Європейська комісія заявила в оприлюдненому сьогодні звіті, що Македонія, попри політичну напруженість у країні, зробила поступ у зближенні з Європейським союзом.
У звіті звернули особливу увагу на нові зусилля, яких докладає Скоп’є у тривалій суперечці з сусідньою Грецією через назву країни: Афіни заявляють, що назва Македонія може стосуватися тільки північного краю самої Греції, а її використання іншою державою рівнозначне територіальній претензії.
Водночас Єврокомісія підтвердила, що ще два очікувані було сьогодні подібні звіти, щодо Сербії і Косова, сьогодні не стали затверджувати. Як повідомив комісар ЄС із розширення Штефан Фюле, причиною стало те, що верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон, яка була посередником у переговорах Сербії і Косова, запросила їх на завтра у Брюссель на ще одне коло таких переговорів.
Понад тиждень тому Сербія відхилила запропонований Євросоюзом план нормалізації відносин із Косовом, заявивши, що він «не гарантує повної безпеки і захисту прав людини сербського народу в Косові» і що переговори про це треба продовжити.
У Європейському союзі ж раніше заявляли, що посередництво ЄС у цих переговорах закінчене.
Євросоюз заявляє, що його рішення, чи починати з Сербією переговори про її вступ, залежатиме саме від поступу в налагодженні її відносин із Косовом.
Сербія, про незалежність від якої Косово односторонньо заявило ще 2008 року, не визнає цієї самопроголошеної незалежності і далі офіційно вважає Косово і Метохію автономним краєм у своєму складі. Найбільшу проблему складає становище сербів за національністю, які компактно живуть на півночі Косова і не визнають косовських державних інституцій.
У звіті звернули особливу увагу на нові зусилля, яких докладає Скоп’є у тривалій суперечці з сусідньою Грецією через назву країни: Афіни заявляють, що назва Македонія може стосуватися тільки північного краю самої Греції, а її використання іншою державою рівнозначне територіальній претензії.
Водночас Єврокомісія підтвердила, що ще два очікувані було сьогодні подібні звіти, щодо Сербії і Косова, сьогодні не стали затверджувати. Як повідомив комісар ЄС із розширення Штефан Фюле, причиною стало те, що верховний представник ЄС із закордонних справ Катрін Аштон, яка була посередником у переговорах Сербії і Косова, запросила їх на завтра у Брюссель на ще одне коло таких переговорів.
Понад тиждень тому Сербія відхилила запропонований Євросоюзом план нормалізації відносин із Косовом, заявивши, що він «не гарантує повної безпеки і захисту прав людини сербського народу в Косові» і що переговори про це треба продовжити.
У Європейському союзі ж раніше заявляли, що посередництво ЄС у цих переговорах закінчене.
Євросоюз заявляє, що його рішення, чи починати з Сербією переговори про її вступ, залежатиме саме від поступу в налагодженні її відносин із Косовом.
Сербія, про незалежність від якої Косово односторонньо заявило ще 2008 року, не визнає цієї самопроголошеної незалежності і далі офіційно вважає Косово і Метохію автономним краєм у своєму складі. Найбільшу проблему складає становище сербів за національністю, які компактно живуть на півночі Косова і не визнають косовських державних інституцій.
