Доступність посилання

ТОП новини

Президент і прем’єр роблять вигляд, ніби 18 травня нічого не відбулося – Геращенко


Чи буде розслідування побиття журналістів справедливим?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Чи буде розслідування побиття журналістів справедливим?

Гості «Вашої Свободи»: Ірина Геращенко, народний депутат від УДАРу; Вікторія Кіріна, член групи захисту потерпілих журналістів адвокатського об'єднання «Аверлекс»

Віталій Портников: Чи буде розслідування побиття журналістів під час опозиційного мітингу справедливим? Верховна Рада України створила ТСК. Зараз іде розслідування обставин цієї ситуації.

Пані Геращенко, ТСК, на яку навіть була змушена влада погодитися, чи можна вважати, що вона якось може підмінити собою слідство, яке проводять правоохоронні органи, дійти до якихось інших висновків? Чи це, швидше, символічна діяльність?
Ваша Свобода
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ
Ірина Геращенко
Ірина Геращенко
Комісія опікуватиметься не лише справою 18 травня. Маємо ще 10 фактів за останніх два роки побиття, тиску на журналістів
Ірина Геращенко
Ірина Геращенко: Дуже важливо, що ця комісія опікуватиметься не лише справою 18 травня, а й іншими фактами тиску на журналістів та перешкоджання журналістській діяльності. Буквально цієї суботи трапився так само ганебний випадок у Броварах, коли так само люди тієї ж самої «бик-команди», яких уже називають, напали на журналіста, побили його на очах у громадськості, у правоохоронних органів.

Ми маємо ще приблизно 10, мені здається, фактів за останніх два роки побиття, тиску на журналістів, у тому числі під час офіційних заходів, коли охорона перешкоджала журналістській діяльності. І ці всі факти будуть досліджуватися нашою ТСК.

Але ключовими будуть, звичайно, події 18 травня, тому що це була квінтесенція того, що відбувається сьогодні у стосунках влади і журналістики, коли на очах у суспільства, у правоохоронних органів «бик-команда» може собі дозволяти просто лупасити журналістів. А потім ми маємо ще й такі коментарі: та її не вбили, та її не забрали в реанімацію.

– Дякуємо!

Будемо вимагати, щоб винні і замовники понесли відповідне покарання. Комісія вимагатиме, щоб президент, прем’єр, уряд дали офіційну оцінку цим фактам
Ірина Геращенко
Ірина Геращенко: Так. Про що скандал взагалі?

І, власне, ми вважаємо, що робота ТСК – це, по-перше, дослідити ці факти, по-друге, оприлюднити їх, по-третє, привертати до них публічну увагу і пояснити суспільству, що якщо так можна чинити з журналістами, тими людьми, які є публічними, які можуть на свій захист запросити своїх колег, які насправді є головним передавачем думки влади до суспільства, як тоді можна чинити з простими людьми, які не мають таких важелів захисту, а також, звичайно, передати весь фактаж, який ми зберемо, правоохоронцям, будемо вимагати, щоб усі ці факти не просто були розслідувані і доведені до суду, а щоб винні і не тільки самі ці хулігани, які били журналістів, а й замовники понесли відповідне покарання.

Остання фраза. Я хочу сказати, що за останні роки не було жодного випадку, коли за 171 статтею, а це саме є перешкоджання журналістській діяльності, хоч хтось поніс покарання, хоч когось було притягнуто до кримінальної відповідальності. І це, звичайно, так само є абсолютно ганебним випадком.

Також наша комісія вимагатиме, щоб влада, зокрема президент України, прем’єр-міністр України, уряд України, Верховна Рада України дали офіційну оцінку цим фактам. Тому що поки що ці структури, окрім Верховної Ради, мовчать і роблять вигляд, що нічого не відбулося.

– Пані Кіріна, що все ж таки важливіше: парламентське розслідування чи реальний судовий процес?
Вікторія Кіріна
Вікторія Кіріна

Вікторія Кіріна: Я б не ставила так питання, що важливіше, а що не важливіше. Я вважаю, що має бути взаємодія між цими двома напрямами розслідування.

Я погоджуюся з тією думкою, що відсутність належного реагування на такі випадки, протиправного перешкоджання журналістській діяльності є небезпечними не лише у кожному окремому випадку, вони є небезпечними для свободи слова як одного з принципів демократичної держави загалом.

