Група медиків та вчених Гарвардської медичної школи винайшла і щойно опублікувала новий метод підбору донора для пересадки обличчя. За допомогою тривимірних технологій науковці визначили п’ять основних параметрів для цього процесу.
Відхилення навіть на один міліметр у цих показниках говорить про несумісність тканини хворого та донора. Нова методика може значно скоротити час пошуку потрібної тканини.
Пересадка обличчя надзвичайно складна і поки що рідкісна операція. Перша часткова пересадка відбулась у Франції у 2005 році. У Сполучених Штатах таких операцій провели вже сім. Остання відбулась в лютому цього року.
Сьогодні Кармен Тарлетон почувається, без перебільшення, новою людиною. У червні 2007 року, лише кілька тижнів після розлучення, колишній чоловік Кармен Тарлетон увірвався у її помешкання, побив палицею та облив їдким розчином. Рідина роз’їла понад вісімдесят відсотків шкіри жінки. У 39 років, мати двох дітей, втратила зір і її стало не впізнати.Кармен Тарлетон розповідає:
«Більшість нашого подружнього життя мій чоловік був нормальним. До тієї ночі, коли напав на мене, він ніколи не знущався наді мною ані психологічно, ані словесно, ані фізично».
Лікарі у Бостоні три місяці тримали жінку у комі на штучній вентиляції, під час якої зробили їй майже сорок операцій. Навіть у найгірший період Кармен не втрачала надії.
«Я думаю, я вижила не без причини. Чим сильнішою я ставала, тим більше допомагала іншим людям, просто даючи приклад. Хоча, звичайно, перші два роки були надзвичайно важкими».
Через майже чотири роки після нападу лікарі запропонували Кармен операцію з пересадки обличчя.
Донором стала Шерил Райтер, яка померла у віці 54 років від інфаркту. Жінка стала також донором для інших людей, які отримали її печінку, нирки та шкіру руки. Рішення пожертвувати обличчя прийняла донька померлої Марінда. Вона каже:
«Мені довелось негайно приймати рішення щодо пересадки обличчя, це було надзвичайно важко. Але одночасно це було легке рішення, адже моя мама була людиною, яка усім допомагала. Вона робила усе можливе, аби допомогти будь-кому, у будь-якій ситуації».
У лютому цього року, під час сімнадцятигодинної операції, лікарі провели успішну пересадку шкіри Шерил на обличчя Кармен.
«Це було так складно, як я і уявляла, – каже Кармен. Але почуття були дуже приємні, і я дуже зраділа. Я почуваюсь добре, і рада, що все закінчилося. Я чекала на це дуже довго. Для мене це неймовірний подарунок, який значно покращив моє життя».
Кармен перенесла вже понад 60 операцій. Вона почала трошки бачити одним оком. Лікарі сподіваються, що одного дня пересаджена шкіра остаточно приживеться і тоді вісімдесят відсотків м’язів нового обличчя зможуть запрацювати.
«Я хочу аби люди знали, щоб не сталося у вашому життя, які б перешкоди не виникли, нема нічого такого чого б не можна було подолати. Я щиро в це вірю», – каже Кармен.
Історію своєї трагедії Кармен описала у книжці «Пережити». А свого колишнього чоловіка, якого засудили до довічного ув’язнення, жінка простила. Прощення, каже вона, єдиний шлях у майбутнє.
Відхилення навіть на один міліметр у цих показниках говорить про несумісність тканини хворого та донора. Нова методика може значно скоротити час пошуку потрібної тканини.
Пересадка обличчя надзвичайно складна і поки що рідкісна операція. Перша часткова пересадка відбулась у Франції у 2005 році. У Сполучених Штатах таких операцій провели вже сім. Остання відбулась в лютому цього року.
Сьогодні Кармен Тарлетон почувається, без перебільшення, новою людиною. У червні 2007 року, лише кілька тижнів після розлучення, колишній чоловік Кармен Тарлетон увірвався у її помешкання, побив палицею та облив їдким розчином. Рідина роз’їла понад вісімдесят відсотків шкіри жінки. У 39 років, мати двох дітей, втратила зір і її стало не впізнати.Кармен Тарлетон розповідає:
«Більшість нашого подружнього життя мій чоловік був нормальним. До тієї ночі, коли напав на мене, він ніколи не знущався наді мною ані психологічно, ані словесно, ані фізично».
Лікарі у Бостоні три місяці тримали жінку у комі на штучній вентиляції, під час якої зробили їй майже сорок операцій. Навіть у найгірший період Кармен не втрачала надії.
«Я думаю, я вижила не без причини. Чим сильнішою я ставала, тим більше допомагала іншим людям, просто даючи приклад. Хоча, звичайно, перші два роки були надзвичайно важкими».
Через майже чотири роки після нападу лікарі запропонували Кармен операцію з пересадки обличчя.
Донором стала Шерил Райтер, яка померла у віці 54 років від інфаркту. Жінка стала також донором для інших людей, які отримали її печінку, нирки та шкіру руки. Рішення пожертвувати обличчя прийняла донька померлої Марінда. Вона каже:
«Мені довелось негайно приймати рішення щодо пересадки обличчя, це було надзвичайно важко. Але одночасно це було легке рішення, адже моя мама була людиною, яка усім допомагала. Вона робила усе можливе, аби допомогти будь-кому, у будь-якій ситуації».
У лютому цього року, під час сімнадцятигодинної операції, лікарі провели успішну пересадку шкіри Шерил на обличчя Кармен.
«Це було так складно, як я і уявляла, – каже Кармен. Але почуття були дуже приємні, і я дуже зраділа. Я почуваюсь добре, і рада, що все закінчилося. Я чекала на це дуже довго. Для мене це неймовірний подарунок, який значно покращив моє життя».
Кармен перенесла вже понад 60 операцій. Вона почала трошки бачити одним оком. Лікарі сподіваються, що одного дня пересаджена шкіра остаточно приживеться і тоді вісімдесят відсотків м’язів нового обличчя зможуть запрацювати.
«Я хочу аби люди знали, щоб не сталося у вашому життя, які б перешкоди не виникли, нема нічого такого чого б не можна було подолати. Я щиро в це вірю», – каже Кармен.
Історію своєї трагедії Кармен описала у книжці «Пережити». А свого колишнього чоловіка, якого засудили до довічного ув’язнення, жінка простила. Прощення, каже вона, єдиний шлях у майбутнє.
