У високопосадовців скоро не буде родичів-мільярдерів?

Київ – Нині в Україні чиновники мають декларувати одноразові витрати лише вищі від 150 тисяч гривень, їхні декларації не є доступними для громадськості, а реєстру корупціонерів в Україні просто нема. Таким є чинне законодавство України. Однак невдовзі Верховна Рада може змінити його, ухваливши новий закон щодо реалізації державної антикорупційної політики. Адже подали його 4 фракції, включно з Партією регіонів.

Законопроект № 2837 передбачає декларування статків усіх родичів чиновника, а не лише тих, хто з ним постійно проживає. Саме таким чином можна буде боротися з тим, що у «бідних» високопосадовців усі родичі – мільярдери, говорить голова парламентського підкомітету Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Анатолій Гриценко.

За його словами, законопроект пропонує також зробити відкритим реєстр осіб, які притягувалися до відповідальності за корупційні дії, і скоротити суму одноразових витрат, що підлягають обов’язковому декларуванню. У проекті ця планка опущена до 22 тисяч гривень, зазначає депутат від ВО «Батьківщина».

«Прозоре декларування – це суперінструмент для наведення в Україні порядку. Тому всі – депутати, журналісти і громадськість – повинні чинити тиск, щоб Верховна Рада ухвалила цей закон, президент його підписав і щоб у другому читанні його не «вихолостили» так, як це зробили із попереднім антикорупційним законопроектом. Але, щоб не склалося враження, що ми робимо акцент тільки на каральних заходах. Боротьба з корупцією – це в тому числі й економічні стимули», – зауважує Гриценко.

Небезпека використання законопроекту для боротьби з конкурентами?

Такі зміни до законодавства є одним із зобов’язань України перед Європою, а також це відповідає вимогам ГРЕКО (група держав проти корупції – орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу). Тож ухвалювати законопроект просто необхідно, погоджується депутат від Партії регіонів Володимир Олійник, заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Однак без змін та поправок не обійдеться, каже він.

«Знаю, що більшість депутатів, особливо тих, які сповідують європейський курс розвитку держави, підтримують такі підходи. Але в декого є й застереження щодо законопроекту. Були певні застереження щодо, наприклад, максимального унеможливлення застосування цих норм для спроби рейдерського захоплення майна. Треба подивитися, чи є певні застереження – треба ж не дати інструмент тим, хто недобросовісно буде використовувати закони – не для боротьби з корупцією, а для боротьби з конкурентами. Застереження висловлюють ті, хто має стосунок до бізнесу, і вони забили тривогу», – каже Олійник.

Найбільших змін потребує механізм контролю за декларуванням прибутків і видатків державних службовців, зазначає Богдан Яким'юк, голова Антикорупційної ради України (Громадська організація, яка є членом Глобального договору ООН і Міжнародної антикорупційної коаліції). Зокрема, ця організація вже давно вимагає зробити реєстр корупціонерів відкритим для суспільства, зауважує він.

«Сподіваємося, що знайде цей законопроект підтримку в Раді, і рано чи пізно ми дізнаємося, яка ж кількість і хто саме є корупціонером у нашій державі. Друге – що стосується декларування одноразових витрат, ця норма набула чинності цього місяця. І дуже дивним для нас є те, що декларувати одноразові витрати чиновникам потрібно, починаючи зі 150 тисяч гривень. Вибачте, будь ласка, у Європі цей показник як мінімум вдвічі менший, при тому що зарплата у чиновників Європи набагато більша. Ми виступаємо, щоб ця межа була зменшена», – наголосив Яким'юк.

Крім того, за словами експертів, необхідно зобов’язати чиновників викладати свої декларації на офіційні сайти державних органів в інтернеті і запровадити суворішу відповідальність за неподання декларації та помилки в ній. Зараз штраф за неподання складає 425 гривень, відповідальності ж за помилки у документі просто нема.