Тому у даному випадку саме адекватне і справедливе розслідування та притягнення усіх винних осіб до відповідальності є важливою гарантією для забезпечення нормальної діяльності журналістів у країні загалом. Тому в даному випадку ці обидва розслідування мають здійснюватися паралельно, належним чином, зі вжиттям усіх можливих заходів для того, щоб дійсно встановити всі обставини даної справи, щоб усі винні особи були притягнені до відповідальності.

– Пані Геращенко, я хочу Вас приватно запитати. Ви бачили відеозвернення цього хлопця Тітушка?

Ірина Геращенко: Бачила.

– Він схожий на середньостатистичного українського хлопця, не на якогось спеціально загартованого бойовика – такого можна зустріти на кожній київській чи…?

Дуже не хотілося б, щоб саме Тітушко виявився «стрілочником». Він має понести покарання тільки тому, що в 20 років молода людина повинна мати не лише м’язи, але й мізки
Ірина Геращенко
Ірина Геращенко: Тим більше, насправді дуже не хотілося б, щоб саме Тітушко виявився «стрілочником». Він має понести покарання тільки тому, що в 20 років молода людина повинна мати не лише м’язи, але й мізки. Про це мають пам’ятати українські хлопці.

Але, очевидно, найбільше покарання мають понести ті, хто зловживає цією ситуацією, що сьогодні в маленьких провінційних містечках, навіть у Київській області, начебто у центральній, ці хлопці не мають собі застосування.

– Я про це й кажу. Там була яка сума? 250 гривень. Так?

Легко діти стають «гарматним м’ясом», яке посилається для провокацій. Це створить прецедент для інших таких хлопців: не бійтеся – вас захистять «братки», які вас туди ведуть
Ірина Геращенко
Ірина Геращенко: Так. У цьому контексті є надзвичайно важливим таке звернення Віталія Кличка – людини, яка для дуже багатьох хлопців, котрі дуже серйозно займаються спортом, все-таки, мені здається, є авторитетом, просто пам’ятати про те, що потрібно розмежовувати своє бажання досягти успіху у спорті і стати кимось з оцим бажанням бездумно, не думаючи, йти виконувати якісь там вимоги старших, у тому числі й нападаючи на мирних людей.

Я хочу сказати, що наша партія і надалі буде всіляко закликати молодих людей пам’ятати, що не варто так ризикувати своєю репутацією, своїм ім’ям, тому що це може призвести до таких от дійсно дій.

Очевидно, що цей хлопець, коли йшов на чергову, я так собі розумію, для себе історію, чергову пригоду, тому що вже журналісти знають про це, правоохоронці поки що не знають, але ця банда приймала участь не в одному подібному заході. Не лише в охороні мітингів, тому що це дійсно можна було б ще списати на якусь сезонну роботу, а в рейдерських захопленнях, у нападах на будинок нещасної київської вчительки. І ми будемо привертати увагу до того, що, молоді люди, не варто так вам своєю репутацією ризикувати.

І, звичайно, треба все робити для того, щоб змінювати цю владу, яка, власне, про своїх дітей дбає, вона їх захищає від участі у будь-яких конфліктних історіях, а про українських дітей загалом, які мають бути теж дітьми влади, вона не дбає. Бачите, як легко ці діти стають таким «гарматним м’ясом», м’яко кажучи, яке посилається для провокацій. І, очевидно, цьому хлопцю, мабуть, щось там пообіцяли, що, якщо ти виступиш, станеш «зіркою» інтернету, телебачення, нічого з тобою не буде, ще якийсь умовний термін буде. Але це створить прецедент для інших таких хлопців: мовляв, не бійтеся, не бійтеся – вас захистять оці «братки», які вас туди ведуть.

Ми хочемо все-таки говорити, це і робота ТСК, що потрібно змінювати ситуацію в країні у головах людей.

– Але ж це робота ТСК знайти організаторів.

Ірина Геращенко: Ми політики, ми не слідчі, ми не «шерлоки холмси». Наша робота – це все-таки розставляти тут правильно політичні акценти, Віталію. Тому що ми маємо говорити про те що, дорогі молоді люди, якщо ви хочете щось змінити у цій країні, щоб у вас була не разова робота у 250 гривень на якомусь дивному мітингу, де ви слів таких не знаєте… Щоб у цього Тітушка запитати, кого він вважає опозицією, я думаю, що він мало розбирається в українській політиці.

