Доступність посилання

ТОП новини
19 листопада 2019, Київ 11:58

Стовбурові клітини – нове досягнення 3D-принтера


Шотландським вченим за допомогою 3D-друку вдалося виробити стовбурові клітини. Спеціально створений для цього «принтер», кажуть науковці, може продукувати життєздатні клітини, які в перспективі можна буде використовувати для створення органів. Наука цього тижня обговорює також відкриття «золотої бактерії» та реконструйоване обличчя одного з британських королів.

«Уявіть, якби ви могли взяти живі клітини, завантажити їх у принтер і створити 3D-тканину, яку потім можна буде перетворити на нирку чи серце?» – пише цього тижня Scientific American. Дослідники з Університету Геріот-Ватт, що в Единбурзі, створили «клітинний» принтер, який продукує ембріональні стовбурові клітини. Пристрій виявився цілком спроможним «друкувати» клітини настільки обережно, щоб вони були життєздатними та могли розвиватися.

Вчені пояснюють: метод можна використовувати для створення 3D-тканин, на яких можна буде тестувати нові ліки або, наприклад, вирощувати з них органи. «Наша кінцева мета – брати клітини пацієнта і використовувати їх для так званого «друку» живої тканини і, в перспективі, – створення того органу, якого він потребує. Таким чином, нам вдасться уникнути проблем, що подекуди мають місце під час донорства – наприклад, відторгнення пересадженого органу», – розповідає співавтор дослідження Віл Веньмао Шу.



Особливістю ембріональних стовбурових клітин є те, що їх можна перетворити на будь-які клітини, що є в організмі дорослої людини, – від тих, що формують мозок, до тих, що формують кістки. Таким чином, вони є справжньою знахідкою для регенеративної медицини, особливо в час, коли неабиякий шум у науковій сфері наробили 3D-принтери (пристрої, які послуговуються методом пошарового створення фізичного об’єкта на основі віртуальної 3D-моделі).

Чудо-принтер, який представили науковці, створили з модифікованої машини числового програмного керування. Вчені кажуть: кількість клітин, які вони продукують на 3D-принтері, можна контролювати.

Поки що науковці вказують на нестабільність результату, хоча 99% клітин, які вийшли з 3D-принтера, є «живими». 95% із них прожили цілу добу, 89% демонстрували життєздатність навіть через три доби після «друку». Отримані клітини аналізували у кілька теплів, зокрема й на здатність диференціюватися.

Бактерія – майбутнє шукачів золота?

«Забудьте про старовинні карти та металодетектори. Сучасні шукачі золота повинні додати до свого арсеналу бактерію», – пише Science News. Бактерія Delftia acidovorans виділяє молекулу, здатну відділяти чисте золото. Біологи мають намір використовувати її зокрема для отримання золотих наночастинок.

Бактерії, які формують на золоті біоплівки, знайшли на австралійських золотоносних шахтах майже 10 років тому. Ними виявилися два види мікроорганізмів – Cupriavidus metallidurans та Delftia acidovarans. Перший вид осаджує золото з розчину і збирав його у вигляді наночастинок всередині клітини. Другий осаджує благородний метал за межами клітинної оболонки, через що колонії Delftia acidovarans були оточені темними гало з його мікроскопічних частинок.

Нині ж вченим із Канади вдалося виявити, які гени беруть участь в осадженні розчиненого золота у Delftia acidovarans. Без цих генів бактерії не могли рости в умовах значної концентрації металу, а їхні колонії втрачали темні гало. Після того, як генетична основа стійкості до золота була знайдена, вчені з’ясували природу речовини, яку бактерія використовувала для осадження металу. Вона отримала назву дельфтібактин.

Ця молекула схожа на ті, що використовують, наприклад, для видобування з розчинів заліза. За кімнатної температури мінералізація золота під впливом дельфтібактину із нейтрального водного розчину відбувається за лічені секунди.

Бактерію Delftia acidovarans вже виявили не лише на золоті, але й у ґрунті та воді. Водночас поки не зрозуміло, чим ця бактерія живиться.

Ричард Третій виявився симпатичнішим, ніж його уявляли

Із великим підборіддям, дещо горбатим носом та вузькими губами – таким, вірогідно, було обличчя короля Ричарда Третього, кажуть вчені. Цього тижня науковці підтвердили, що скелет, знайдений при розкопках на автомобільній парковці міста Лестер у Великобританії, належить англійському королю, який був при владі у XV столітті. Рівно за день після цієї заяви дослідники представили світу майже точний портрет Ричарда Третього.

Після сканування знайденого черепа науковці відтворили його зовнішність у вигляді пластикової моделі. Цим процесом керувала Керолайн Вілкінсон із шотландського Університету Данді.

«У процесі реконструкції ми використали спеціальні позначки, які розташували на віртуальній копії віднайденого черепа. Так ми отримали таку собі контурну мапу, на основі якої попередньо уявили риси обличчя. Наступним кроком було оформити обличчя анатомічно: ми почали з очних яблук і далі відтворювали м’язи обличчя», – розповідає Вілкінсон.



Похибка при відтворенні, каже Вілкінсон, є мінімальною. Для того, щоб представити обличчя короля максимально деталізованим, науковці навіть відтворили колір його очей – щоправда це вже робили з тих портретів Ричарда Третього, які збереглися до наших днів.

У Товаристві Ричарда Третього, члени якого й ініціювали розкопки у Лестері, нині жартують: мовляв, відтворене обличчя викликає симпатію і король зовсім не схожий на того тирана, яким його описують деякі історики.

Ричард Третій правив країною протягом двох років і загинув у 1485 році у битві з армією Генрі Тюдора при Босворті. Вчені знали, що його поховали десь у Лестері, однак де точно – це було невідомо.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG