Прага – Китайська і білоруська влади планують до 2030 року збудувати поблизу Мінська великий виробничий центр з електроніки, авіаційної промисловості та біотехнологій. Проектна вартість – 5 мільярдів доларів. 60% компанії з управління цим проектом належить китайській державній структурі, 40% – білоруській владі. Мінськ пропагує проект як взаємовигідний та необхідний для виходу Білорусі із затяжної економічної кризи. Однак жителі місцевості, де планується зведення цього промислового парку, виступають проти. Вони вважають, що проект загрожує екології та їхній власності в цій зоні старих лісів і озер за 80 кілометрів на схід від Мінська.
Будівельні роботи зі спорудження цього китайсько-білоруського промислового парку планують розпочати вже у грудні цього року. Першу чергу передбачають завершити до 2020, а другу – до 2030 року.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко вважає цей майбутній 5-мільярдний промисловий комплекс своїм улюбленим дітищем і вже пропагує його як «нове міжнародне місто в Євразії», де, окрім виробництв, будуть також дослідницькі центри з охорони здоров’я, зони відпочинку та місця для перебування тут понад 150 тисяч осіб.
Китайська і білоруська влади вітають майбутній комплекс як унікальне спільне підприємство, яке дасть Китаю його перший виробничий плацдарм в Європі та зможе вдихнути нове життя в занепалу білоруську економіку.
«Китайсько-білоруська промислова зона виглядатиме своєрідним гніздом Фенікса із відомих китайських народних казок. Її призначення полягає в об’єднані компаній всього світу, вона принесе користь не лише Білорусі і Китаю, але й усім у цім світі під сонцем», – коментує проект посол Китаю в Білорусі Ґун Цзяньвей.
Місцеві жителі називають проект «катастрофою для столиці»
Жителі місцевості, де вже почалася геодезична розмітка нового будівництва, налякані. Вони кажуть, що ціни на нерухомість у їхній зоні вже різко впали. Місцеві білоруси бояться також, що регіон наводнять тисячі китайців, і передбачають незручності через перспективу «китайського міста» біля їхнього порога.
Йдеться також, наголошують і місцеві жителі, і екологи, про загрози для навколишнього середовища. Оксана Зелянєйська, член місцевої асоціації дач та городництва, каже Радіо Свобода, що цей комплекс викличе незворотний процес руйнування природного середовища.
«Власники дач та городів не бажають, щоб цей промисловий парк тут виріс. Це – одне з останніх чудових місць поблизу Мінська, і це буде екологічною катастрофою для столиці. Багато людей згодні з цим, включно з урядовими чиновниками, які втягнуті у цей проект. Але, як це завжди буває, вони кажуть, що бояться заявляти про це публічно», – зазначає вона.
Проектом планується знести до 12 населених пунктів. Люди у регіоні вже бачать, що почалася вирубка старих лісів.
Точку зору білорусів запитають «для галочки»?
Для заспокоєння громадськості влада Мінська почала он-лайн консультації з приводу реалізації проекту і прав місцевих жителів. Але, незалежно від наслідків обговорення проекту з населенням, влада Білорусі налаштована продовжувати його реалізацію. Олександр Лукашенко, як вважають, будучи біля розбитого корита економіки країни, робить тут ставку на Китай.
Один із чільників Інституту Брукінґса у Вашингтоні Баррі Босворт,який є провідним економічним експертом з проблем Китаю, каже, що бачить «привабливість цього проекту з обох боків», Сходу і Заходу.
В Україні Китай вже розпочав кілька масштабних мільярдних проектів – це й впровадження передової західної (Нідерланди) технології дифузії вугілля в металургії, і вкладення першого з 1,5 мільярда доларів інвестицій Пекіна в зерновий сектор України (куди Китай загалом планує вкласти у найближчі роки до 10 мільярдів доларів).
Окрім того, Китай вже підписав з Україною угоду про інвестиції в півмільярда доларів та будівництво швидкісної залізниці Бориспіль – Київ. Йдеться також, як і в Білорусі, про початок виробництва в Україні продукції китайської автомобільної групи Geely.
Матеріал підготували Василь Зілгалов, Claire Bigg, Inesa Studzinskaya
Будівельні роботи зі спорудження цього китайсько-білоруського промислового парку планують розпочати вже у грудні цього року. Першу чергу передбачають завершити до 2020, а другу – до 2030 року.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко вважає цей майбутній 5-мільярдний промисловий комплекс своїм улюбленим дітищем і вже пропагує його як «нове міжнародне місто в Євразії», де, окрім виробництв, будуть також дослідницькі центри з охорони здоров’я, зони відпочинку та місця для перебування тут понад 150 тисяч осіб.
Китайська і білоруська влади вітають майбутній комплекс як унікальне спільне підприємство, яке дасть Китаю його перший виробничий плацдарм в Європі та зможе вдихнути нове життя в занепалу білоруську економіку.
«Китайсько-білоруська промислова зона виглядатиме своєрідним гніздом Фенікса із відомих китайських народних казок. Її призначення полягає в об’єднані компаній всього світу, вона принесе користь не лише Білорусі і Китаю, але й усім у цім світі під сонцем», – коментує проект посол Китаю в Білорусі Ґун Цзяньвей.
Місцеві жителі називають проект «катастрофою для столиці»
Жителі місцевості, де вже почалася геодезична розмітка нового будівництва, налякані. Вони кажуть, що ціни на нерухомість у їхній зоні вже різко впали. Місцеві білоруси бояться також, що регіон наводнять тисячі китайців, і передбачають незручності через перспективу «китайського міста» біля їхнього порога.
Йдеться також, наголошують і місцеві жителі, і екологи, про загрози для навколишнього середовища. Оксана Зелянєйська, член місцевої асоціації дач та городництва, каже Радіо Свобода, що цей комплекс викличе незворотний процес руйнування природного середовища.
«Власники дач та городів не бажають, щоб цей промисловий парк тут виріс. Це – одне з останніх чудових місць поблизу Мінська, і це буде екологічною катастрофою для столиці. Багато людей згодні з цим, включно з урядовими чиновниками, які втягнуті у цей проект. Але, як це завжди буває, вони кажуть, що бояться заявляти про це публічно», – зазначає вона.
Проектом планується знести до 12 населених пунктів. Люди у регіоні вже бачать, що почалася вирубка старих лісів.
Точку зору білорусів запитають «для галочки»?
Для заспокоєння громадськості влада Мінська почала он-лайн консультації з приводу реалізації проекту і прав місцевих жителів. Але, незалежно від наслідків обговорення проекту з населенням, влада Білорусі налаштована продовжувати його реалізацію. Олександр Лукашенко, як вважають, будучи біля розбитого корита економіки країни, робить тут ставку на Китай.
Один із чільників Інституту Брукінґса у Вашингтоні Баррі Босворт,який є провідним економічним експертом з проблем Китаю, каже, що бачить «привабливість цього проекту з обох боків», Сходу і Заходу.
В Україні Китай вже розпочав кілька масштабних мільярдних проектів – це й впровадження передової західної (Нідерланди) технології дифузії вугілля в металургії, і вкладення першого з 1,5 мільярда доларів інвестицій Пекіна в зерновий сектор України (куди Китай загалом планує вкласти у найближчі роки до 10 мільярдів доларів).
Окрім того, Китай вже підписав з Україною угоду про інвестиції в півмільярда доларів та будівництво швидкісної залізниці Бориспіль – Київ. Йдеться також, як і в Білорусі, про початок виробництва в Україні продукції китайської автомобільної групи Geely.
Матеріал підготували Василь Зілгалов, Claire Bigg, Inesa Studzinskaya
