Київ – Щодня 12 мільйонів українців наражаються на ризик серцевих нападів та крововиливів у мозок – через високий артеріальний тиск. Міністерство охорони здоров’я організовує проект щодо боротьби з гіпертонією, запровадивши перелік ліків, на які у певних визначених аптеках є знижки. Лікарі-практики, однак, скаржаться, що змушені виписувати пацієнтам малоефективні препарати, а у деяких регіонах медики відшкодовують їх вартість за власний кошт.
Лікуватися від гіпертонії, тобто хронічно підвищеного артеріального тиску – сьогодні дорого, зауважує Ольга із Яготина на Київщині, яка уже кілька років бореться із цією хворобою.
«Є такі таблетки, що одна пластиночка на десять таблеток 58 гривень, 70 гривень коштує. А скільки ж тої пластиночки, якщо щодня треба одну таблетку випити?» – говорить жінка.
Таких, як Ольга, в Україні, за даними Міністерства охорони здоров’я, нараховується близько 12 мільйонів. Без профілактичного лікування хворий наражається на ризик інсультів та серцевих нападів.
Однак, як повідомив Радіо Свобода головний терапевт МОЗ Василь Нетяженко, лікуватися починають, дізнавшись про діагноз, тільки 40% пацієнтів, а продовжують лікування систематично – тільки 17%. І от на решту й спрямований пілотний проект міністерства щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби проти гіпертонії – щоб ті починали і продовжували лікуватися дешевше, наголошує Нетяженко.
За його словами, є перелік непантентованих назв препаратів, вартість яких у певних аптеках частково відшкодовує держава, тому хворий може придбати їх за зниженою ціною. На проект із бюджету виділено 190 мільйонів гривень, зазначає медик.
«Ми не втручаємося в процес, ми не виписуємо препарат з торговою назвою. Бо так можна звинуватити нас, що ми просуваємо певну фармацевтичну фірму. Рецепт виписують за хімічною формулою, і за цією формулою пацієнт може прийти, побачити, що є в аптеці – і обрати собі препарат», – зауважує Нетяженко.
У Криму лікарі самі купують препарати зі списку – для звітності
Тим часом, деякі медики це заперечують. Лікар із Закарпаття, яка просила не називати свого імені, зауважила Радіо Свобода, що в аптеках, де, за пілотним проектом, відпускаються ліки для гіпертоніків, є ще один список – цілком конкретний, із комерційними назвами ліків.
«Якщо от хворий прийде з рецептом, а там написано: бісопролол, – пояснює вона. – Хворий приходить і каже : дайте мені «Конкор», але йому не дадуть, запропонують щось інше, бо цей препарат, хоча він теж бісопролол, не входить до цього додаткового переліку, де є комерційні назви».
За її словами, лікарям повідомили, що на відшкодування вартості ліків у Закарпатській області виділили 5 мільйонів гривень, з них освоїли 200 тисяч. Тому дільничних зобов’язали здійснювати обходи по дворах і агітувати хворих на гіпертонію лікуватися препаратами, прописаними у проекті, а старші медсестри ведуть облік препаратів, які придбали.
Та сама ситуація і в Криму. Мало того, що вимагають звітності, хочуть, щоб до звіту додавали чек, говорять тамтешні дільничні.
«Мовляв, якщо не виходить виписати певну кількість препаратів, лікарі були змушені вносити свої кошти – викуповувати оці нікому не потрібні препарати. У Сімферополі так робили», – зазначила одна із них.
Ще однією проблемою є відсутність у перелікові комбінованих препаратів, якими на сьогодні лікується більшість гіпертоніків, зауважують співрозмовниці Радіо Свобода. За їхніми словами, людям невигідно і шкідливо для здоров’я купувати та вживати два або три препарати замість одного. Останню проблему в МОЗ, втім, обіцяли вирішити, але не зараз.
Шерембей: схема постачання – корупційна
В організаціях, що опікуються правами пацієнтів, вважають, що таким чином відпрацьовується чергова корупційна схема. Державні закупівлі відбуваються непрозоро, чиновники орієнтуються на ціну, а не на якість медикаментів, зазначає голова правління Дорадчої ради спільнот з питань доступу до лікування в Україні Дмитро Шерембей.
«Такі ініціативи стосувались не тільки гіпертонії, вони стосувалися СНІДу, туберкульозу, трохи – онкології, – говорить він. – Але вони не працюють. Тому що схема постачання не замінюється. Вони самі ці препарати не застосовують і не вживають, тому їм просто ухвалювати рішення за пацієнтів, щоб мати хорошу звітність».