– Пані Геращенко, так, як він розбирається в українській політиці, розбирається практично увесь народ. 75% чи 80%, які тут живуть, живуть зараз у такій бідності, що їм не до влади і не до опозиції. Тому я дуже побоююся, що ці 250 гривень як інтерес (це можна у пані Вікторії запитати – вона не є депутатом) ближче до звичайної людини, ніж цей, умовно кажучи, «клуб» депутатів і журналістів.

Тобто, з одного боку виявляються успішні люди з опозиції, з «регіонів», з журналістів (от ми з Вами тут сидимо), а з іншого боку опиняються всі ці люди, які просто потерпають. І будь-які моральні кордони для них уже перейдені, для багатьох.

Ірина Геращенко: Очевидно, що ми маємо апелювати до суспільства, що на місці Олі Сніцарчук могли опинитися мама, тато, донька, син будь-кого з цих простих, пересічних українців. І тільки, усвідомлюючи те, що сьогодні влада працює настільки нерозумно, що вкотре експлуатує теми розколу суспільства, от у цьому розколі суспільства може стати жертвою будь-яка людина, будь-який українець.

Дійсно, правильно говорять сьогодні, виступаючи у Верховній Раді, політики, що б’ють не по «корочці», а б’ють по обличчю. І цим обличчям, по якому заїхала б ось ця банда, могло бути обличчя з пересічних українців. Ми разом маємо це зупинити.

Бажання отримання швидкої вигоди у 250 гривень поєднується з впевненістю щодо можливості уникнення відповідальності
Вікторія Кіріна
Вікторія Кіріна: З приводу бажання отримання швидкої вигоди у розмірі цього разу 250 гривень, воно також поєднується практично з цілковитою упевненістю щодо можливості уникнення відповідальності.

– І це нормально для країни, в якій немає майже судової системи.

Вікторія Кіріна: Це абсолютно ненормально. І випадки якраз розслідування таких інцидентів, таких справ і мають підкреслювати й показувати, що такі випадки не мають бути у нормальній країні, яка пропагує засади демократії, залишатися без будь-якого реагування і без належного розслідування.

Влада сама не очікувала, що жертвою цього «бик-параду» стане журналіст
Ірина Геращенко
Ірина Геращенко: Вибачте, якщо сьогодні на цей безпрецедентний випадок відреагувала Єврокомісія словами єврокомісарів, якщо це все відбувається напередодні, я все ж таки сподіваюся, підписання угоди про асоціацію, мовчання президента, реакція прем’єра у вигляді вигнання з уряду журналістів, які просто у даному випадку продемонстрували високий рівень журналістської солідарності, це ганьба. Ми маємо так само, як політики, вимагати реакції на це.

Дозвольте ще одну політичну квінтесенцію цієї історії. Мені здається, що влада сама не очікувала, що жертвою цього «бик-параду», вибачте, стане журналіст. Вона думали, що просто…

– Що це буде якась провокація проти пересічної людини.

Ірина Геращенко: Так. Для того, щоб далі знов-таки продовжувати оцю свою розкольницьку тему, що там є фашисти, є антифашисти. Вибачте, будь ласка, 9 травня ми святкували річницю перемоги над фашистськими загарбниками. Звідки за тиждень взялися фашисти?

Друге питання. Якщо у нас в Україні панують якісь фашистські організації, а де голова СБУ, де генпрокурор, де тоді спеціальне засідання РНБО, де мають бути почуті ці фашистські організації і понести покарання ті, хто допустив до їхньої роботи в Україні? Або мають понести відповідальність фантазери з Партії регіонів, які про це говорять.

І ще одна така фантазія, що начебто на мітингу опозиції мало прозвучати ім’я єдиного кандидата у президенти. І тому цей мітинг не вдався. Та це взагалі фантазія.

– Це інша історія.

Ірина Геращенко: Абсолютно! Я хочу сказати, що про мітинг 18 травня опозиція заявила у березні. Ми говорили про те, що…

– Пані Геращенко, я Вам чесно скажу, якщо б не побиття журналістки, то про цей мітинг уже сьогодні, через тиждень, уже ніхто б взагалі не згадував, що він був. Давайте будемо теж чесними.

Ірина Геращенко: Так насправді завдання опозиції було… Ми ж не збиралися…

– Це не дорікання. Це просто констатація.

Ірина Геращенко: Звичайно.

