Київ – Журналісти дедалі більше потерпають від нападів та перешкоджання їхній професійній діяльності. Про це свідчать результати спільного дослідження низки журналістських організацій. Згідно з ним «найактивнішими агресорами» щодо працівників мас-медіа нині є силовики й приватні особи. Тим часом у МВС наголошують, що всіляко зацікавлені у безпеці журналістів і сприяють розслідуванню порушень щодо них.
З початком виборчої кампанії у минулому році кількість нападів на журналістів та перешкоджань їхній діяльності стрімко зросла і нині є, як мінімум, уп’ятеро більшою, ніж 5 років тому.
«У 2013 році за 8 місяців зафіксовано 54 випадки нападів, погроз, різноманітних побиттів і 89 випадків перешкоджань. Якщо порівнювати із 2008 роком, то це більше, ніж у 5-6 разів. У нас лише за липень цього року було 10 випадків нападів на журналістів, у той час, коли за увесь 2008 рік було 8 випадків», – констатує виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк.
При цьому вона зазначає, що якщо у 2010 році дві третини «агресорів» були представниками місцевої влади, то нині вони належать до силових структур чи є приватними особами (зокрема це охоронці, молодики спортивної зовнішності чи родичі високопосадовців).
Вороги серед своїх?
У цілому ж однією з головних причин невтішної тенденції Оксана Романюк називає безкарність нападників, адже протягом 8 місяців 2013 року лише 3 зі 117 зареєстрованих справ направили до суду.
А от головний редактор «Телекритики» Наталія Лігачова каже, що причини слід шукати і у стосунках між самими журналістами, адже деякі з них часто самі є ініціаторами міжосібних інформаційних воєн.
«У тих публікаціях, які друкуються сьогодні (насамперед в інтернеті), 20 відсотків правди, а інші 80 – грубої, тотальної, брутальної брехні. Багатьом зараз аргументи уже просто не потрібні. Просто брутальна брехня, образи. Причому ціллю є зовсім не пошуки правди, хвилює лише одне – «замочити», посіяти підозри серед журналістів. І часто такі публікації знаходять своїх читачів», – каже Лігачова.
МВС за безпечну і безперешкодну діяльність журналістів – речник
Тим часом речник МВС Сергій Бурлаков наголошує, що журналістам працювати в Україні нині достатньо безпечно, адже мас-медійників захищає «дуже добра законодавча база, якій би позаздрили навіть деякі європейські держави». Та й саме міністерство зацікавлене у безпечній та безперешкодній роботі мас-медійників. Відтак усі справи, де потерпілими є не лише журналісти, але і технічні працівники ЗМІ, перебувають на контролі головного слідчого управління МВС.
«Останнім часом стало більше кримінальних проваджень за 171 статтею, тобто «перешкоджання професійній діяльності журналіста». І стало більше не тому, що стало саме більше випадків таких, а тому, що ця версія для нас стала пріоритетною, і ми повинні перш за все відпрацьовувати саме її, а вже потім, якщо не підтвердилася інформація, перекваліфіковувати й розслідувати далі її за іншою статтею Кримінального кодексу», – говорить він.
Окрім того, Бурлаков наголошує, що у МВС нині діє наказ, який зобов’язує керівників не лише сприяти ЗМІ, але й терміново реагувати і повідомляти міністрові про події, учасниками яких є журналісти.
Водночас головний редактор «Телекритики» Наталія Лігачова констатує, що силові структури наразі жодним чином не відреагували на нещодавнє оприлюднення особистого листування журналістів у ЗМІ.
А вдова загиблого журналіста Георгія Гонгадзе Мирослава та її адвокат Валентина Теличенко вкотре наголошують на тому, що справжні замовники його вбивства досі не покарані.
З початком виборчої кампанії у минулому році кількість нападів на журналістів та перешкоджань їхній діяльності стрімко зросла і нині є, як мінімум, уп’ятеро більшою, ніж 5 років тому.
«У 2013 році за 8 місяців зафіксовано 54 випадки нападів, погроз, різноманітних побиттів і 89 випадків перешкоджань. Якщо порівнювати із 2008 роком, то це більше, ніж у 5-6 разів. У нас лише за липень цього року було 10 випадків нападів на журналістів, у той час, коли за увесь 2008 рік було 8 випадків», – констатує виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк.
При цьому вона зазначає, що якщо у 2010 році дві третини «агресорів» були представниками місцевої влади, то нині вони належать до силових структур чи є приватними особами (зокрема це охоронці, молодики спортивної зовнішності чи родичі високопосадовців).
Вороги серед своїх?
У цілому ж однією з головних причин невтішної тенденції Оксана Романюк називає безкарність нападників, адже протягом 8 місяців 2013 року лише 3 зі 117 зареєстрованих справ направили до суду.
А от головний редактор «Телекритики» Наталія Лігачова каже, що причини слід шукати і у стосунках між самими журналістами, адже деякі з них часто самі є ініціаторами міжосібних інформаційних воєн.
«У тих публікаціях, які друкуються сьогодні (насамперед в інтернеті), 20 відсотків правди, а інші 80 – грубої, тотальної, брутальної брехні. Багатьом зараз аргументи уже просто не потрібні. Просто брутальна брехня, образи. Причому ціллю є зовсім не пошуки правди, хвилює лише одне – «замочити», посіяти підозри серед журналістів. І часто такі публікації знаходять своїх читачів», – каже Лігачова.
МВС за безпечну і безперешкодну діяльність журналістів – речник
Тим часом речник МВС Сергій Бурлаков наголошує, що журналістам працювати в Україні нині достатньо безпечно, адже мас-медійників захищає «дуже добра законодавча база, якій би позаздрили навіть деякі європейські держави». Та й саме міністерство зацікавлене у безпечній та безперешкодній роботі мас-медійників. Відтак усі справи, де потерпілими є не лише журналісти, але і технічні працівники ЗМІ, перебувають на контролі головного слідчого управління МВС.
Cтало більше кримінальних проваджень за 171 статтею, тобто «перешкоджання професійній діяльності журналіста»Сергій Бурлаков
Окрім того, Бурлаков наголошує, що у МВС нині діє наказ, який зобов’язує керівників не лише сприяти ЗМІ, але й терміново реагувати і повідомляти міністрові про події, учасниками яких є журналісти.
Водночас головний редактор «Телекритики» Наталія Лігачова констатує, що силові структури наразі жодним чином не відреагували на нещодавнє оприлюднення особистого листування журналістів у ЗМІ.
А вдова загиблого журналіста Георгія Гонгадзе Мирослава та її адвокат Валентина Теличенко вкотре наголошують на тому, що справжні замовники його вбивства досі не покарані.