На його думку, вирішити проблему можна, зробивши процес державних закупівель відкритим і зрозумілим для громади та допустивши на український ринок міжнародних постачальників.
Лікуватися від гіпертонії, тобто хронічно підвищеного артеріального тиску – сьогодні дорого, зауважує Ольга із Яготина на Київщині, яка уже кілька років бореться із цією хворобою.
«Є такі таблетки, що одна пластиночка на десять таблеток 58 гривень, 70 гривень коштує. А скільки ж тої пластиночки, якщо щодня треба одну таблетку випити?» – говорить жінка.
Таких, як Ольга, в Україні, за даними Міністерства охорони здоров’я, нараховується близько 12 мільйонів. Без профілактичного лікування хворий наражається на ризик інсультів та серцевих нападів.
Однак, як повідомив Радіо Свобода головний терапевт МОЗ Василь Нетяженко, лікуватися починають, дізнавшись про діагноз, тільки 40% пацієнтів, а продовжують лікування систематично – тільки 17%. І от на решту й спрямований пілотний проект міністерства щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби проти гіпертонії – щоб ті починали і продовжували лікуватися дешевше, наголошує Нетяженко.
За його словами, є перелік непантентованих назв препаратів, вартість яких у певних аптеках частково відшкодовує держава, тому хворий може придбати їх за зниженою ціною. На проект із бюджету виділено 190 мільйонів гривень, зазначає медик.
«Ми не втручаємося в процес, ми не виписуємо препарат з торговою назвою. Бо так можна звинуватити нас, що ми просуваємо певну фармацевтичну фірму. Рецепт виписують за хімічною формулою, і за цією формулою пацієнт може прийти, побачити, що є в аптеці – і обрати собі препарат», – зауважує Нетяженко.
У Криму лікарі самі купують препарати зі списку – для звітності
Тим часом, деякі медики це заперечують. Лікар із Закарпаття, яка просила не називати свого імені, зауважила Радіо Свобода, що в аптеках, де, за пілотним проектом, відпускаються ліки для гіпертоніків, є ще один список – цілком конкретний, із комерційними назвами ліків.
«Якщо от хворий прийде з рецептом, а там написано: бісопролол, – пояснює вона. – Хворий приходить і каже : дайте мені «Конкор», але йому не дадуть, запропонують щось інше, бо цей препарат, хоча він теж бісопролол, не входить до цього додаткового переліку, де є комерційні назви».
За її словами, лікарям повідомили, що на відшкодування вартості ліків у Закарпатській області виділили 5 мільйонів гривень, з них освоїли 200 тисяч. Тому дільничних зобов’язали здійснювати обходи по дворах і агітувати хворих на гіпертонію лікуватися препаратами, прописаними у проекті, а старші медсестри ведуть облік препаратів, які придбали.
Та сама ситуація і в Криму. Мало того, що вимагають звітності, хочуть, щоб до звіту додавали чек, говорять тамтешні дільничні.
«Мовляв, якщо не виходить виписати певну кількість препаратів, лікарі були змушені вносити свої кошти – викуповувати оці нікому не потрібні препарати. У Сімферополі так робили», – зазначила одна із них.
Ще однією проблемою є відсутність у перелікові комбінованих препаратів, якими на сьогодні лікується більшість гіпертоніків, зауважують співрозмовниці Радіо Свобода. За їхніми словами, людям невигідно і шкідливо для здоров’я купувати та вживати два або три препарати замість одного. Останню проблему в МОЗ, втім, обіцяли вирішити, але не зараз.
Шерембей: схема постачання – корупційна
В організаціях, що опікуються правами пацієнтів, вважають, що таким чином відпрацьовується чергова корупційна схема. Державні закупівлі відбуваються непрозоро, чиновники орієнтуються на ціну, а не на якість медикаментів, зазначає голова правління Дорадчої ради спільнот з питань доступу до лікування в Україні Дмитро Шерембей.
«Такі ініціативи стосувались не тільки гіпертонії, вони стосувалися СНІДу, туберкульозу, трохи – онкології, – говорить він. – Але вони не працюють. Тому що схема постачання не замінюється. Вони самі ці препарати не застосовують і не вживають, тому їм просто ухвалювати рішення за пацієнтів, щоб мати хорошу звітність».
На його думку, вирішити проблему можна, зробивши процес державних закупівель відкритим і зрозумілим для громади та допустивши на український ринок міжнародних постачальників.
