Керівництво українських міст приховує документацію?

Київ – П’ять найкращих сайтів місцевих органів влади та 5 найкращих систем електронного документообігу визначили експерти у рамках моніторингу ефективності впровадження системи електронного урядування в українських містах. Окрім того, дослідження показало і низку проблеми у роботі багатьох аналізованих ресурсів. Серед їх головних причин фахівці називають не лише слабку технічну базу, але і відсутність відповідного нормативного регулювання.
​
Сайт Вінницької міської ради – один із найкращих електронних ресурсів місцевого самоврядування в Україні. Про це свідчать результати моніторингу ефективності впровадження системи електронного урядування в українських містах.

Мер Вінниці Володимир Гройсман пояснює це тим, що одним із головних принципів діяльності вінницької міської влади є публічність та відкритість.

«Через сайт можна записати дитину в дитсадок, порахувати собі субсидії, визначити, яким транспортом і в яку сторону краще рухатись, зробити оплату за житлово-комунальні послуги, звернутись із будь-яким клопотанням до будь-кого з чиновників. Найголовніше те, що це все працює в режимі реального часу і не для того, щоб це просто якісно виглядало, а для того, щоб сама система працювала якісно. Від 2008 року через ці канали зв’язку опрацювали близько 800 тисяч звернень», – наголошує Гройсман, додаючи, що місцевому бюджету розробка сайту обійшлася у кількадесят тисяч гривень, а ІТ-департамент при цьому врахував досвід словацького міста Мартін.

Міське керівництво мовчить про землю, тендери і містобудування?

Між тим експерти наголошують, що приклад Вінниці є радше винятком, аніж правилом, адже у решти зі 100 досліджених органів самоврядування стан сайтів переважно незадовільний. Насамперед це стосується рівня їх інформаційного наповнення, наявності інструментів зворотного зв’язку та он-лайн послуг, зручності користування та оперативності оновлення інформації, а також системи електронного документообігу. Зокрема в них часто відсутній не лише доступ до певних файлів, але і самі документи (насамперед щодо земельних питань, містобудівництва та тендерних конкурсів).

«Якщо документи наявні, це не означає, що вони доступні. Існують розділи, але вони пусті. Або наповнюються на деякий час, а потім інформація не є доступною. Може бути файл, але він не завантажується. Рішення можуть бути не всі, або можуть бути застарілі рішення. Не краще становище, коли документи розміщують у переліку рішень: такі документи недоступні, бо їх важко знайти», – коментує результати моніторингу інформаційний менеджер Інституту громадянського суспільства Сергій Корчинський.

Між тим він зауважує, що ситуацію змінити можна. Головним чином – через створення окремих порталів із відповідною рубрикацією виключно для обігу документів чи досконалої розширеної пошукової системи документів на вже існуючих ресурсах (що вже зробила влада окремих міст).

Електронному урядуванню бракує законів?

Водночас проблеми із функціонуванням електронних ресурсів органів місцевого самоврядування пов’язані і з відсутністю відповідної законодавчої бази, яка б регулювала саме цю сферу. На цьому наголошує виконавчий директор «Подільської агенції регіонального розвитку» Олексій Левченко.

«На рівні органів державної влади є багато документів (від постанов Кабміну до окремих внутрішніх документів), які регулюють безпосередньо і якість, і наповнення сторінки, і саме представлення, і те, скільки кліків треба зробити, щоб дістатися того чи іншого матеріалу. А відносно міст цього немає і це проблема, яка не дає їм можливості розвиватися», – пояснює він.

Експерти наголошують, що зі впровадженням електронного урядування в українських містах скоротить не лише час та вартість обробки запитів громадян, але й зменшить ризик корупції.