Київ – У Києві протестували проти нового законопроекту «Про мирні зібрання». На думку активістів деяких правозахисних організацій, ця законодавча ініціатива дозволить владі забороняти спрямовані проти неї акції протесту. Інші ж говорять про необхідність законодавчого регулювання у цій царині. Депутати ж пояснюють свою законодавчу ініціативу вимогою Європейського суду з прав людини та української Конституції.
Учасники ініціативи «За мирний протест» і профспілкові активісти протестували під стінами комітетів Верховної Ради проти внесення на розгляд парламенту законопроекту про мирні зібрання № 2508 а. За їхніми словами, новий законопроект містить ті ж пункти, що й попередній – № 2450, проти якого свого часу відбувалися пікети по всій Україні. Йдеться, зокрема, про зобов’язання попереджати про акцію протесту за 48 годин до її проведення. Нинішнє законодавство цього не регламентує.
Акції проти закону про мирні зібрання анонсують також у Харкові, Луганську, Одесі, Кіровограді, Івано-Франківську, Ужгороді та інших українських містах. Вони відбудуться протягом цього тижня.
«Якщо цей законопроект стане законом, він унеможливить спонтанні акції протесту, такі, як були, наприклад, у Врадіївці. І він обмежить у правах цілі категорії населення, наприклад, неповнолітніх, які не зможуть протестувати. Насправді такі закони існують у всіх країнах СНД, крім України, і саме завдяки їм ми маємо те, що ми бачимо зараз у Росії чи в Білорусі», – заявив учасник акції Володимир Чемерис з інституту «Республіка».
На акції був присутній і Максим Лациба, який представляє ініціативу «За свободу мирних зібрань», що виступає за ухвалення цього закону. Він заявив, що суперечливі пункти можна буде допрацьовувати, ухваливши закон у першому читанні, а ухвалення закону – це виконання рішення Європейського суду з прав людини» у справі львів’янина Олексія Веренцова, де йдеться про заборону мітингів і переслідування їхніх учасників.
Опоненти Лациби говорять натомість про те, що у рішенні йдеться не про закон, а про законодавство, і питання можна врегулювати, внісши зміни до інших законів і кодексів.
Цей закон є вимогою Конституції – Ірина Луценко
Серед ініціаторів нового законопроекту – депутати від «Батьківщини», Партії регіонів та Компартії. Одна із авторів – Ірина Луценко з «Батьківщини» – зауважує, що ухвалення такого законопроекту – це демонстрація ЄС наміру України реформувати своє законодавство відповідно до європейських стандартів напередодні саміту у Вільнюсі.
«Перша частина статті 39-ї Конституції України гарантує право громадян на мирне зібрання, але за умови завчасного повідомлення органів влади для того, щоб українські органи влади не користувалися старим указом УРСР, що 10 днів – це умова завчасності», – пояснює депутат.
За словами Ірини Луценко, на погоджувальній раді голова комітету з прав людини Валерій Пацкан з УДАРу рекомендував внести законопроект до порядку денного, тому, ймовірно, його розглянуть протягом цього сесійного тижня.
Як зазначає голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, закон міг би бути більш ліберальним, однак навіть такий, як є, він долає ситуацію правової невизначеності, яка склалася сьогодні. Особливо, на його думку, це актуально для протестувальників у маленьких містах в регіонах.
За даними Української Гельсінської спілки з прав людини, минулого року в Україні органи державної влади намагалися обмежити мирні зібрання у 358 випадках, і в 90% випадків їм це вдалося.
Учасники ініціативи «За мирний протест» і профспілкові активісти протестували під стінами комітетів Верховної Ради проти внесення на розгляд парламенту законопроекту про мирні зібрання № 2508 а. За їхніми словами, новий законопроект містить ті ж пункти, що й попередній – № 2450, проти якого свого часу відбувалися пікети по всій Україні. Йдеться, зокрема, про зобов’язання попереджати про акцію протесту за 48 годин до її проведення. Нинішнє законодавство цього не регламентує.
Акції проти закону про мирні зібрання анонсують також у Харкові, Луганську, Одесі, Кіровограді, Івано-Франківську, Ужгороді та інших українських містах. Вони відбудуться протягом цього тижня.
Він обмежить у правах цілі категорії населення, наприклад, неповнолітніх, які не зможуть протестуватиВолодимир Чемерис
На акції був присутній і Максим Лациба, який представляє ініціативу «За свободу мирних зібрань», що виступає за ухвалення цього закону. Він заявив, що суперечливі пункти можна буде допрацьовувати, ухваливши закон у першому читанні, а ухвалення закону – це виконання рішення Європейського суду з прав людини» у справі львів’янина Олексія Веренцова, де йдеться про заборону мітингів і переслідування їхніх учасників.
Опоненти Лациби говорять натомість про те, що у рішенні йдеться не про закон, а про законодавство, і питання можна врегулювати, внісши зміни до інших законів і кодексів.
Цей закон є вимогою Конституції – Ірина Луценко
Серед ініціаторів нового законопроекту – депутати від «Батьківщини», Партії регіонів та Компартії. Одна із авторів – Ірина Луценко з «Батьківщини» – зауважує, що ухвалення такого законопроекту – це демонстрація ЄС наміру України реформувати своє законодавство відповідно до європейських стандартів напередодні саміту у Вільнюсі.
«Перша частина статті 39-ї Конституції України гарантує право громадян на мирне зібрання, але за умови завчасного повідомлення органів влади для того, щоб українські органи влади не користувалися старим указом УРСР, що 10 днів – це умова завчасності», – пояснює депутат.
За словами Ірини Луценко, на погоджувальній раді голова комітету з прав людини Валерій Пацкан з УДАРу рекомендував внести законопроект до порядку денного, тому, ймовірно, його розглянуть протягом цього сесійного тижня.
Як зазначає голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров, закон міг би бути більш ліберальним, однак навіть такий, як є, він долає ситуацію правової невизначеності, яка склалася сьогодні. Особливо, на його думку, це актуально для протестувальників у маленьких містах в регіонах.
За даними Української Гельсінської спілки з прав людини, минулого року в Україні органи державної влади намагалися обмежити мирні зібрання у 358 випадках, і в 90% випадків їм це вдалося.