Мені здається, що наша влада завжди робить якісь дурні кроки. Мені знову ж таки це нагадує про знамениту поїздку «НУ» у 2003 році до Донецька, де мав відбутися звичайний собі з’їзд. Якби там знову не оце: «фашизм», «антифашизм», то ніхто б і не чув про той з’їзд.

Але 18 травня на День Європи, коли опозиція планувала просто заявити наші гасла про те, що ми будемо відстоювати попри все європейську інтеграцію і вимагати підписання угоди, зробити таку провокацію.

А що стосується єдиного кандидата – це дуже важливо. Я хочу сказати, що…

– Це авторитарна особистість.

У 2015 році будуть кандидат від клану і кандидат від народу України
Ірина Геращенко
Ірина Геращенко: У 2015 році будуть кандидат від клану і кандидат від народу України. І хто стане цим кандидатом від народу України, визначиться з часом.

– А не буде так, як було свого часу, що кандидати взагалі, здається, один від клану, а інший від народу, а потім виявляється, що обидва від кланів?

Ірина Геращенко: Мені здається, що сьогодні український народ отримав таку протиотруту взагалі від цих історій. І тому й має саме український народ визначити, хто буде цим кандидатом від народу. А для цього сьогодні мають подивитися, як діють політики в опозиції. На це є час. І тому дуже хотілося б, щоб представники влади не спекулювали на тому, чого й не мало відбутися 18 травня.

Вікторія Кіріна: Як Ви сказали, пане Віталію, якби не побиття журналістів, то на сьогодні про даний мітинг уже ніхто не згадав би – я хотіла б у контексті цього питання повернутися безпосередньо до самого розслідування. Зокрема одне з найбільш проблемних питань – це продовження ефективного й активного розслідування даного інциденту після того, як трохи вщухне увага суспільства, увага ЗМІ до самої події, коли ці події не будуть так активно висвітлюватися у ЗМІ.

У даному випадку наше адвокатське об’єднання зі свого боку буде вживати всіх необхідних заходів для того, щоб досудове розслідування, яке проводиться правоохоронними органами, здійснювалося належним чином, щоб проводилися всі необхідні слідчі дії для того, щоб усе ж таки відновити справедливість у даній справі, встановити всіх винних осіб, які або сприяли вчиненню даного правопорушення, або, принаймні, своєю бездіяльністю не намагалися йому зашкодити.

І у свою чергу ми так само розраховуємо на те, що слідча комісія в рамках проведення даної перевірки так само вживатиме всіх належних заходів для того, щоб у співпраці все ж таки встановити справедливість у даній справі і розкрити всі аспекти, всі обставини даної справи і після того, як увага суспільства, як я вже казала, дещо вщухне до цієї події.

– Повертаючись до думки пані Геращенко, яка казала, що це була провокація, запланована для того, щоб влаштувати просто побиття, і якщо б не побиття журналістки, то, можливо, воно так і сталося б. А от звичайна ж людина не може, на жаль, розраховувати на такий резонанс. От у чому проблема!

Ну, побилися учасники мітингу. Ми бачили, що такі спроби мітингу між представниками опозиційних сил ВО «Свобода» і цими ж людьми були попередньо. І тільки, я сказав би, обережність народних депутатів, які їх розтягнули, не спричинила справжню, реальну бійку між реальними опозиціонерами і реальними ось цими «охоронниками». На це розраховувалося.

Але ж може «під роздачу», так би мовити, потрапити звичайнісінька людина, яка прийшла собі на мітинг. До речі, або на той, або на той – не має значення.

Ірина Геращенко: Або просто проходила повз.

– Так. І що цій людині робити? Вона ж не дочекається депутатської комісії, групи захисту, журналістських акцій у Кабміні. Це теж проблема «клубу» і закону. І закону, звичайно.

Вікторія Кіріна: Тут аспект висвітлення даної події у ЗМІ, дійсно, є проблемним. Але в той же час будь-яка особа має право звернутися до правоохоронних органів з відповідною заявою, яка, відповідно до вимог нового КПК України, впродовж однієї доби має бути внесена до єдиного реєстру досудових розслідувань, по ній так само має бути проведене досудове розслідування.

Тому в даному випадку доцільно говорити лише про висвітлення даної події у ЗМІ, але не про неможливість звернення до правоохоронних органів за своїм захистом.

