Київ – «В парламенті готують тиждень відставок» – у статті під таким заголовком газета «Сегодня» попереджає, що коли всі плани народних депутатів здійсняться, до кінця тижня країна може залишитися без прем'єра, спікера та віце-спікера. Опозиція обіцяє поставити питання про звільнення Миколи Азарова і Володимира Рибака, а регіонали у відповідь зібрали 166 підписів за відставку свободівця Руслана Кошулинського. Видання пише, що у фракції Партії регіонів уже потирають руки: за їхніми розрахунками, відставка Кошулинського внесе хаос в ряди опозиції: адже посада віце-спікера була одним з елементів торгів за керівництво комітетами, і якщо її отримає не «Свобода», то всі домовленості опозиції будуть зруйновані, наголошує газета.
Допоки Захід не зможе пред’явити неспростовні докази, що судова влада в Україні вже кілька років надійно підпорядкована Адміністрації президента, український лідер тримає демократичний світ у патовій ситуації: з одного боку, Брюссель та Вашингтон не можуть публічно зректися принципів незалежного правосуддя, з іншого – не готові приречено спостерігати, як Янукович руками суддів нищить рештки і так не надто надійної системи стримувань та противаг, яка існувала в Україні. Про те, чому Захід потрапив у таку пастку, розмірковує дописувач газети «День» у матеріалі «Суди як... загроза демократії».
Від початку незалежності влада не розробила українського проекту держави, стверджує дописувач «Газети по-українськи». Все робилося хаотично. Кожен український уряд існував недовго. Чиновники запроваджували лише короткострокові програми. Еліта не була готова до змін. Експерт наголошує, що сьогодні досі у владі є вихідці з радянської школи державного управління. Якщо завтра різко подешевшають у світі метал чи хімія, для України це буде катастрофа. Щоб не залежати від коливання цін, держава мала б перейти на виробництво товарів із високою доданою вартістю. Цього не відбувалося. Не було потреби у модернізації технологій. Почала падати наукова й освітня діяльність. В країні випустили стільки юристів, що їх вистачило би на всі юридичні консультації світу, переконаний автор статті. Натомість інженерів чи зварювальників бракувало. Не було єдиної концепції підготовки кадрів для промисловості. Між наукою, освітою і бізнесом досі немає взаємозв’язку, наголошує дописувач.
Заявивши про швидкий перехід на контрактну службу, українська влада продовжила скорочувати армію. При цьому Міноборони, задекларувавши до кінця 2017 року скорочення 65 тисяч військових, запевняє, що ніхто особливо не постраждає. Чи ж насправді це так, аналізують «Вечірні вісті» у матеріалі «Військово-медична драма».
Допоки Захід не зможе пред’явити неспростовні докази, що судова влада в Україні вже кілька років надійно підпорядкована Адміністрації президента, український лідер тримає демократичний світ у патовій ситуації: з одного боку, Брюссель та Вашингтон не можуть публічно зректися принципів незалежного правосуддя, з іншого – не готові приречено спостерігати, як Янукович руками суддів нищить рештки і так не надто надійної системи стримувань та противаг, яка існувала в Україні. Про те, чому Захід потрапив у таку пастку, розмірковує дописувач газети «День» у матеріалі «Суди як... загроза демократії».
Від початку незалежності влада не розробила українського проекту держави, стверджує дописувач «Газети по-українськи». Все робилося хаотично. Кожен український уряд існував недовго. Чиновники запроваджували лише короткострокові програми. Еліта не була готова до змін. Експерт наголошує, що сьогодні досі у владі є вихідці з радянської школи державного управління. Якщо завтра різко подешевшають у світі метал чи хімія, для України це буде катастрофа. Щоб не залежати від коливання цін, держава мала б перейти на виробництво товарів із високою доданою вартістю. Цього не відбувалося. Не було потреби у модернізації технологій. Почала падати наукова й освітня діяльність. В країні випустили стільки юристів, що їх вистачило би на всі юридичні консультації світу, переконаний автор статті. Натомість інженерів чи зварювальників бракувало. Не було єдиної концепції підготовки кадрів для промисловості. Між наукою, освітою і бізнесом досі немає взаємозв’язку, наголошує дописувач.
Заявивши про швидкий перехід на контрактну службу, українська влада продовжила скорочувати армію. При цьому Міноборони, задекларувавши до кінця 2017 року скорочення 65 тисяч військових, запевняє, що ніхто особливо не постраждає. Чи ж насправді це так, аналізують «Вечірні вісті» у матеріалі «Військово-медична драма».
