Брюссель – Двері НАТО для України залишаються відчинені, хоча в альянсі поважають рішення керівництва цієї держави щодо її позаблоковості. Про це 23 жовтня під час зустрічей міністрів оборони в Брюсселі вкотре заявив голова НАТО. Тим часом, представники Росії на тлі дефіциту довіри у відносинах із Північноатлантичним альянсом продовжують вимагати гарантій щодо систем протиракетної оборони в Європі, а також припинення натовської політики відкритих дверей для вступу нових членів.
Голова альянсу Андерс Фоґ Расмуссен, відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо деяких заяв у російській пресі про те, що Україна та Грузія не будуть членами НАТО, вкотре заявляє, що поважає рішення Києва щодо української позаблоковості. Водночас, він заявив, що вітає наміри України далі розширювати співпрацю з Північноатлантичним союзом.
«Україна вирішила продовжити співпрацю з альянсом у рамках Комісії Україна-НАТО, – зауважує Расмуссен. – На нещодавній зустрічі з президентом Януковичем він підтвердив, що його держава хотіла б навіть розширити практичну співпрацю з НАТО. Ми цінуємо це і водночас цілком поважаємо те, що Україні самій вирішувати: хоче вона продовжувати (процес) приєднання до НАТО, чи ні».
Водночас, представники Північноатлантичного альянсу провели зустріч із міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Однією з тем – вкотре – була доля створення європейської системи ПРО, довкола якої вже тривалий час точаться дискусії. Голова НАТО визнає, що проблема залишається невирішеною, хоча «переговори, які дозволили б рухатися вперед, все ще тривають».
Російсько-натовські протиріччя й перші прояви прозорості
Тим часом, Російська Федерація продовжує нарікати на те, що участь у європейській системі протиракетної оборони НАТО пропонується Москві виключно на умовах, вигідних альянсу.
«Спільна робота в цій сфері не вдається, програма ПРО в Європі розвивається, а наші занепокоєння не враховуються», – каже міністр оборони Росії Сергій Шойгу, зазначаючи, що Росія вимагає твердих гарантій ненаціленості цих систем на російські засоби ядерного стримування.
Втім, у діяльності НАТО росіян непокоїть ціла низка інших напрямків, пояснює російський міністр.
«Проблеми, що заважають рухатися вперед і стримують співробітництво – це реалізація суперечливих протиракетних планів у Європі, спроби відродити старий пакт про озброєння на континенті, наближення військових структур НАТО до російських кордонів і політика альянсу щодо розширення його членів», – зауважує Сергій Шойгу.
Втім, деякі сторони російсько-натовської співпраці фахівці останнім часом відзначають як кроки в бік відвертості та прозорості. Наприкінці вересня росіяни спільно із білорусами провели свої військові навчання, на які спостерігачами запросили й представників НАТО. У листопаді широкомасштабні військові маневри у країнах Балтії та в Польщі проведе й Північноатлантичний альянс і туди також мають запросити представників Росії.
Голова альянсу Андерс Фоґ Расмуссен, відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо деяких заяв у російській пресі про те, що Україна та Грузія не будуть членами НАТО, вкотре заявляє, що поважає рішення Києва щодо української позаблоковості. Водночас, він заявив, що вітає наміри України далі розширювати співпрацю з Північноатлантичним союзом.
Україні самій вирішувати: хоче вона продовжувати (процес) приєднання до НАТО, чи ніАндерс Фоґ Расмуссен
Водночас, представники Північноатлантичного альянсу провели зустріч із міністром оборони Росії Сергієм Шойгу. Однією з тем – вкотре – була доля створення європейської системи ПРО, довкола якої вже тривалий час точаться дискусії. Голова НАТО визнає, що проблема залишається невирішеною, хоча «переговори, які дозволили б рухатися вперед, все ще тривають».
Російсько-натовські протиріччя й перші прояви прозорості
Тим часом, Російська Федерація продовжує нарікати на те, що участь у європейській системі протиракетної оборони НАТО пропонується Москві виключно на умовах, вигідних альянсу.
Програма ПРО в Європі розвивається, а наші занепокоєння не враховуютьсяСергій Шойгу
Втім, у діяльності НАТО росіян непокоїть ціла низка інших напрямків, пояснює російський міністр.
«Проблеми, що заважають рухатися вперед і стримують співробітництво – це реалізація суперечливих протиракетних планів у Європі, спроби відродити старий пакт про озброєння на континенті, наближення військових структур НАТО до російських кордонів і політика альянсу щодо розширення його членів», – зауважує Сергій Шойгу.
Втім, деякі сторони російсько-натовської співпраці фахівці останнім часом відзначають як кроки в бік відвертості та прозорості. Наприкінці вересня росіяни спільно із білорусами провели свої військові навчання, на які спостерігачами запросили й представників НАТО. У листопаді широкомасштабні військові маневри у країнах Балтії та в Польщі проведе й Північноатлантичний альянс і туди також мають запросити представників Росії.