– ЗМІ досить серйозно висвітлювали те, що було з палатками, які намагалася встановити «Спільна справа», і як поводився «Беркут». Він поводився не краще, а я сказав би, що гірше, за цього Тітушка, з людьми. Можуть сказати, що там виконувався закон. Але закон теж можна виконувати у різний спосіб.

Ірина Геращенко: Так. Можна обережно запросити: зайдіть у палатку. А можна…

– Так. Я згадав, як це було у Москві (я взагалі вважаю, що це такий російський сценарій), коли Удальцов під час мітингу на Пушкінській площі (я був свідком там і там фактично) намагався поставити палатки, і як людей спеціально заганяли у підземний перехід міліціонери, щоб їх там побити, спеціально зробити пастку, щоб вони не могли піти.

І тут відбулося те ж саме. Людей практично заганяли у пастку представники правоохоронних органів, щоб показати, що ніяких палаток більше у цій країні на площах не буде.

І на це немає такої депутатської реакції, і немає такої журналістської реакції.

Депутати не належним чином відреагували на ту ганьбу, яка відбулася з наметами «Спільної справи»
Ірина Геращенко
Ірина Геращенко: Ви праві у тому, що одна ще з ключових цілей такого тиску і шантажу – це показати, залякати людей, що сидіть вдома, будь ласка, на мітинги нехай ходить жменька невеличка опозиціонерів, і нехай вони там між собою з’ясовують стосунки, не потрібно ні вам, ні вашим дітям нікуди виходити. І питання дійсно подолання цього страху, те, про що Ви говорите, це є питання не лише заклику політиків «Не бійтеся!», але й питання адекватного захисту кожної людини, права якої були порушені під час подібних мітингів.

І я тут це сприймаю, як Вашу справедливу критику, що депутати не належним чином поки що відреагували на ту ганьбу, яка відбулася з наметами «Спільної справи». І ми обов’язково від партії УДАР спрямуємо так само низку депутатських запитів до всіх тих структур, які брали участь в неадекватному абсолютно згортанні цього наметового містечка.

І я дякую Вам, що Ви загострюєте на цьому увагу суспільства.

Якщо журналісти не будуть упевнені у своїй безпеці і в наявності адекватних засобів реагування на випадки порушення їхніх прав, не буде журналістики як такої
Вікторія Кіріна
Вікторія Кіріна: У контексті цього питання можемо знову ж таки повернутися до питання журналістської діяльності. У даному випадку, якщо трапилося побиття пересічних громадян, які не є представниками ЗМІ, саме журналісти, які здійснювали документування і записи за допомогою технічних засобів такого мітингу або такого масового заходу, саме ці матеріали в подальшому такою особою можуть бути використані.

Але знову ж таки, якщо журналісти в нас не будуть впевнені у своїй безпеці і в наявності адекватних засобів реагування на такі випадки порушення їхніх прав, то у свою чергу журналісти можуть уникати таких масових заходів. А якщо у нас не буде висвітлення саме журналістами, ЗМІ таких діянь та загалом масових заходів, то у нас не буде журналістики як такої.

Ірина Геращенко: Залишиться «паркетна». От на «паркетній» ти знаєш, що тебе, принаймні, не віддубасять.

– Я сказав би, що ми дуже близько вже до цього кордону підійшли.

Ірина Геращенко: Теж правда.

– Тому що, якщо акції протесту теж влаштовуються «на паркеті» у нас в Кабміні, то це теж багато про що говорить.

Ірина Геращенко: Але це був надзвичайно символічний жест солідарності українських репортерів. Мені здається, що це дуже сильний крок. Тому що він, по-перше, змусив усвідомити владу, що не вийде у них не реагувати на це, а по-друге, позадкувати – журналістам таки залишили акредитацію. А якби не залишили, то я вас запевняю, що там три опозиційні фракції у повному складі подали б позов до Кабміну.

– Вас самих виганяють із засідання. І нічого.

Ірина Геращенко: Ми позиваємося до уряду. Але я хочу сказати, що уряду, на жаль, начхати на думку суспільства. Але для того ж Заходу факт вигнання журналіста із засідання уряду – це щось за межею добра і зла. І тому так чи інакше, можливо, все-таки оцей острах, що щодня і щодня створюються якісь помилки начебто спеціально, щоб угода не була підписана, змусили Азарова взяти задній хід і таки залишити акредитацію журналістам.

