Гроші стали красти до того, як вони потрапляють до держбюджету – Різаненко

Київ – Депутат зі фракції партії УДАР Павло Різаненко вважає, що є цілком легітимний спосіб позбавлення депутатів повноважень через порушення під час виборів. І цей легітимний спосіб, на відміну від практикованого нині – через ВАСУ, готові підтримати народні обранці з усіх фракцій.

Також Павло Різаненко, який є членом парламентського комітету з питань бюджету та спеціальної контрольної комісії з питань приватизації, розповів Радіо Свобода про причини невиконання бюджету-2013 та зриву програми приватизації.

– Пане Різаненко, невдовзі депутати мають отримати проект бюджету на наступний рік. Але ж ми знаємо, що виникли проблеми з виконанням закону про бюджет-2013. І яким чином це питання має бути вирішене? Чи мають бути знайдені якісь додаткові надходження чи відбудеться секвестр бюджету?

– Проблема виконання бюджету існує. Доходи за сім місяців цього року нижчі від запланованих на 30 мільярдів гривень, і це спричинене об’єктивними факторами. Якщо в бюджет на 2013 рік було закладено реальне зростання ВВП на 4%, то за перший квартал маємо мінус 2,3% , а за другий квартал, буквально днями Мінстат уточнив дані, мінус 1,3%. Тому очікувати виконання бюджету на цей рік з такими даними не доводиться. Найоптимістичніші прогнози говорять про те, що в кращому випадку у нас зростання бюджету буде нульове у цьому році.

Уряд хизувався, що, навіть незважаючи на невиконання відносне плану на цей рік, було перевиконання по дохідній частині порівняно з 2012 роком. І так було 7 місяців. Але вже за 8 місяців доходи бюджету цього року нижчі, ніж доходи 2012 року за відповідні місяці. У такій ситуації можливі два варіанти: або збільшення надходжень, або скорочення видатків. Збільшення податкових надходжень не реальне, коли економіка не росте. Є неподаткові надходження – та ж приватизація. Але вона теж стоїть.

У бюджетному законі немає терміну «секвестр», натомість є 53-я стаття, яка говорить, що за підсумками півріччя бюджет має переглядатися, якщо він не виконується, то незахищені статті пропорційно скорочуються. У дійсності «донецька школа менеджменту», як її з іронією називають, замість того, щоб виконати статтю 53 Кодексу, винайшла такий механізм, як «фінансові векселі». Як ви пам’ятаєте, в другу сесію була велика битва за ці векселі, коли вносились, не голосувались, провалювались…

– Причому не вся фракція Партії регіонів за неї споатку голосувала.

– Суть цього пакету законопроектів зводився до того, що держава могла борг виплачувати не живими грошима, а цими так званими фінансовими векселями, які, по своїй реальній суті, векселями не є, а просто розписками заплатити в майбутньому. Ми знаємо, що в наших реаліях це призводить до того, що свої будуть отримувати гроші, а не свої – векселі.

– А вже можна говорити про практику застосування цих векселів?

– Поки що, окрім цих трьох законів, які були прийняті через Верховну Раду, ще є низка підзаконних актів, які мали прийняти Кабінет міністрів та Національний банк, щоб цей механізм запрацював. Мова йде про те, що восени воно повинно запрацювати, але ще практики немає. Цей механізм векселів і був розроблений, щоб в обхід Бюджетного кодексу не виплачувати певні зобов’язання, скоротити таким чином, аби відтермінувати їх у майбутньому.

– Ви згадали про приватизацію. Надходження від приватизації були заплановані на майже 11 мільйонів гривень. Тобто, зараз бюджет не виконується на 30 мільярдів, а більше ніж третина від цього – це гроші, що не надійшли від приватизації. Влітку Ви казали, що приватизація зупинена у зв’язку з тим, що між групами впливу в президентському оточенні порушений певний баланс – вони не можуть домовитись, як їм розділити найліквідніші активи. Чи змінилася ситуація?

– З того моменту єдине, що змінилося, – це в серпні було продано залишки «Донбасенерго»… Оце, для прикладу, що змінилося порівняно з першим півріччям, коли план приватизації було виконано буквально на копійки.

– Десь на два відсотки.

– Так, але ситуація, про суті, кардинально не зрушилась. Днями відбулося засідання спеціальної парламентської комісії з питань приватизації, де розглядалось два питання. Одне з них було щодо конкретного об’єкту реалізації приватизації, чи то процесу роздержавлення, Запорізького титано-магнієвого комбінату. Уряд постановив розпочати процес реорганізації шляхом створення ТОВ, де держава внесе цілісний майновий комплекс. Інвестор повинен був внести гроші, і цей процес тягся від 2012 у 2013 рік. І ще на початку 2013 року цей процес повинен був закінчитись. І сьогодні на комісії ми розбирались, що ж трапилось, чому він не закінчився.

