Київ – Верховна Рада з другої спроби попередньо схвалила зміни до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів. Документ підтримали фракції Партії регіонів та КПУ. Водночас, комуністи запевнили, що голосують за зміни, які посилять позиції «олігархічної влади», лише заради того, щоб після їх схвалення Конституційним судом внести усі необхідні поправки до законопроекту. Опозиція ж, хоч і піддала документ різкій критиці і не голосувала за нього, втім, і не намагалася завадити його ухваленню.
Після першого голосування щодо проекту змін до Конституції депутат від «Батьківщини» Михайло Хміль заявив, що депутат від Партії регіонів Микола Рудьковський голосував за інших народних депутатів. Відтак, голова Верховної Ради Володимир Рибак поставив проект постанови на переголосування, його підтримали 244 депутати.
Перед голосуванням, під час обговорення радник президента Андрій Портнов, наголосив з трибуни Верховної Ради, що Венеціанська комісія підтримала законопроект. Також він заявив, що проект містить ті ж позиції, на яких наполягає опозиція: укази про призначення судді президент підписуватиме лише на підставі подань Вищої ради юстиції.
«Президент лише легітимізуватиме рішення. Саме це пропонує і опозиція в своєму проекті», – зазначив Портнов.
Громада повинна мати право відкликання суддів – Тягнибок
Водночас, депутат від УДАРу Наталія Агафонова заявила, що вилучення парламенту із процесу призначення суддів та призначення їх лише президентом ще не означає, що це сприятиме незалежності суддів. Вона зазначила, що усунення парламенту від процесу призначення суддів є дійсно деполітизацією.
«Але ця деполітизація однобока, тому що ми переносимо це з Верховної Ради на президента. Перенесення повноважень на президента зовсім не сприяє незалежності суддів», – додала Агафонова.
Крім того, документ враховує далеко не всі наполягання опозиції, заявив з парламентської трибуни лідер «Свободи» Олег Тягнибок.
«Якщо ви говорите про незалежність суду, то очевидним є те, що суддів треба обирати, особливо суддів місцевих судів, громада повинна мати право відкликання суддів. Мусить бути ухвалене рішення про те, що за незаконно ухвалене рішення суддею він має компенсувати своєю власною кишенею. А не те, що ви хочете сьогодні запропонувати з метою повної узурпації», – сказав Тягнибок.
Також з боку опозиції критики зазнали норми проекту змін до Конституції, які визначають порядок формування Вищої ради юстиції. Тепер цей орган формуватиметься так: 12 із 20 членів становитимуть судді, призначені з’їздом суддів України. З’їзд адвокатів України та з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначатиме по два члени Вищої ради юстиції. За посадою до складу Вищої ради юстиції входитимуть голова Конституційного суду, голова Верховного суду, голова Ради суддів та генеральний прокурор. При цьому передбачається, що генеральний прокурор не бере участі в голосуванні при ухваленні Вищою радою юстиції рішень стосовно суддів. В опозиції висловили, до того ж, застереження щодо вилучення з Конституції норми про строк повноважень генерального прокурора.
У суперечці щодо якості президентського законопроекту взяли участь і комуністи. За словами їхнього лідера Петра Симоненка, депутати від Компартії підтримали документ, щоб після його схвалення Конституційним судом внести необхідні зміни.
«Процедура, на жаль, передбачає, що внесення відповідних поправок можливе лише після попереднього схвалення. Це дає змогу розпочати процедуру внесення радикальних пропозицій з метою докорінної зміни», – заявив Симоненко.
Ніяких поправок внести буде вже неможливо – Соболєв
Водночас, за словами депутата від «Батьківщини» Сергія Соболєва, удосконалити проект змін до Конституції після його схвалення Конституційним судом не вдасться.
«Ніяких поправок внести буде вже неможливо. Що саме пропонується цим законопроектом? Тотальне рабство суддів!» – запевнив Соболєв.
Крім того, Сергій Соболєв заявив, що апарат Верховної Ради відмовився реєструвати альтернативний законопроект, який опозиціонери подавали за підписом 165 народних депутатів.
У відповідь на це спікер Володимир Рибак заявив: «Відповідно до регламенту, альтернативний проект подається лише протягом 14 днів після надання народним депутатом проекту про внесення змін до Конституції. Оскільки проект закону, який ми розглядаємо, було вручено на розгляд депутатам на засіданні 4 липня 2013 року, а ви законопроект від опозиції внесли на 2 місяці пізніше, восени, то я прошу з трибуни: треба казати правду».
За процедурою, наступний розгляд проекту має відбутися на наступній сесії і набрати 300 голосів у тому випадку, якщо до нього не будуть внесені зміни.
Після першого голосування щодо проекту змін до Конституції депутат від «Батьківщини» Михайло Хміль заявив, що депутат від Партії регіонів Микола Рудьковський голосував за інших народних депутатів. Відтак, голова Верховної Ради Володимир Рибак поставив проект постанови на переголосування, його підтримали 244 депутати.
Перед голосуванням, під час обговорення радник президента Андрій Портнов, наголосив з трибуни Верховної Ради, що Венеціанська комісія підтримала законопроект. Також він заявив, що проект містить ті ж позиції, на яких наполягає опозиція: укази про призначення судді президент підписуватиме лише на підставі подань Вищої ради юстиції.
«Президент лише легітимізуватиме рішення. Саме це пропонує і опозиція в своєму проекті», – зазначив Портнов.
Громада повинна мати право відкликання суддів – Тягнибок
Водночас, депутат від УДАРу Наталія Агафонова заявила, що вилучення парламенту із процесу призначення суддів та призначення їх лише президентом ще не означає, що це сприятиме незалежності суддів. Вона зазначила, що усунення парламенту від процесу призначення суддів є дійсно деполітизацією.
Перенесення повноважень на президента зовсім не сприяє незалежності суддівНаталія Агафонова
Крім того, документ враховує далеко не всі наполягання опозиції, заявив з парламентської трибуни лідер «Свободи» Олег Тягнибок.
Очевидним є те, що суддів треба обирати, особливо суддів місцевих судів, громада повинна мати право відкликання суддівОлег Тягнибок
Також з боку опозиції критики зазнали норми проекту змін до Конституції, які визначають порядок формування Вищої ради юстиції. Тепер цей орган формуватиметься так: 12 із 20 членів становитимуть судді, призначені з’їздом суддів України. З’їзд адвокатів України та з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначатиме по два члени Вищої ради юстиції. За посадою до складу Вищої ради юстиції входитимуть голова Конституційного суду, голова Верховного суду, голова Ради суддів та генеральний прокурор. При цьому передбачається, що генеральний прокурор не бере участі в голосуванні при ухваленні Вищою радою юстиції рішень стосовно суддів. В опозиції висловили, до того ж, застереження щодо вилучення з Конституції норми про строк повноважень генерального прокурора.
У суперечці щодо якості президентського законопроекту взяли участь і комуністи. За словами їхнього лідера Петра Симоненка, депутати від Компартії підтримали документ, щоб після його схвалення Конституційним судом внести необхідні зміни.
«Процедура, на жаль, передбачає, що внесення відповідних поправок можливе лише після попереднього схвалення. Це дає змогу розпочати процедуру внесення радикальних пропозицій з метою докорінної зміни», – заявив Симоненко.
Ніяких поправок внести буде вже неможливо – Соболєв
Водночас, за словами депутата від «Батьківщини» Сергія Соболєва, удосконалити проект змін до Конституції після його схвалення Конституційним судом не вдасться.
Що саме пропонується цим законопроектом? Тотальне рабство суддів!Сергій Соболєв
Крім того, Сергій Соболєв заявив, що апарат Верховної Ради відмовився реєструвати альтернативний законопроект, який опозиціонери подавали за підписом 165 народних депутатів.
У відповідь на це спікер Володимир Рибак заявив: «Відповідно до регламенту, альтернативний проект подається лише протягом 14 днів після надання народним депутатом проекту про внесення змін до Конституції. Оскільки проект закону, який ми розглядаємо, було вручено на розгляд депутатам на засіданні 4 липня 2013 року, а ви законопроект від опозиції внесли на 2 місяці пізніше, восени, то я прошу з трибуни: треба казати правду».
За процедурою, наступний розгляд проекту має відбутися на наступній сесії і набрати 300 голосів у тому випадку, якщо до нього не будуть внесені зміни.