– Пані Кіріна, а Вам не здається дивним, що влада до закону ставиться, як до певного інструменту, який можна застосовувати, а можна не застосовувати?

З цією ж самою акредитацією. Всі ж сказали, що не можна просто «за начальственним окриком», так би мовити, позбавляти людей акредитації. Але це прозвучало. Цей, я сказав би, виплеск емоцій ми бачили. І тільки така серйозна професійна солідарність примусила прем’єр-міністра якось інакше себе почати поводитися. А, може, йому сказали десь нагорі, що не варто було так. Не знаємо результатів.

Вікторія Кіріна: Можемо це питання більше розглядати у контексті можливості чи неможливості висловлювання більш емоційних, ніж розпорядчих певних гасел. Оскільки в даному випадку не йшлося про розпорядження позбавити журналістів акредитації, а більше як висловлення власної думки, напевне.

Ірина Геращенко: Ні.

– Ні-ні-ні. Було сказано: позбавити акредитації.

Ірина Геращенко: Вони були позбавлені вже цього ж вечора акредитації.

– Коли голова уряду щось наказує.

Ірина Геращенко: І керівник його прес-центру сказав, що так, такі розпорядження урядом видані. Але наступного ранку все ж таки відступили і запросили цих журналістів в уряд.

Мені здається, що це тільки усвідомлення того, можливо, комусь там розумному прийшло в голову, що наступні журналісти, які прийдуть на місце цих, позбавлених акредитації, також прийдуть із політичними гаслами. Тому що це вже не справа захисту прізвищ, це справа захисту права на професію.

– Коли говорять про ці емоційні реакції, я завжди згадую такий твір, є знаменитий, Райнера Марії Рільке, де показаний молодий монарх, який сидить на троні і має підписати смертний вирок. Він сидить і його не підписує. А всі думають, в якому він емоційному…

Ірина Геращенко: Покарати чи помилувати?

– Так. У такому емоційному тяжкому стані він перебуває. А він просто сидить собі і рахує до 20.

Мені здається, що емоційність наших політиків з того самого тіста.

Вікторія Кіріна: У даному випадку у нас є чинне законодавство, в якому прописані підстави для акредитації, порядок…

– Звичайно. І це все було порушено.

Вікторія Кіріна: …право на оскарження даних рішень. Тому в такому випадку треба звертатися виключно до процесуальних порядків і здійснювати відповідне реагування у процесуальному порядку.

Ірина Геращенко: Знаєте, очевидно, що політики, як і будь-яка проста людина, мають право на емоції. Але інше питання: наскільки вони мають право на емоції? Чомусь наші політики дуже часто про це забувають і забувають про те, що це та сфера…

– У нас політики плачуть на телевізійному екрані. Плачуть! Ми перейшли вже у зовсім іншу площину емоцій.

Політикам не варто плутати особисте і професійне. Бюджет плутають з власним гаманцем. Уряд плутають із власним будинком, куди можна когось запросити, а когось вигнати
Ірина Геращенко
Ірина Геращенко: Мені здається, що все-таки плакати на телевізійному… Питання: над чим ти плачеш? Іноді не гріх плакати. А коли перетворювати на такий дешевий спектакль серйозні речі – оце питання.

Політикам ніколи не варто плутати особисте і професійне. Прем’єр-міністр виганяв не зі свого ж будинку журналістів. Це приміщення уряду, колегіальний орган. І тут у нас відбувається плутанина дуже часто в головах. Бюджет плутають зі власним гаманцем. Уряд плутають зі власним будинком, куди можна когось запросити, а когось вигнати. І це відбувається. Проблема.

І мені здається, що дуже важливо, щоб журналісти в першу чергу, опозиція, так само і все суспільство якось нагадували б час від часу нашій владі, що то не варто плутати власні кишені з державним бюджетом, уряд, адміністрацію президента і Верховну Раду зі власною дачею. Ні, це тимчасове. І тоді якось хтось, може, прийде до тями швидше.

– Сподіваєтеся на такий оптимістичний прогноз?

Вікторія Кіріна: Ну, хотілося б сподіватися. Хоча б, скажімо так, через певний час ми все ж таки досягнемо бажаного результату для нашої країни і запанує у нас демократія.

– Будемо сподіватися, що ось ця ситуація ганебна з моїми колегами під час опозиційного мітингу допоможе, принаймні, оговтатися, хоча б частині українського політичного спектру.

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG