«Газ для Межигір’я, або «Сім'ї», Фірташу та Ахметову вигідні високі ціни на російський газ» – у статті під таким заголовком «Український тиждень» стверджує, що інтереси основних гравців у владному конгломераті, зокрема й «Сім'ї», дедалі більше пов’язані не зі зниженням ціни російського газу, а із спробами скористатися ними для розвитку власних прибуткових проектів. Дешевий газ, за твердженням видання, може бути для них цікавий лише у разі можливості реалізації тієї чи іншої схеми його перепродажу із урахуванням особистого інтересу. Зокрема, «Сім'я» робить ставку на внутрішній видобуток газу, про це свідчать як угода із Shell, так і скандал із компанією Шуфрича – Рудьковського «Нафтогавидобування», яка до останнього часу контролювала близько третини видобутку газу в Україні приватними компаніями. Крім того, як «Сім'я», так і ДТЕК Ріната Ахметова не приховують інтересу до видобутку та переробки вугілля, а саме високі ціни на газ роблять цей бізнес більш рентабельним і навіть відкривають перспективи видобутку газу із вугілля. Водночас тягар надмірно високих тарифів на блакитне паливо залишається зручним аргументом для лобіювання різноманітних пільг для контрольованих олігархами підприємств, завищення собівартості її продукції, а відтак і застосування різних схем оптимізації оподаткування.
Спроба парламентської опозиції зібрати позачергову сесію у Верховній Раді стала тим лакмусовим папірцем, який показав, як борці з режимом збираються діяти, а режим — їм протистояти, переконує «Дзеркало тижня». Видання пише, що регіонали відмовилися дати опозиції трибуну, хоча було очевидно, що рішення такої сесії не матиме юридичною сили. Єдине пояснення бачиться журналістам в ідеологічно-психологічному аспекті: регіонали в принципі не мають наміру давати опозиції можливість публічно висувати їм умови, законно чи незаконно. Хочуть не дати супротивникові навіть видимості перемоги. У цьому, на думку газетярів, головна слабкість опозиції сьогодні. Вона не може довести, що здатна в чомусь протистояти, щось протиснути і бодай формального дотримання законності, а отже, не може виконувати власну політичну функцію. Ніщо так згубно не впливає на рейтинги її лідерів, як власна безпорадність, – і це вже навчилися розуміти обидві сторони українського політичного протистояння, підсумовує тижневик.
Українці тікають з ураженої бідністю провінції в ситу столицю, перетворюючись на нову особливу касту – внутрішніх гастарбайтерів. Як стверджує тижневик «Кореспондент», приїжджі трудівники готові на все, лише б зачепитися в Києві, який їм здається раєм. Перекоси на ринку праці України наочно ілюструють дисбаланс розмірів зарплат і кількості вакансій між столицею і регіонами. Заголовок публікації – «Новий Вавілон».
Спроба парламентської опозиції зібрати позачергову сесію у Верховній Раді стала тим лакмусовим папірцем, який показав, як борці з режимом збираються діяти, а режим — їм протистояти, переконує «Дзеркало тижня». Видання пише, що регіонали відмовилися дати опозиції трибуну, хоча було очевидно, що рішення такої сесії не матиме юридичною сили. Єдине пояснення бачиться журналістам в ідеологічно-психологічному аспекті: регіонали в принципі не мають наміру давати опозиції можливість публічно висувати їм умови, законно чи незаконно. Хочуть не дати супротивникові навіть видимості перемоги. У цьому, на думку газетярів, головна слабкість опозиції сьогодні. Вона не може довести, що здатна в чомусь протистояти, щось протиснути і бодай формального дотримання законності, а отже, не може виконувати власну політичну функцію. Ніщо так згубно не впливає на рейтинги її лідерів, як власна безпорадність, – і це вже навчилися розуміти обидві сторони українського політичного протистояння, підсумовує тижневик.
Українці тікають з ураженої бідністю провінції в ситу столицю, перетворюючись на нову особливу касту – внутрішніх гастарбайтерів. Як стверджує тижневик «Кореспондент», приїжджі трудівники готові на все, лише б зачепитися в Києві, який їм здається раєм. Перекоси на ринку праці України наочно ілюструють дисбаланс розмірів зарплат і кількості вакансій між столицею і регіонами. Заголовок публікації – «Новий Вавілон».