– А що трапилось?

– Зі сторони виглядає так, ніби Кабінет міністрів не уповноважує певну свою особу підписати цей установчий договір вже півроку.

– Свого представника?

– Так. Тобто я хотів продемонструвати, що питання не в якихось зовнішніх об’єктивних факторах, а в тому, що сам Кабінет міністрів не уповноважує конкретну людину взяти участь в установчих зборах цього ТОВ і підписати установчу угоду.

– Приватизація була загальмована тоді, коли президентом був Віктор Ющенко, а прем’єр-міністром Юлія Тимошенко. Зрозуміло, що тоді ситуація з приватизацією була дуже складна. Але тепер, коли влада монолітна, що заважає запустити приватизацію?

– Від 2010 по 2012 роки – так, влада була монолітна. Далі вибори 2012 року – баланс змінюється. Ми знаємо, що у Партії регіонів є певні групи впливу: є група СКМ, є «стародонецькі», «газовики», «сім’я». Баланс був у 2010–2012 роках неформальний… Після виборів усе це стало. Тобто, моє суб’єктивне розуміння – те, що я бачу по роботі комісії: немає неформальної домовленості про розподіл сфер впливу.

– Можете уточнити, між ким немає цієї неформальної домовленості? На прикладі того ж самого Запорізького титано-магнієвого комбінату.

– Я так думаю, що це проблеми «газовиків» із «сім’єю».

– І коли цього балансу зможуть досягнути? Вже доволі скоро президентські вибори.

– Це такі речі, які важко з точністю прогнозувати. Але якраз через те, що є фактор виборів, і вони буквально через півтора року настають, то можна сказати, що неформально перегони вже починаються. І ми можемо опинитися в ситуації передвиборної нестабільності, і ніякої домовленості так і не буде сформульовано.

– Але все ж таки Ви бачите, що є проблема з виконанням закону бюджету, і третина цих коштів зависла через проблеми з приватизацією?

– Так, але не тільки приватизація, тут є і жахливіші речі. Один із давніх членів Партії регіонів, так званий «стародонецький», у неформальній бесіді сказав: «Ну, так ці ж молоді, вони ж, на відміну від нас і наших попередників, крадуть не з бюджету, вони крадуть до бюджету і не дають грошам попасти в бюджет!». Невиконання бюджету відбувається тому, що не дають грошам потрапити в бюджет. Йшла мова стосовно акцизів і ПДВ щодо контрабанди нафтопродуктів.

– Тобто те, що в Україні різко зросла частка пального…

– Походження якого, згідно зі статистикою, незрозуміле.

– І наскільки ця ситуація впливає на наповнення бюджету?

– По розрахунках виходить 5–7 мільярдів гривень. Тут важко прогнозувати, адже про контрабанду немає статистики, обліку не веде ні податкова, ні митниця, ні держстат не можуть надати цих даних. Це вже висновки обсягів споживання у порівнянні з виробництвом і офіційним імпортом та експортом. Приблизно від 25 до 33% світлих нафтопродуктів невідомо звідки взялись на ринку.

– І це дає ненадходження до бюджету у 5–7 мільярдів гривень?

– Так, тобто цих коштів, якраз ми знаємо, що з виробництва світлих нафтопродуктів з імпорту сплачується акциз, який має цільове призначення, з них ремонтуються дороги.

– Ще одна цікава ситуація, яка напряму стосується Вашої депутатської діяльності. Ви були членом Тимчасової слідчої комісії з питань перегляду питань волевиявлення українського народу на парламентських виборах 2012 року. Маємо п’ять округів, де не змогли встановити депутатів, а ваша комісія ясності в це питання не внесла. Але що ми бачимо зараз? Колишній народний депутат Юрій Кармазін без жодної комісії, самотужки чи з кількома соратниками, виявляє порушення і робить дієві позови до суду. Вже три депутати позбавлені депутатських повноважень!

– Комісія обиралась на певний термін, і він сплив. Щодо ефективності чи неефективності, то для того, щоб результативно ухвалювати рішення, які мали б чинність, потрібен був кворум. По суті, Партія регіонів і комуністи жодного разу на засідання комісії не прийшли – комісії, за створення якої вони проголосували і до складу якої вони делегували своїх представників. Але вони взагалі були зацікавлені в тому, щоб вона не працювала. Але все одно комісія збиралась, представники «Свободи», «Батьківщини», УДАРу збирались, запрошували посадових осіб, учасників процесу і зібрали багато інформації. Одна справа, коли читаєш у газетах, інша – коли бачиш докази у вигляді документів, відеозаписів, які дають можливість стверджувати, що вибори по цих п’яти округах не змогли встановити, тому що влада там програла. І намагалася сфальсифікувати такими вже грубими методами цей результат, що їм не вдалося довести до кінця, щоб не помітили. Довелося визнавати вибори такими, де не можна встановити результати.

