Міністри закордонних справ України та Білорусі, Володимир Макей і Леонід Кожара, урочисто відкрили перші прикордонні знаки на українсько-білоруському кордоні в Чернігівській області. Угоду про демаркацію кордону Київ і Мінськ підписали ще 1997 року. Тепер експерти кажуть, що цей крок відповідає вимогам ЄС до України, яка мала впорядкувати свої кордони із сусідами на Сході.
Після тривалих сварок з приводу боргів, митних війн, Білорусь і Україна нарешті почали реальну демаркацію кордонів між собою. Це стало можливим на практиці після обміну Києвом та Мінськом минулого липня ратифікаційним грамотами щодо договору про кордони від 1997 року.
«Ми розраховуємо, виходячи з досвіду облаштування кордону на інших ділянках, за 5-7 років впоратися із цим завданням»,– сказав глава дипломатії Білорусі, Володимир Макей.
Він наголосив, що роботи будуть проводитися в болотах, лісовій місцевості, а також у Чорнобильській зоні.
Леонід Кожара, у свою чергу, висловив оптимістичні переконання, що кошти бюджетів України і Білорусі дозволять здійснити цю демаркацію значно скоріше.
Завершення прикордонного конфлікту між Білоруссю та Україною
Так, мінський експерт Валерій Карбалевіч зазначив у розмові з Радіо Свобода , що початок демаркації білорусько-українського кордону – добра звістка для обох країн.
«Це, по-перше, означає вичерпання того конфлікту, який був між Білоруссю та Україною, починаючи з 90-х років, з 1997 року, коли був підписаний договір про кордони. Другий момент – юридична фіксація незалежності як Білорусі, так і України, це вже справжній кордон з усіма юридичним наслідками з цього. Це конкретний крок до цивілізованості взаємин. Це юридична норма для Європи. Це шлях України до євроінтеграції, бо одна з умов ЄС – нормалізація всіх прикордонних питань із сусідами», – зауважує експерт.
Валерій Карбалевіч нагадав при цьому, що кордон Білорусі з Росією фактично відсутній, він не демаркований та навіть немає жодних постів, як у радянські часи. Мінський експерт також вислови міркування про те, що ЄС може також виділити кошти для впорядкування білорусько-українського кордону, як Брюссель зробив це для кордону між Білоруссю і Литвою.
Заступник директора Центру Разумкова, колишній заступник міністра закордонних справ України Валерій Чалий, також вважає появу першого демаркаційного стовпа між Україною і Білоруссю доброю новиною.
«Я вважаю встановлення першого демаркаційного стовпа на українсько-білоруському кордоні позитивною подію. Очевидно, що були довгий період у стосунках країн проблемні моменти і ті домовленості, які були досягнуті Києвом із Олександром Лукашенком ще у 2009-10 роках, вони, на жаль , потім дещо затягувалися. Також вичікувала й українська сторона. Нарешті вирішені всі питання і думаю, що це абсолютно на користь і двосторонньому співробітництву, і це взагалі в логіці європейської безпеки, коли є надійні кордони, проти нелегального перетинання і вільні для людських контактів. Я сподіваюсь, що будуть подальші кроки в розбудові такого ж кордону, з його демаркацією і делімітацією водних просторів, з Російською Федерацією», – сказав Валерій Чалий.
Мінськ затягував з обміном ратифікаційним грамотами щодо демаркації кордону з Україною, вимагаючи повернення Києвом 134 мільйонів доларів нібито за господарські борги з 1992 року. Білорусь цих грошей так і не отримала.
Після тривалих сварок з приводу боргів, митних війн, Білорусь і Україна нарешті почали реальну демаркацію кордонів між собою. Це стало можливим на практиці після обміну Києвом та Мінськом минулого липня ратифікаційним грамотами щодо договору про кордони від 1997 року.
«Ми розраховуємо, виходячи з досвіду облаштування кордону на інших ділянках, за 5-7 років впоратися із цим завданням»,– сказав глава дипломатії Білорусі, Володимир Макей.
Він наголосив, що роботи будуть проводитися в болотах, лісовій місцевості, а також у Чорнобильській зоні.
Леонід Кожара, у свою чергу, висловив оптимістичні переконання, що кошти бюджетів України і Білорусі дозволять здійснити цю демаркацію значно скоріше.
Завершення прикордонного конфлікту між Білоруссю та Україною
Так, мінський експерт Валерій Карбалевіч зазначив у розмові з Радіо Свобода , що початок демаркації білорусько-українського кордону – добра звістка для обох країн.
Це конкретний крок до цивілізованості взаємин. Це юридична норма для Європи. Це шлях України до євроінтеграціїВалерій Карбалевіч
Валерій Карбалевіч нагадав при цьому, що кордон Білорусі з Росією фактично відсутній, він не демаркований та навіть немає жодних постів, як у радянські часи. Мінський експерт також вислови міркування про те, що ЄС може також виділити кошти для впорядкування білорусько-українського кордону, як Брюссель зробив це для кордону між Білоруссю і Литвою.
Заступник директора Центру Разумкова, колишній заступник міністра закордонних справ України Валерій Чалий, також вважає появу першого демаркаційного стовпа між Україною і Білоруссю доброю новиною.
Це взагалі в логіці європейської безпеки, коли є надійні кордони, проти нелегального перетинання і вільні для людських контактівВалерій Чалий
Мінськ затягував з обміном ратифікаційним грамотами щодо демаркації кордону з Україною, вимагаючи повернення Києвом 134 мільйонів доларів нібито за господарські борги з 1992 року. Білорусь цих грошей так і не отримала.
