Рівно через рік у Сочі запалять олімпійський вогонь, але чи згадають при цьому, що багато з блискучих нових олімпійських об’єктів були збудовані завдяки майже рабській праці робітників з Вірменії, Киргизстану, Сербії, Таджикистану, Узбекистану та України? Вони працюють по 12 годин на добу, живуть у переповнених гуртожитках, у них відбирають паспорти, не видають дозвіл на роботу і не виплачують обіцяної зарплати, стверджує автор звіту Human Rights Watch Джейн Б’юканан.
В інтерв’ю Радіо Свобода вона розповіла про групу українських заробітчан з Закарпаття, яким пообіцяли в Сочі зарплату в півтори тисячі доларів, а поїхали вони з олімпійського будівництва, отримавши 420 доларів, яких ледве вистачило на зворотну подорож додому.
Цим робітникам було обіцяно високі зарплати, добрі умови проживання, контракти та дозволи на роботу. Але коли вони приїхали в Сочі, їм впродовж кількох місяців не платили нічогоДжейн Б’юканан
Джейн Б’юканан зауважила, що хоча йшлося про те, що обманула українських робітників приватна компанія під промовистою назвою «МонАрх», відповідальність за те, що такі випадки можливі й часті, лежить на російській державі, яка взяла на себе зобов’язання захищати права робітників, незалежно від їхнього походження. Компанія «МонАрх» відкидає звинувачення у листі до правозахисників і перекладає відповідальність на субпідрядників, які наймали українських робітників.
Це – відповідальність російського уряду. Це вони мають проводити інспекції на олімпійських об’єктах і забезпечувати дотримання трудового законодавства будівельними компаніямиДжейн Б’юканан
«Це – відповідальність російського уряду. Це вони мають проводити інспекції на олімпійських об’єктах і забезпечувати дотримання трудового законодавства будівельними компаніями. Тож у цьому випадку відповідальність лежить на державних органах нагляду за виконанням трудового законодавства та на державній компанії «Олімпстрой», яка укладає угоди з приватними будівельними компаніями, які будують олімпійські об’єкти», – пояснює автор звіту Human Rights Watch Джейн Б’юканан.
За її словами, правозахисники звертаються як до російської влади, так і до Міжнародного олімпійського комітету, який зобов’язаний втрутитися у випадку порушення прав людини в країні, що приймає у себе Олімпіаду.