– Ви ж теж мали досвід мажоритарних виборів і, дивіться, Юрій Кармазін подає до суду і має якісь документи. Опозиція теж ніби подавала до суду…

– Якщо говорити про формальні якісь речі, то закон «Про вибори» говорить, що терміни позивної даності по виборчих процесах всього 5 днів. Тому всі процеси позовні по виборах повинні були закінчитись тоді, коли останній раз ЦВК затверджував свої результати. Ще було 5 днів на оскарження. Це пройшло… Але при цьому в суд позов подав Юрій Кармазін. І цікаве у нього вільне трактування, що це під час виборчого процесу термін на оскарження 5 днів, а по його закінченню – терміни стандартні. Добре, стандартні терміни півроку. Хоча я з цим абсолютно не погоджуюсь, що терміни повинні бути стандартні. Але уже минув майже рік! І я взагалі не уявляю, як суд міг мотивувати відновлення термінів позовної даності.

Є законний, абсолютно легальний спосіб, в який, я впевнений, абсолютно всі депутати позбавлення повноважень підтримають. У нас за Конституцією мандат можуть забрати, або якщо депутат є сумісником, або якщо людина померла, втратила громадянство України, або відносно неї набув чинності обвинувальний вирок суду. І через це, можна сказати, потрібно карати за фальсифікацію. Якщо на окрузі були фальсифікації, то потрібно порушити кримінальну справу, притягнути до відповідальності членів ДВК чи ОВК, які брали в цьому участь, та інших осіб. Це організована злочинна група. Вони кажуть, хто замовник, наприклад, депутат, який переміг на окрузі. Він уже набуває статусу обвинуваченого, звертаються до Ради – вона його позбавляє імунітету. Далі набуває чинності обвинувальний вирок, і він втрачає мандат. Законно? Законно! І в законі дуже важливим є саме відновлення справедливості. Тобто були порушення, і потрібно, щоб хтось поніс покарання.

– У даному випадку, відповідальність несуть Віктор Балога, Олександр Домбровський та Ігор Марков.

– Ні, найцікавіше те, що якщо стверджується, що були фальсифікації по цих округах, то в дійсності ніхто покарання не поніс. Позбавили депутатів мандатів, але ті, хто фальсифікував результати волевиявлення, їх же ніхто не покарав. А якщо організаторів встановлено, вони теж повинні потрапити за ґрати і заодно втратити мандат.

– Чим Ви пояснили такий справді безпрецедентний успіх Юрія Кармазіна? Бо досі в такий спосіб суд не позбавляв депутатів їхніх повноважень.

– Ні для кого не секрет, що судова гілка влади, яка має бути незалежна, неупереджена, – зараз перебуває під впливом виконавчої гілки влади. Це ми бачимо по тих рішеннях, які ухвалюються або вносяться. Спробуйте виграти адміністративний позов проти влади. Я думаю, що це дуже важко буде зробити будь-кому, як пересічному громадянинові, так і чиновнику чи депутатові. Без сприяння влади ці позови не мають ніякої перспективи. З того, що я бачу, складається враження, що Юрій Кармазін діє разом зі владою.

– Ми з Юрієм Кармазіним розмовляли в цій студії минулого тижня, і я у нього запитав: по скількох депутатах у нього є матеріали стосовно порушень в округах? Він відповів, що по 6–10 округах. Я згадав, що у Вашому виборчому окрузі у Броварах теж була непроста ситуація, теж були скандали під час виборів. Ви не побоюєтесь, що до Вас теж виникнуть такі питання?

– У мене було 4 позови до дня виборів, якими пробували просто зняти мене з перегонів, і 2 позови ще були після дня виборів аналогічного змісту. Всі ці позови я виграв. Останній, до речі, я виграв перед самим днем виборів. Тому в нашій країні потрібно бути готовим до будь-чого. Боятись чи не боятись – це вже психологічний елемент. Якщо Юрій Кармазін бажає, то я на це вплинути не можу – нехай подає позов.

Я не знаю переліку прізвищ тих, щодо кого Юрій Кармазін буде подавати позови, але у мене таке враження, що там не буде опозиційних депутатів. Це будуть депутати Партії регіонів, які чи то нелояльні, чи то занадто палко виступають за Митний союз. Тобто, щоб приструнити своїх. І логіка така: «Якщо опозицію чіпати, то вони будуть кудись скаржитись і казати, що це політичні репресії. А тут ми одразу продемонструємо: які репресії? Це ж наші, свої!». Але ми розуміємо, що і в Партії регіонів є певна фронда. Ми читали, що було до їхнього засідання фракції, що – після. У кого там ногу звело, що люди не могли встати на пропозицію Віктора Януковича тим, хто проти євроінтеграції, встати і вийти. Тому я думаю, що це такий позаправовий метод впливу на своїх же.