Доступність посилання

ТОП новини

Вода в українських кранах стане питною до 2020 року?


Київ – 37% водопровідних мереж в Україні перебувають в аварійному стані, а втрати води у системах водопостачання становлять майже 30% від загального обсягу, поданого в мережу. Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України Андрій Клюєв. Такі цифри є значно заниженими, вважають експерти. Вони зазначають, що вода з кранів в Україні зможе бути питною, коли державна програма «Питна вода України» буде належно профінансована, а тарифи на воду перераховані.

Україні терміново потрібно модернізувати системи водопостачання. У незадовільному стані перебуває третина водопровідних мереж і більшість децентралізованих об’єктів водопостачання – бюветів і колодязів. А артезіанські води у багатьох регіонах України вимагають додаткового очищення, заявив секретар РНБО України Андрій Клюєв.

Нагальними питаннями, за словами Клюєва, є впровадження нових технологій та обладнання для очищення води, паспортизація об’єктів водопостачання і узгодження нормативно-правової бази з водним законодавством Європейського Союзу. Проте чиновник зазначив, що ситуація зміниться на краще, оскільки у 2011 році кардинально переглянули державну цільову програму «Питна вода України», що стала генеральним планом модернізації галузі до 2020 року.

«Наше завдання в умовах будь-яких економічних складнощів – гарантувати повноцінне фінансування і виконання цієї програми», – наголосив чиновник.

Вода з кранів гірша, ніж її готують водоканали

У програмі «Питна вода України» враховані проблеми у сфері водопостачання, але вона недофінансована. За словами координатора напрямку «Питна вода та санітарія» екологічної організації «Мама – 86» Ганни Цвєткової, у 2012 році фінансування програми становило 20 %. Цифри, названі Андрієм Клюєвим, експерт називає зменшеними. У системах водопостачання, каже Цветкова, втрачається подекуди і 70% поданої в мережу води.

В Україні найбільші норми водокористування на одну людину серед країн Європи (в середньому 250-320 л/добу). Проте це не через те, що люди так багато її використовують, а якраз через втрати води «по дорозі» до крана, за які українці сумлінно платять, наголошує Ганна Цвєткова. Через стан мереж вода, яка тече з крана, набагато гірша від тієї, яку готують водоканали. І проблеми тут починаються ще із джерела.

«Джерелом для питного водопостачання на 80% є поверхневі води, тобто ріки. 70% постачання з Дніпра. А ви знаєте, яка вода у Дніпрі. Водоканали намагаються боротися з тими проблемами, що є у нас у вихідній воді, але рівень проблем набагато більший, ніж той, на який розраховані системи водопідготовки і водопостачання. Тобто, вони не ефективні», – розповідає Ганна Цветкова.

Окрім того, тариф на воду ніяк не пов’язаний з її якістю, додає фахівець. І розібратись у тому, як він формується, може хіба що сам водоканал.

«У тариф сьогодні закладаються і втрати. Натомість зовсім не закладається питання якості води. Тобто, люди мають виплатити всі ті втрати, всі неефективні заходи і, врешті-решт, вони не сплачують за якість води «на крані». Тут би водоканал сказав: якщо ви хочете, щоб у крані була гарна вода, тоді сплачуйте у 10 або і у 20 разів більше, бо вся ця інфраструктура на сьогодні застаріла», – каже Цвєткова.

За цільові показники для питної води ще ніхто не брався – Мельничук

Член ради Національного екологічного центру України Віктор Мельничук офіційні дані з уст Андрія Клюєва також вважає заниженими. Що ж стосується фінансування і управлінських рішень, пов’язаних з вирішенням проблеми якості питної води в Україні, то тут державні органи відкладають усе до останнього моменту, зазначає експерт.

«У нас була затверджена система цільових показників для питної води, таких як у Європі. Вона затверджена до 2015 року. Але вже скоро середина 2013-го, і, якщо поговорити з фахівцями, то таке враження, що за ці показники, за їх досягнення ще ніхто не брався», – каже Мельничук.

Загальний обсяг фінансування заходів програми «Питна вода України» з 2011 до 2020 року становить 9,5 мільярдів гривень, третину з яких виділять з державного бюджету. Проте під час першого етапу програми кошти розподілялися у довільній формі без урахування чисельності населення в регіоні та стану водопровідно-каналізаційного господарства, а самі заходи програми реалізовувалися тільки у двох регіонах країни: в Автономній Республіці Крим і Луганській області.
  • Зображення 16x9

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG