Доступність посилання

ТОП новини

«Взяти і все поділити» не можна, варто створювати конкурентну економіку – експерт


Київ – Те, що десятеро українців потрапили до щорічного списку доларових мільярдерів світу від журналу Forbes, є черговим свідченням збільшення розриву між заможними українцями та бідними. Про це заявив Радіо Свобода колишній виконувач обов’язків міністра фінансів Ігор Уманський. Сама наявність такого розриву є тривожним сигналом для економічного розвитку держави. Водночас Ігор Уманський виступив категорично проти такого методу вирішення проблеми розшарування, як «узяти і все поділити».

– За даними Forbes, в Україні цього року є вже десять людей зі статками понад 1 мільярд доларів. До восьми минулорічних додалися Сергій Тігіпко, а також Вадим Новінський – він не новачок у списку, але ще минулого року був громадянином Росії. Перше місце серед заможних в Україні, як і раніше, посідає Рінат Ахметов, випереджаючи решту з великим відривом із його 15,4 мільярда доларів, за оцінками журналу; у світі він 47-й із 1426 цьогорічних мільярдерів. Другий в Україні, Віктор Пінчук, із 3,8 мільярда доларів, – у світі 353-й; третій, Ігор Коломойський, який має 2,4 мільярда, – в шостій сотні. Пане Уманський, про що це свідчить – десятеро представників України є одними з найбагатших у світі, а стан української економіки експерти оцінюють не дуже оптимістично, це пов’язані речі?

– І одне, і друге явище є наслідком тієї системи економічних, суспільних відносин, яка вибудувана і підтримується в Україні. Саме оця хибна система створює ситуацію, за якої з’являються занадто багаті люди, з іншого боку, решта – близько 90% ­­­– мають менше від певного рівня.

– А як саме варто міняти цю систему? Не можна ж діяти за принципом «взяти і все поділити».

– «Взяти і все поділити» – це ми вже проходили, з одного боку. А з іншого боку, це вже нічого не дасть. Бо таким чином не поміняється система, а просто перерозподілиться ресурс. Передусім, треба не на словах, а на ділі створювати конкурентну економіку. Бо чим далі, тим більше сегментів української економіки монополізується. Ці всі монополії дозволяють одержувати надприбутки для тих, хто їх контролює. Але при цьому решта людей не отримує ані належної заробітної плати, ані належних доходів тощо.

– От дивіться – є пострадянська держава Білорусь (хоча вона, звісно, не може за розмірами порівнюватися з Україною)… Жодних олігархів, які могли б претендувати на потрапляння до когорти найзаможніших людей світу, за оцінками Forbes, у Білорусі немає і не вимальовується. І розриву такого, як в Україні, між багатими і бідними (якщо вірити прихильникам режиму Лукашенка) там немає. Варто Україні наслідувати це чи ні?

– Не дай Боже нам піти білоруським шляхом. У такому разі замість одного нещастя отримаємо інше. Свого часу, коли створювали українську систему, необхідно було спиратися на потужне бізнес-представництво. І тодішній Президент Кучма вирішив спиратися на так званий олігархат. На той період це, цілком можливо, мало і позитив для України. Адже згадайте – в якій ситуації опинилася Україна наприкінці дев’яностих. Але після цього, започаткувавши на початку нульових років певні реформи, не було зроблено наступного кроку. Економіка України так і не стала вільною для конкуренції. Доступ до ринків як збуту, так і виробництва, ринку робочої сили в Україні не відкрився. А далі становище лише погіршувалося в цьому плані.
  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG