Загибель Чорновола: чи знайдуть істину через 14 років?

Бориспільський міськрайонний суд продовжив слухання справи щодо загибелі лідера Народного руху України В’ячеслава Чорновола в аварії, яка сталася в Бориспільському районі напередодні президентських виборів 1999 року. Рідні та однодумці політика мають надію почути більше про обставини трагедії, в якій вони вбачають замовне вбивство, від слідчих, які першими розслідували загибель Чорновола. Про те, що є нові факти у цій справі, заявив і колишній міністр Юрій Луценко, який зголосився свідчити у суді.

Бориспільський суд постановив примусово привести кількох свідків у справі загибелі В’ячеслава Чорновола. Однак сьогодні до зали засідань з’явився лише один – зі власної волі. Володимир Паденко, колишній заступник голови Бориспільської організації Народного руху, особисто бачив місце, де відбулася трагедія, побіля села Рогозів. Паденко не поділяє висновок офіційного слідства, що водій Чорновола суттєво перевищив швидкість і зіткнувся з КамАЗом. На його думку, водій КамАЗу міг уникнути зіткнення, але не зробив цього.

«Сліди протекторів на асфальті, сліди гальмівного шляху були дуже виразні. Було видно, що вони трохи виляють. А тоді повертають уліво, так, ніби водій, побачивши перешкоду, намагався її уникнути. Там була не дуже гарна якість дороги, відтак авто Чорновола просто не могло їхати на великій швидкості», – заявив свідок.

Сам водій КамАЗу, обвинувачений Володимир Куделя до суду не з’явився, так само, як і частина свідків, посилаючись на стан здоров’я.

Альтернативне розслідування: хто ховав КамАЗи в лісосмузі?

Офіційне слідство щодо загибелі В’ячеслава Чорновола, яке кілька разів закривалося й поновлювалося, щоразу ігнорувало ті обставини, які могли пролити світло на трагедію, вважає Микола Степаненко, колишній працівник МВС та керівник слідчої комісії Народного руху з розслідування загибелі Чорновола. Він не сумнівається в тому, що мало місце замовне убивство, і наводить низку фактів, які, на його думку, свідчать про свідоме намагання правоохоронців не з’ясовувати істину у справі.

«Щодо КамАЗу – цікаво: навіть автозаправник звернув увагу, що він заправився на 20 літрів, а потім стояв у лісосмузі, наче очікував чогось. А далі СБУ та МВС зробили вигляд, що цього КамАЗу не було, і навіть на комісії у Верховній Раді заявили: коли вони опитували заправника, він нічого про це не говорив. Проте на суді працівник автозаправки підтвердив, що цей КамАЗ напередодні в районі аварії був. На мою думку, ідеться про КамАЗи, які були в резерві, і які проводили репетицію зіткнення з автомобілем Чорновола», – каже Степаненко.

У суді досі не допитані найважливіші свідки. І йдеться не лише про Юрія Луценка, колишнього міністра внутрішніх справ, який заявляв, що має нові докази у справі, а про тих, хто причетний до слідства щодо загибелі В’ячеслава Чорновола, наголосив у коментарі Радіо Свобода син лідера Народного руху, колишній народний депутат Тарас Чорновіл.

«Головні свідки, які для нас важать найбільше, – це слідчі. Зокрема, перший слідчий Пастушенко, який вів слідство під чітко визначений результат. Інші слідчі Київської обласної міліції навіть пізніше виносили щодо нього постанову про відкриття кримінальної справи за перевищення повноважень. Нікого особливо не цікавило розслідування як таке. Пастушенко закривав його, поновлював і одразу закривав знову, з кричущими порушеннями. Так не буває: плівки з фото-, відеофіксацією місця подій дуже дивно передавали з районної міліції до обласної. Опис передали, а плівки – ні. Невідомо, хто і як передав їх аж через три роки».

Тарас Чорновіл запевнив, що отримав згоду свідчити у справі загибелі його батька від Юрія Луценка, однак він сумнівається, що екс-міністр встигне з’явитися вже на наступне засідання, яке призначили на десяту ранку 16 липня.

Між тим, політолог Віталій Бала констатує, що нині у розслідуванні вбивства Чорновола набагато більше політичних інтересів, аніж намагання з’ясувати істину у справі.

«Справа Чорновола – відверто політична. І всі дії, які нині відбуватимуться щодо неї, обростатимуть політичними спекуляціями. З’ясувати істину зараз дуже важко. Тому все це виглядатиме як спосіб відволікти увагу суспільства від нагальних проблем, за допомогою повернення до теми загибелі відомого політика», – підсумовує фахівець.

Загалом політологи сумніваються в тому, що через 14 років після трагедії, навіть після змін влади, зросли шанси з’ясувати, було це вбивство чи нещасний випадок. Оскільки найреальніше це було зробити по гарячих слідах.