«Курс на зближення з НАТО обрала більшість населення після війни з Росією» – міністр оборони Грузії

Як очікується, 13 травня прем’єр-міністр Грузії, лідер коаліції «Грузинська мрія» Бідзіна Іванішвілі назве ім’я єдиного кандидата на посаду президента республіки від свого політичного блоку. Реальним кандидатом на цей пост експерти вважають міністра оборони Іраклія Аласанію. Консультації між Аласанією і Іванішвілі з цього питання відбудуться в суботу.

Про 39-річного Аласанію, як про можливого главу держави, який може змінити на цій посаді Міхеїла Саакашвілі, в Тбілісі заговорили відразу після війни 2008 року. Тоді Аласанія, демонструючи своє несхвалення політики грузинської влади, пішов у відставку з посади постійного представника своєї країни в ООН. Опинившись в опозиції, він очолив партію «Наша Грузія – вільні демократи». У Тбілісі Аласанію вважають одним із найближчих і найвпливовіших соратників нового прем’єр-міністра. Кореспондент Радіо Свобода у Тбілісі Зураб Двалі розпитав Іраклія Аласанію про його погляди на перспективи розвитку Грузії і причини політичних невдач президента Саакашвілі.

– Партія Саакашвілі програла вибори, бо не змогла виконати свої обіцянки і до кінця втілити задуми в реальність. Фактично, Саакашвілі узурпував владу, він отримав занадто великі повноваження, позбавивши політичної ролі парламент і ролі неупередженого юридичного арбітра – судову владу.

– Не секрет, що Іванішвілі, говорячи про кандидатуру на посаду президента від «Грузинської мрії», не раз називав Вас своїм фаворитом. Які Ваші президентські амбіції?

– Я особисто, як і партія «Вільні демократи», яку представляю, підтримуємо президентську республіку. Однак, за всіма ознаками, суспільство в цілому і більшість нашої урядової коаліції виступають за парламентську республіканську модель. Ми повинні бути співучасниками цього процесу. Я дуже радий, що у мене з прем’єр-міністром склалися хороші ділові стосунки. Я радий, що прем’єр-міністр довірив мені таку важливу посаду, як посада міністра оборони Грузії. Думаю, задум реформи оборонної галузі ми спільно з прем’єром зможемо довести до логічного завершення. У нас будуть консультації щодо кандидатури на посаду президента. Я свою думку з цього приводу прем’єр-міністру висловив. У неділю або в понеділок він оголосить ім’я кандидата.

– А свою позицію Ви не розкриєте?

– Давайте дочекаємося заяви прем’єр-міністра.

– Прем’єр Іванішвілі заявив нещодавно, що протягом року Грузія отримає «дорожню карту» для інтеграції в НАТО. Наскільки це реально?

– Ця оптимістична оцінка виходить з тієї динаміки, яка виникла у Грузії на шляху інтеграції в НАТО, на досвіді участі в міжнародній операції в Афганістані. Наприкінці червня ми очікуємо в Тбілісі делегацію Північноатлантичної ради. У нас з’явиться шанс продемонструвати, як проходять реформи оборонного і цивільного секторів. Я поділяю оптимізм прем’єр-міністра, але називати дату отримання «дорожньої карти» поки б не став. Це залежить від темпів реформ у Грузії, і орієнтир для нас – саміт НАТО майбутнього року.

– Дуже багато зараз говорять про необхідність відновлення зв’язків з Росією, при цьому Грузія явно пом’якшила тон відносно Кремля. Разом з тим, офіційний Тбілісі не відмовляється від курсу на зближення з НАТО. Наскільки реально, в такому випадку, досягти взаєморозуміння з російською стороною?

– Курс на зближення з НАТО обрало більшість населення, більшість наших громадян у 2008 році, після війни з Росією. Це вибір нашого народу. Як урядова коаліція, яку обрав народ, щоб ми чотири роки керували державою, ми підзвітні виборцям. Я особисто – «атлантист».

Головним для зовнішньої політики Грузії повинна стати повномасштабна інтеграція в НАТО і в європейське співтовариство у широкому сенсі. Я думаю, що прагматизм, який разом з прем’єр-міністром ми надали нашим відносинам із північним сусідом, позначиться на цьому інтеграційному процесі позитивно.

Європа не хоче імпортувати російсько-грузинський конфлікт. Є факти, які ми просто не можемо ігнорувати. Росія вела агресивну війну проти Грузії, вона і зараз окупує майже 20 відсотків нашої території. Але це не означає, що наша риторика повинна бути агресивною і мілітаристською. Я впевнений: процеси розвитку торговельних зв’язків, зміни в галузі гуманітарних та транспортних питань дадуть можливість Грузії без загрози ескалації просувати наші економічні й соціальні інтереси. Вони дадуть можливість грузинам, абхазам і осетинам краще зрозуміти один одного, почати якісно нові відносини. Для цього потрібен час. Політика, яку веде зараз уряд Іванішвілі, прагматична і ефективна.

– Однак Росія, як і раніше, проводить ту ж саму політику, яку проводила в той час, коли політику Грузії визначав Саакашвілі. Поки чітких сигналів відповіді з Москви немає. Чим Ви це пояснюєте?

– У нас не було ілюзій. Ми й не сподівались, що Москва змінить свої позиції в найближчому майбутньому з питання про територіальну цілісність Грузії чи з приводу нашої інтеграції в НАТО. Має пройти час для того, щоб виникли передумови для розмови на проблемні для двох держав теми, але ми прийдемо і до цього. Я думаю, що в довгострокові інтереси Росії Грузія входить як цілісна і єдина країна, як солідний партнер Москви на Південному Кавказі.

Але зараз, у найближчому майбутньому, я думаю, це неможливо, та ілюзій у нас немає. Зараз ми хочемо, щоб наші бізнесмени мали такі ж можливості в Росії, які російські бізнесмени вже багато років мають у Грузії.

Я впевнений, що Олімпіада в Сочі теж входить в інтереси всіх країн, і Грузії в тому числі, всіх закавказьких і кавказьких народів, усім важливо, щоб вона була проведена успішно. Так що є завдання, які ми спільно повинні вирішувати у найближчому майбутньому.

– Як Ви думаєте, наскільки можлива нормалізація відносин за президентства Володимира Путіна?

– Це буде вкрай важко. Але прагматизм, який ми проявляємо, просто не залишить політикам Росії іншого виходу, крім такої ж прагматичної реакції – в галузі торгівлі, транспорту й серед гуманітарних контактів. У цьому форматі політичне керівництво Росії готове до кроків назустріч, Москва про це не раз заявляла. Що стосується повномасштабного врегулювання – мине чимало часу, поки ми досягнемо цього етапу.

Я впевнений, що і в Росії зрештою прийдуть до влади політики, які дуже добре знають Європу, поважають Європу, які навчалися там, які займалися в Європі бізнесом, які розуміють переваги ліберальної демократії. Я впевнений, що і Росія почне рух до такого суспільства. Однак, наш уряд поважає той уряд, який є в сусідній державі. І, звичайно, ми будемо мати з ним справу.

(Із міністром оборони Грузії Іраклієм Аласанією спілкувався Зураб Далі. Переклад Марії Дачковської)