Париж – Перший в історії розпродаж частини винного погребу Єлисейського палацу – штаб-квартири французького президента – стартував у Парижі. 1200 пляшок, серед яких – справжні скарби виноробства, до середини дня п’ятниці мають піти з молотка. Мета цієї акції – знайти гроші для того, щоб оновити винний льох президентського палацу менш престижними і менш дорогими винами. Надлишок зібраних грошей з аукціону піде до державного бюджету, який у Франції, як і у багатьох державах ЄС, наразі далеко не в найкращому стані.
Наповнення винного погребу Єлисейського палацу почалося ще в далекому 1947 році, за президента Венсана Оріоля. З того часу він не припиняв збагачуватися найвишуканішими зразками виноробства і нині нараховує 12 тисяч пляшок.
Частину цієї колекції, яка була свідком багатьох історичних епізодів Французької республіки, вирішили продати, щоб на отримані гроші поновити винний набір і, за нагоди, внести частину коштів до державного бюджету.
Сьогодні за право отримати деякі зі скарбів президентського льоху позмагаються не лише місцеві престижні ресторани й колекціонери, але й мільярдери з Росії, США, Японії та Китаю.
Паризький експерт винної галузі Амбруаз де Монтіні демонструє одну з пляшок, відібраних для розпродажу: це – найстаріше вино на аукціоні, Château Latour врожаю 1936 року, розлите у пляшки у 1997 році.
Пляшки вартістю від 15 до 2500 євро за штуку
Ґілен Кападжі, куратор аукціону, пояснює, що зацікавленість розпродажем виявили найрізноманітніші клієнти: професіонали, приватники, французи й представники з країн Європи та й усього світу. Та й ціни на президентські вина дуже різні.
«Вартість коливається від п’ятнадцяти до приблизно двох із половиною тисяч євро за пляшку, – пояснює вона. – Тобто ціновий спектр дуже широкий. Можливо, саме це і є причиною зацікавленості усього світу. Адже практично кожен, хто має бажання, може придбати пляшку».
Характерно, що найдорожче експерти оцінюють вино Pétrus урожаю 1990 року, зокрема через те, що існує дуже обмежена кількість таких пляшок.
Окрім етикетки з походженням вина, на кожній пляшці буде додаткова кругла наклейка з написом «Palais de l'Élysée» та датою продажу.
Вино накопичувалося через президента, що пив тільки воду?
Символіка цього аукціону ще й в тому, що вино з Єлисейського підвалу супроводжувало всі президентські обіди та вечері. Можливо, за винятком президентства Ніколя Саркозі, який неодноразово зауважував, що вживає тільки воду. Особливої репутації ці вина набули за Франсуа Міттерана. Згодом суттєве наповнення колекції добірних вин було здійснене дружиною Жака Ширака Бернадет, кажуть експерти.
Крістіан Вілар, аматор виноробства, переглядаючи полиці з винами, виставленими у одному зі складів на околиці Парижу, каже, що здивований наявністю такої кількості вин.
«Для мене було несподіванкою те, що деякі вина ще й залишалися у підвалі такий тривалий час. Зокрема, маю на увазі бургундське вино Clos de Tart 1967 року, яке мало б бути випите раніше. Можливо, це пояснюється тим, що нещодавно ми мали президента, який нічого, крім води, не пив», – жартує французький колекціонер-аматор.
Наповнення винного погребу Єлисейського палацу почалося ще в далекому 1947 році, за президента Венсана Оріоля. З того часу він не припиняв збагачуватися найвишуканішими зразками виноробства і нині нараховує 12 тисяч пляшок.
Частину цієї колекції, яка була свідком багатьох історичних епізодів Французької республіки, вирішили продати, щоб на отримані гроші поновити винний набір і, за нагоди, внести частину коштів до державного бюджету.
Сьогодні за право отримати деякі зі скарбів президентського льоху позмагаються не лише місцеві престижні ресторани й колекціонери, але й мільярдери з Росії, США, Японії та Китаю.
Паризький експерт винної галузі Амбруаз де Монтіні демонструє одну з пляшок, відібраних для розпродажу: це – найстаріше вино на аукціоні, Château Latour врожаю 1936 року, розлите у пляшки у 1997 році.
Пляшки вартістю від 15 до 2500 євро за штуку
Ґілен Кападжі, куратор аукціону, пояснює, що зацікавленість розпродажем виявили найрізноманітніші клієнти: професіонали, приватники, французи й представники з країн Європи та й усього світу. Та й ціни на президентські вина дуже різні.
«Вартість коливається від п’ятнадцяти до приблизно двох із половиною тисяч євро за пляшку, – пояснює вона. – Тобто ціновий спектр дуже широкий. Можливо, саме це і є причиною зацікавленості усього світу. Адже практично кожен, хто має бажання, може придбати пляшку».
Характерно, що найдорожче експерти оцінюють вино Pétrus урожаю 1990 року, зокрема через те, що існує дуже обмежена кількість таких пляшок.
Окрім етикетки з походженням вина, на кожній пляшці буде додаткова кругла наклейка з написом «Palais de l'Élysée» та датою продажу.
Вино накопичувалося через президента, що пив тільки воду?
Символіка цього аукціону ще й в тому, що вино з Єлисейського підвалу супроводжувало всі президентські обіди та вечері. Можливо, за винятком президентства Ніколя Саркозі, який неодноразово зауважував, що вживає тільки воду. Особливої репутації ці вина набули за Франсуа Міттерана. Згодом суттєве наповнення колекції добірних вин було здійснене дружиною Жака Ширака Бернадет, кажуть експерти.
Крістіан Вілар, аматор виноробства, переглядаючи полиці з винами, виставленими у одному зі складів на околиці Парижу, каже, що здивований наявністю такої кількості вин.
«Для мене було несподіванкою те, що деякі вина ще й залишалися у підвалі такий тривалий час. Зокрема, маю на увазі бургундське вино Clos de Tart 1967 року, яке мало б бути випите раніше. Можливо, це пояснюється тим, що нещодавно ми мали президента, який нічого, крім води, не пив», – жартує французький колекціонер-аматор.
