Доступність посилання

ТОП новини

Фільм «Шахта № 8» змінив життя Юрія Сіканова


Герой «Шахти № 8» відвідав Західну Україну
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:08 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Герой «Шахти № 8» відвідав Західну Україну

Львів – Фільм про роботу підлітків у донецьких копанках змінив долю його головного героя, Юрія Сіканова. Цю документальну стрічку, яку впродовж 2008–2009 років знімала естонська режисер Маріанна Каат, нині представляють на київському фестивалі «Докудейз». Головний герой фільму «Шахта № 8» тепер веде активне громадське життя і тільки-но повернувся з Західної України, де зустрічався зі школярами. Юрій Сіканов погодився на участь у проекті громадської організації «Учнівське братство» – «Школа правової свідомості та громадської активності».

Вкотре Юрій Сіканов, на цей раз із учнями львівської гімназії, переглядав фільм «Шахта № 8» зі своєю участю, але знову і знову помітно переживав чи не кожен кадр, який нагадував йому минуле. Після смерті батька Юрій та його сестри залишилися з мамою, яка почала пиячити спершу сама, а згодом із вітчимом. Діти втекли з пекельного життя і мешкали самі у будинку, який їм надали батьки товаришки. Тоді хлопцеві було 15. Перед ним стояв вибір: красти або працювати.

Він обрав важку і смертельно небезпечну працю у нелегальних копанках Сніжного, щоб прогодувати себе і двох сестер. Хлопець видобував вугілля з покинутих копанок і продавав його. Інколи на день щастило заробити 150 гривень.

«У нас є місця, де приймають це вугілля, але ми здавали переважно бабусям і дідусям. Мені смішно з того, що ми живемо на цьому вугіллі, а його немає, це як в Африці, де живуть люди на діамантах і не мають їх прості люди. Після фільму стало ще більше руїн у місті, копанки почались у 1995–1996 роках, фільм знімали у 2009-му, там видно зруйнований садочок, зараз 2013-й – під землею все вугілля вибрано», – розповідає Юрко.

Герой фільму досі оклигує від побоїв

У фільмі «Шахта № 8» розповідається про вугільні копанки і примусову працю дітей, тобто показано правдиве життя людей у невеликих донецьких містечках, які виживають як можуть, де процвітає алкоголізм і наркоманія.

Після резонансного показу стрічки, каже Юрій, нелегальні копанки позакривали, йому, звісно, жаль, що, можливо, й через нього люди залишились без заробітку. Торік восени Юрія Сіканова сусіди жорстоко побили битами. Він кілька місяців перебував у шпиталі. Донині видно наслідки побиття. Попереду – заміна зубів. На таку операцію люди з різних країн надсилають гроші.
На місці перелому у роті ще стирчать кісточки
Юрій Сіканов

«На місці перелому у роті ще стирчать кісточки. Це дуже неприємно, коли шини поставлені, їси через трубочку», – говорить хлопець.

Але водночас пригадує імена тих, хто загинув у цих копанках. Серед них – його однокласник. А тіло одного чоловіка зумисно викинули на вулицю, щоб імітувати дорожню пригоду.
Юрій Сіканов
Юрій Сіканов

У дітей свої мрії і плани

Зараз Юрієві – 20 років. Він здобув освіту електрогазозварювальника. Режисер Маріанна Каат придбала для героїв своєї стрічки будиночок у Сніжному. Сестра Юрка одружилась, мешкає і працює в Києві. Молодша сестра – Юля – у дитячому будинку в Сніжному, оскільки маму позбавлено материнських прав. Дівчинка – відмінниця і мріє здобути освіту режисера. Можливо, щоб змінювати на краще долі інших людей.

Юрко зауважив, що не тримає у житті ні на кого зла, навіть намагається зрозуміти свою маму.
Я ніколи своєї мами не критикую. Вона запила після смерті батька
Юрій Сіканов

«Я ніколи своєї мами не критикую. Вона запила після смерті батька. Сьогодні стараюсь їм допомагати, щоб потім у житті не жалкувати за тим, що міг допомогти і цього не зробив. Маріанна Каат зняла відмінний фільм, бо всі, хто побачить його, задумується про життя. Я це бачив на зустрічах зі школярами», – зауважує молодий чоловік.

«Цінуйте те, що маєте у житті», – на кожній зустрічі говорив Юрій Сіканов до учнів. Він знає, що радить. Бо походить із забезпеченої родини – його дідусь працював директором хімічного комбінату, а в один день хлопець і його дві сестри залишились сам-на-сам у непростому світі. І хто зна, каже Юрко, як би склалось їхнє життя, якби не участь у документальному фільмі, підтримка різних людей, які перейнялись їхньою долею, це змінило його самого, його бажання і мрії. А скільки ще дітлахів викопають вугілля на закинутих копальнях, втрачаючи здоров’я, ризикуючи своїм життям.

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG