Скажіть мені, що за радикальна зміна політичної позиції?

Але це говорить про те, що «Наша Україна» – це демократична партія. Ви знаєте, «Наша Україна» стала ґрунтом для 19 політичних проектів. Нинішні політики виросли з шинелі Ющенка, і це треба визнати. Всі – Арсеній Яценюк, В’ячеслав Кириленко, Анатолій Гриценко, Микола Катеринчук… «Єдиний центр». Всі побудували свої партії на базі «Нашої України». А знаєте чому? Тому що там завжди було здорове зерно.

– Скільки ще партій буде збудовано на базі «Нашої України» враховуючи те, що відбувається?

– Дай Боже! Нехай і Сергій собі збудує свій політичний проект, і він буде успішним, і хай Сергій стане популярним, і доб’ється свого успіху завдяки своїй праці, а не паразитуванням на плечах інших.

– Все таки ми не чули від Віктора Ющенка – може, Ви збиралися у вузькому колі – що він думає про результати виборів?

– Про результати виборів ми поговоримо 9 лютого на нашій політраді. Я думаю, що варто, дійсно, це обговорити. Але в нього драми щодо цього немає, повірте. Я уже пояснила його позицію – він розумів, що, працюючи в страшенному внутрішньому спротиві і в зовнішньому негативі, дуже важко було досягнути гарного результату.

– Коли Президент набирає приблизно стільки, скільки набирає Радикальна партія Олега Ляшка, то тут, очевидно, треба робити висновки. І які висновки для себе зробила партія?

– Наша партія зробила висновки, що нам треба провести перереєстрацію, треба з’ясувати, скільки в нашій партії реальних членів, треба сформувати реальний бюджет партії, треба зробити штатний розклад, треба переформатувати статут для того, щоб позбутися цих усіх суперечностей, які зараз у нас існують і стають зачіпками для деяких людей, які провокують конфлікти. Ми будемо працювати.

– До речі, щодо бюджету. Ще одна така тема довготривала – це борги «Нашої України». Називають різні суми – я чув про 80 мільйонів гривень. Що з цим боргом? Яка його історія і перспективи? Це, до речі, реальна сума?

– Це вже нереальна сума. Сума набагато менша. Я, до речі, так само з цим розбираюся – як спостерігач, бо в партію прийшла в 2010 році. От, у мене є такий цікавий папірець. За 5 років існування партії, тільки по офіційних каналах, по офіційних рахунках «Нашої України» у 27 обласних осередків, не рахуючи київської організації, пройшло 172 мільйони 460 тисяч гривень. Це офіційно з податками. Наприклад, Донецька область отримала 11 мільйонів 240 тисяч гривень. Це величезні суми, насправді. А які результати давали ці області нам на виборах, наприклад, в 2006 році і навіть у 2007 році? Уже і в людей треба попитати, звідки взялися ці борги, як вони накопичилися? Не Ющенко ж винний?

– Ніхто не каже, що Ющенко.
Чомусь потім люди приходять до Ющенка, хоча вони знають адреси, куди можна піти і спитати – де їхні гроші

– Зараз із цим якраз теж іде розбирання. За три місяці був проведений аудит. З’ясувалися дуже цікаві речі. Ви ж знаєте, що в партії були менеджери, які виходили з партії, потім формували прекрасні політичні проекти. Так чомусь потім люди приходять до Віктора Ющенка, хоча вони знають адреси, куди можна піти і спитати – де їхні гроші.

– Приходять до голови. Ви ж кажете, що Ющенко – найвищий.
Одному колишньому чільному менеджеру «Нашої України» давали готівкою великі гроші, а він через свої приватні структури пропускав ці гроші, як кредити для партії

– Коли Ющенко в 2005 році зшивав країну нашу, де стояв спочатку наш помаранчевий Майдан, а потім збирався Сєверодонецьк, уже в партії працювали гарні менеджери. Була, наприклад, така цікава схема – одному колишньому чільному менеджеру «Нашої України» – він зараз в інших політичних силах, в опозиції – давали готівкою великі гроші, а він через свої приватні структури пропускав ці гроші, як кредити для партії. А потім ці кредити «повисають».

– А Ви з цього приводу зверталися до правоохоронних органів?

– Якщо я Вам це розповідаю, то, очевидно, ведеться якась робота і ведуться якісь перевірки. Очевидно, що ми з цим розберемося. І в результаті усіх цих перевірок з’ясовується, що у нас далеко не 85 мільйонів.

– Ви, до речі, не хочете цього менеджера видатного назвати?

– Ні, я не буду називати, тому що це справи дуже делікатні. Але, повірте, такий є факт і, я думаю, що ті люди, які це робили, знають, про що я говорю.

– То, можливо, 9 лютого ви будете говорити не лише про результати виборів, а й про історію боргів?
В Донецькій області зараз у «Нашої України» 40 районних обласних осередків. Навіщо вони нам там?

– Безумовно. І для того, щоб нам зрозуміти реальну суму цих боргів, нам треба провести перереєстрацію в нашій партії. До речі, в Донецькій області зараз у «Нашої України» 40 районних обласних осередків. Навіщо вони нам там? Ми в кращі часи там не мали гарного результату. А навіщо нам зараз там мати величезні такі офіси?

– Для чого мати офіси, я Вам скажу. Це дуже часто використовується на виборах при формуванні комісій – дільничних, окружних.

– Але ж це нечесно. Ми ж говоримо про чесне ведення справ і про чесний менеджмент партії.

– Представники «Нашої України» були в комісіях на виборах. Розповідали різні історії, що насправді за квотою «Нашої України» дуже різні люди входили до комісій.

– Серйозно? Я не знала просто цього. Я займалася медійною частиною, я цими фактами не володію, просто не в курсі. Але в принципі ми говоримо про факти, а плітки нам не солідно обговорювати.

– Борги теж обговорюють на рівні чуток. Виявляється, ці чутки мають підґрунтя. До речі, коли всі ці справи Ви розкручуєте, там ніде не спливало ім’я вашого колишнього однопартійця пана Арбузова? Бо він теж був свого часу в «Нашій Україні», можливо, і він фінансовий слід лишив?
Арбузов ніколи ж не був у керівних органах партії

– Арбузов ніколи ж не був у керівних органах партії, в центральних. Наскільки я знаю, він був членом Донецького осередку – і все. І до фінансів стосунку не мав.

– Тобто, його слідів не знаходили?

– Ні, Арбузов зовсім ні при чому. Треба в інших місцях шукати. Треба шукати в Об’єднаній опозиції. Дуже шкода, що українці досі голосують за тих самих людей, які дискредитували себе в іншому політичному проекті. Просто про це ніхто прямо не говорить. Це ніби не зручно, не комільфо зараз так говорити.

– Як Ви бачите розв’язання проблемної ситуації в «Нашій Україні» в плані конфлікту? Є такі чутки, що партію взагалі треба закрити.

– Так, є таке бачення. Це правда.

– Є такі, що хтось має піти. Одні вважають, що має піти Ющенко, інші вважають – що Бондарчук…

– Це дуже така кумедна ситуація. Це ж навіть не карлики на плечах у гіганта, це просто такі якісь блохи, які покусують… В принципі, ми потребуємо відкритої розмови. Я думаю, що вона відбудеться. Висновки ми зробимо, безумовно. Ми сподіваємося, що 9 лютого на нашій політраді ми проведемо нормальний діалог, відбудеться нормальне спілкування і партія повернеться до робочого режиму. Нам треба запустити робочий механізм цієї партії.

– Ющенко позбувся багатьох соратників, які судячи з Ваших слів виявилися невдячними людьми…

– Я так не сказала. Я таких діагнозів не ставила. Повірте, я до кожного з них ставлюся з повагою, бо на своїх посадах ці люди зробили дуже багато корисного для української справи. Але кожен із них вибирає в якийсь момент свій шлях. І, звичайно, коли людина – на коні, коли людина – Президент, до нього всі тягнуться. А коли, безумовно, людина опиняється у важкій ситуації, то мало в цей час знаходиться людей, які готові йому підставити плече.

– Тимошенко в ще гіршій ситуації і, бачите, скільки соратників біля неї.

– Я б не сказала. Не дай Боже таких соратників, як зараз у Юлії Володимирівни.

– Дай Боже таких, як у Віктора Ющенка?

– Я вважаю, дай Боже усім отримати по правді і по заслузі.
  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

Дивитись коментарі (96)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG