Київ – Україна дещо погіршила позиції щодо свободи в інтернеті. Згідно зі звітом міжнародної правозахисної організації Freedom House, цьогоріч вона отримала 28 балів за шкалою, де 100 є крайньою найгіршою позначкою. Минулого року в України було 27 балів. Щоправда, вона і досі залишається у рейтингу «вільних». Експерти ж переконані, що регулювати відносини у мережі потрібно якнайшвидше. Проте одностайності хто це має робити – самі користувачі, громадські об’єднання чи держава – поки немає.
Голова Держслужби захисту персональних даних Олексій Мервінськийнаписав відкритого листа до представників Facebook в Україні. У ньому він розповідає, що з’ясував, що у соціальної мережі є технічна можливість передачі його персональних даних третім сторонам. Раніше претензії у Державної служби з захисту персональних даних були також і до компанії GOOGLE Україна щодо використання даних українців у рекламних цілях.
Карта світу з показниками свободи інтернету
Будь-яка глобальна система, яка працює з контентом і користувачем, намагається збирати про нього дані, щоб краще будувати бізнес, а не передавати дані до спецслужб, пояснює член правління Інтернет асоціації України Елліна Шнурко-Табакова. Тобто, якщо ви шукаєте якісь конкретні речі, то Google намагається дати вам рекламу, яка буде близька до тих інтересів, які ви йому продемонстрували. Інша справа, що кожен користувач повинен дбати про свою «мережеву грамотність» і розуміти де можуть фігурувати його дані, зазначає Шнурко-Табакова.
«Чим грамотніша людина, чим більше вона цікавиться такими питаннями, тим більше вона зможе зберігати свою конфіденційність, тим ефективніше вона може спілкуватися, знаходити рішення, необхідну інформацію», – каже вона.
В Україні немає ні регулюючих законів, ні саморегуляції – Гузь
Проблема зі свободою інтернету в Україні полягає у тому, що немає ані регулюючих законів, ані інструментів саморегуляції. Саме тому поширюється інформація, яка може бути образливою, расистською чи викликати ксенофобські настрої і люди не несуть жодної відповідальності за це. Також є проблема з плагіатом, перелічує негативні мережеві аспекти член комісії з журналістської етики Сергій Гузь. Він радить якнайшвидше визначитися куди і кому скаржитися в таких випадках.
«Я прихильник того, щоб більшість цих питань вирішувати через громадські організації, через саморегуляцію, поширення впливу тієї ж Комісії з журналістської етики або якихось галузевих асоціацій. Чим менше у це буде втручатися держава, тим краще. Але ми всі маємо розуміти, що якщо ми найближчим часом нічого не зробимо, то це зроблять депутати в парламенті і матимемо ще більше проблем», – говорить Сергій Гузь.
Розглядати скарги щодо плагіату чи образ в інтернеті можуть наприклад і прес-ради, які функціонують у багатьох країнах, каже кандидат політичних наук, директор Могилянської школи журналістики Євген Федченко. Проте журналістські етичні стандарти не розповсюджуються на блогерів чи інших користувачів, бо тоді б вони перетворились у журналістів. Тому дієвими можуть були лише правові механізми, каже він.
«Якщо прес-рада виносить якийсь припис, чому блогер має його виконувати? Він не брав на себе ніяких зобов’язань. Він може сказати: я не журналіст і на мене ваша етика не розповсюджується. Я просто людина, в якої виникають думки і я їх час від часу оприлюднюю. Хоча це можуть бути і расистські думки. Тоді на людину треба впливати через правові механізми, а не саморегуляційні. Якщо наприклад, людина вважає, що це є приклад дифамації, тоді вона не в прес-раду, а в суд повинна звертатися», – переконаний Євген Федченко.
Графік з показниками свободи інтернету в євразійських країнах
Як повідомила у своєму звіті за 2013 рік міжнародна правозахисна організація Freedom House, в усьому світі свобода інтернету за останній рік скоротилася. На думку аналітиків, це явище викликане збільшенням можливостей для спостереження, новими правилами управління веб-контентом. Також зросла кількість арештів користувачів соціальних медіа.
Експерти назвали Іран, Кубу і Китай серед країн, які найбільше обмежують доступ до інтернету. Свобода інтернету також систематично обмежується в Білорусі, Пакистані та Узбекистані. Азербайджан, Казахстан, Киргизстан і Росію фахівці вважають «частково вільними». Україна ж поки що в питанні свободи в інтернеті серед «вільних» країн.
На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .
