Київ – Регіонали знизять бар'єр для створення фракцій, щоб роздробити опозицію. Як інформує газета «Сегодня», парламентська більшість готує проект зміни регламенту Ради, яким мінімальне число депутатів, необхідне для створення фракції, буде знижене з нинішніх 32 до 15-20. Мета подібної реформи зрозуміла: роздрібнити опозицію, переконаний експерт газети. Якщо спочатку високий бар'єр встановлювався, щоб якнайбільше депутатів загнати у фракцію Партії регіонів, то тепер стоїть завдання дати можливість організуватися помірним опозиційним депутатам, фракція (або фракції) яких стане частиною більш стійкої більшості». Одну з груп може очолити Давид Жванія, а ось помірно опозиційну фракцію, ймовірно, створить Петро Порошенко, прогнозують газетярі. Стаття називається «Парламент приборкають «кучкуванням».
Влада прагне витіснити з парламенту ще одного дієвого опозиціонера і діє навіть нахабніше, ніж у випадку з Сергієм Власенком, стверджує газета «Україна молода». Цього разу під приціл Феміди потрапив мандат голови київського осередку «Батьківщини» Юрія Одарченка, якого звинувачують, що у 2012 році на час реєстрації народним депутатом він мав бізнес, був членом правління однієї з донецьких фірм. Однак ця фірма була ліквідована ще у вересні 2009 року. Експерт видання оцінює такі дії влади як психологічний тиск на опозицію і своєрідний тест на її реакцію. Якщо справа дійде до позбавлення мандата через суд, тоді можна буде говорити про тенденцію, і опозиції доведеться шукати методи протидії, наголошує політолог у матеріалі «По мандату – заднім числом?».
Вісімдесят відсотків із тих, хто виявив бажання здати зовнішнє незалежне тестування, захотіли отримувати зошити української мовою. Близько 20% – іншими: угорською, кримськотатарською, російською, румунською. Міністр освіти й науки Дмитро Табачник поскаржився, що абітурієнти знущаються, замовляючи тести мовами нацменшин. Як зауважує «Газета по-українськи», влада тільки тепер виявила, що в Україні існують інші мови, крім російської. І діти цими мовами хочуть складати тести. Це Табачника чомусь роздратувало. Але з цими мовами є реальні проблеми. Дитина може складати тест угорською, бо вчилася в угорськомовній школі. А от кримський татарин хоче складати кримськотатарською, а шкіл досі немає. Але таке бажання дитини,і це не може бути приводом для обурення міністра. Це його проблема, наголошує газета. Спочатку слід було забезпечити нормальне навчання мовами нацменшин, а тоді дозволяти тести. А зробили навпаки. Ухвалюючи закон про мови, ані Ківалов, ані Колесніченко не думали, що може постати проблема з гагаузькою чи кримськотатарською. Бо він писався під одну мову – російську, наголошує видання. А під її легалізацію потрібно було підвести якийсь фундамент. Тож решту мов ухвалили доважком. І тепер це їм вилазить боком – суспільство сміється над Табачником та владою, стверджує «Газета по-українськи».
Влада прагне витіснити з парламенту ще одного дієвого опозиціонера і діє навіть нахабніше, ніж у випадку з Сергієм Власенком, стверджує газета «Україна молода». Цього разу під приціл Феміди потрапив мандат голови київського осередку «Батьківщини» Юрія Одарченка, якого звинувачують, що у 2012 році на час реєстрації народним депутатом він мав бізнес, був членом правління однієї з донецьких фірм. Однак ця фірма була ліквідована ще у вересні 2009 року. Експерт видання оцінює такі дії влади як психологічний тиск на опозицію і своєрідний тест на її реакцію. Якщо справа дійде до позбавлення мандата через суд, тоді можна буде говорити про тенденцію, і опозиції доведеться шукати методи протидії, наголошує політолог у матеріалі «По мандату – заднім числом?».
Вісімдесят відсотків із тих, хто виявив бажання здати зовнішнє незалежне тестування, захотіли отримувати зошити української мовою. Близько 20% – іншими: угорською, кримськотатарською, російською, румунською. Міністр освіти й науки Дмитро Табачник поскаржився, що абітурієнти знущаються, замовляючи тести мовами нацменшин. Як зауважує «Газета по-українськи», влада тільки тепер виявила, що в Україні існують інші мови, крім російської. І діти цими мовами хочуть складати тести. Це Табачника чомусь роздратувало. Але з цими мовами є реальні проблеми. Дитина може складати тест угорською, бо вчилася в угорськомовній школі. А от кримський татарин хоче складати кримськотатарською, а шкіл досі немає. Але таке бажання дитини,і це не може бути приводом для обурення міністра. Це його проблема, наголошує газета. Спочатку слід було забезпечити нормальне навчання мовами нацменшин, а тоді дозволяти тести. А зробили навпаки. Ухвалюючи закон про мови, ані Ківалов, ані Колесніченко не думали, що може постати проблема з гагаузькою чи кримськотатарською. Бо він писався під одну мову – російську, наголошує видання. А під її легалізацію потрібно було підвести якийсь фундамент. Тож решту мов ухвалили доважком. І тепер це їм вилазить боком – суспільство сміється над Табачником та владою, стверджує «Газета по-українськи».
