Брюссель – Українська банківська система, яка до кризи 2008 року переживала справжній бум, наразі перебуває в доволі ослабленому стані. На це вказує щойно оприлюднений звіт МВФ щодо ролі банківського сектору в економічному зростанні держав. Тим часом, на думку деяких західних експертів, Україні слід акцентувати увагу на розвитку свого національного банківського сектору і створити надійну систему регуляції фінансового ринку, щоб запобігти новим кризам
До світового фінансового обвалу 2008 року українська банківська сфера процвітала. Іноземні банки, зокрема, із Західної Європи, в цьому процесі відіграли важливу роль, про що свідчить нове дослідження експертів з Міжнародного валютного фонду. Однак після 2008 року ринок України покинули чимало іноземних, зокрема, європейських банків, їхня чисельність продовжує скорочуватися, а через рік-два може впасти до рівня 2003 року. Натомість дешеві дочірні банківські установи скуповують російські та місцеві оператори.
Відомий фінансовий експерт, професор брюссельської Школи економіки та управління Solvay Ерік Де Келенер (Eric De Keuleneer) каже, що це дуже послаблює Україну. Державі замість того, щоб залежати від великих інтернаціональних фінансових груп, слід самій подбати про розвиток свого локального банківського сектору.
«Що, голландці кращі за росіян, чи, може, росіяни кращі за турків? Пріоритетом має бути саме «українська» достатньо потужна і стабільна банківська система. На мою думку, краще мати низку банків, що належать саме українським акціонерам. І навіть якщо вони в руках іноземців, то рішення мають ухвалювати саме в Україні», – каже брюссельський експерт.
У банках України та ЄС були схожі проблеми
Згідно із останніми даними Raiffeisen Bank International, австрійської фінансової групи, за останні п’ять років в Україні припинили свою діяльність 15 іноземних банків. Наразі таку ж можливість розглядають ще десяток закордонних банківських установ. Як свідчать опитування, основні причини – корупція, непрозорість, політична нестабільність, а також ринкові чинники, зокрема, загальне скорочення діяльності під впливом кризи.
Характерно, що в докризовий період український банківський сектор мав викривлення, доволі схожі на ті, що ставалися в банках європейських: легке й необґрунтоване кредитування та непродумані інвестиції. Починаючи з 2008 року, в усіх європейських країнах банки переживають повернення у національну власність. Дещо схоже відбувається і на українському ринку, каже Ерік Де Келенер.
Експерт, який відомий своєю антиінтеграційною позицією щодо банківської системи, вкотре наголошує: належність більшості банків Європи декільком фінансовим групам, до якого підштовхують ідеологи з євроустанов, – зовсім не в інтересах економіки.
Декілька порад фінансам України
«Всі європейські держави, особливо Україна, повинні консолідувати свою банківську систему, – радить експерт. – Якщо в ній присутні іноземні банки, то нічого поганого в цьому немає. Однак щодо всіх цих установ слід мати надійний контроль і регуляційні інструменти. З іншого боку, треба уникати того, щоб економічна система держави надто залежала від банків».
Ерік Де Келенер додає, що Україні треба використовувати будь-яку нагоду для заохочення ринку капіталів, розвитку ринку облігацій, диверсифікувати кредитні підприємства й підтримати ініціативи створення так званих кооперативних банків. І головне: будь-якою ціною уникати залежності від вузького кола великих інтернаціональних фінансових груп.
До світового фінансового обвалу 2008 року українська банківська сфера процвітала. Іноземні банки, зокрема, із Західної Європи, в цьому процесі відіграли важливу роль, про що свідчить нове дослідження експертів з Міжнародного валютного фонду. Однак після 2008 року ринок України покинули чимало іноземних, зокрема, європейських банків, їхня чисельність продовжує скорочуватися, а через рік-два може впасти до рівня 2003 року. Натомість дешеві дочірні банківські установи скуповують російські та місцеві оператори.
Відомий фінансовий експерт, професор брюссельської Школи економіки та управління Solvay Ерік Де Келенер (Eric De Keuleneer) каже, що це дуже послаблює Україну. Державі замість того, щоб залежати від великих інтернаціональних фінансових груп, слід самій подбати про розвиток свого локального банківського сектору.
Пріоритетом має бути саме «українська» достатньо потужна і стабільна банківська системаЕрік Де Келенер
У банках України та ЄС були схожі проблеми
Згідно із останніми даними Raiffeisen Bank International, австрійської фінансової групи, за останні п’ять років в Україні припинили свою діяльність 15 іноземних банків. Наразі таку ж можливість розглядають ще десяток закордонних банківських установ. Як свідчать опитування, основні причини – корупція, непрозорість, політична нестабільність, а також ринкові чинники, зокрема, загальне скорочення діяльності під впливом кризи.
Характерно, що в докризовий період український банківський сектор мав викривлення, доволі схожі на ті, що ставалися в банках європейських: легке й необґрунтоване кредитування та непродумані інвестиції. Починаючи з 2008 року, в усіх європейських країнах банки переживають повернення у національну власність. Дещо схоже відбувається і на українському ринку, каже Ерік Де Келенер.
Експерт, який відомий своєю антиінтеграційною позицією щодо банківської системи, вкотре наголошує: належність більшості банків Європи декільком фінансовим групам, до якого підштовхують ідеологи з євроустанов, – зовсім не в інтересах економіки.
Декілька порад фінансам України
Всі європейські держави, особливо Україна, повинні консолідувати свою банківську системуЕрік Де Келенер
Ерік Де Келенер додає, що Україні треба використовувати будь-яку нагоду для заохочення ринку капіталів, розвитку ринку облігацій, диверсифікувати кредитні підприємства й підтримати ініціативи створення так званих кооперативних банків. І головне: будь-якою ціною уникати залежності від вузького кола великих інтернаціональних фінансових груп.
