Київ – Неможливо точно передбачити, чим завершиться Євромайдан. Однак, журналісти тижневика «Коментарі» називають цілу низку проблем, які він розкрив і оголив. Раніше робився вигляд, що їх немає, але тепер їх уже не загнати назад, залишається тільки вирішувати, причому невідкладно. Зокрема, як не допустити розколу країни і заклеїти тріщини, що вже намітилися, на яких засадах сформувати новий, прийнятний для всіх соціальних верств суспільний договір. Ці питання тепер на порядку денному і самих еліт, і всього суспільства. Особливістю ж нинішньої української кризи є те, що поле для компромісу звужується усе більше, а нових смислів ніхто не продукує. Стаття називається «Життя після Майдану».
Ніхто з олігархів не оприлюднюватиме свою думку щодо Євромайдану і того, що відбувається в країні, вважає експерт «Газети по-українськи». Він вважає, що про позицію Ігоря Коломойського, Віктора Пінчука, Ріната Ахметова чи Дмитра Фірташа можна дізнатися тільки за непрямими ознаками. Наприклад, із того, як подають інформацію в їхніх медіа чи заяв наближених людей. Позиція Ахметова фактично була оприлюднена через нещодавню заяву групи СКМ щодо мирного виходу із кризи. Експерт вважає, що це відповідає позиції й інших олігархів. Їм не потрібна криза з непередбачуваними наслідками. Силовий сценарій може нести серйозні ризики для всіх. Бо вони хочуть і можуть жити не в Україні, але майно їхнє тут. Решта – нюанси. Тому розмови про боротьбу в команді президента чи те, що хтось з олігархів хоче скинути Януковича – навряд чи відповідають дійсності. Доки ситуація не суперечитиме їхнім інтересам, олігархи мовчатимуть, стверджує експерт.
Пік так званої української єврокризи пройдено, стверджує дописувач газети «День». На зміну короткому періоду політичної активізації, емоційного підйому, громадській самоорганізації йде черговий період реакції, помсти, контрреволюції. Дописувач вважає, що єврокриза застала протиборчі сторони, що готувалися до сутички лише 2015 року, багато в чому зненацька. Серйозна репетиція майбутнього політичного зіткнення відбулася раніше, змусивши його учасників поспіхом застосовувати й старі технології й нові, не до кінця відшліфовані, напрацювання, наголошує дописувач. Перше його спостереження, – це ментальна дистанція України від Росії. У політичній сфері, в розвитку громадянського суспільства, в культурі міжлюдського спілкування. Друге спостереження: єврокриза показала, наскільки далеко розійшлися ці країни за останні два з лишком десятиліття. Ще на початку 1990-х років спроба розмови про «штучність» розділення тодішньої України та Росії не виглядала абсолютно безглуздою. Сьогодні політична, інституційна, світоглядна різниця між двома суспільствами не береться під сумнів. Про інші спостереження дописувач «Дня» йдеться в публікації «Перші нотатки про революцію, що не відбулася».
Ніхто з олігархів не оприлюднюватиме свою думку щодо Євромайдану і того, що відбувається в країні, вважає експерт «Газети по-українськи». Він вважає, що про позицію Ігоря Коломойського, Віктора Пінчука, Ріната Ахметова чи Дмитра Фірташа можна дізнатися тільки за непрямими ознаками. Наприклад, із того, як подають інформацію в їхніх медіа чи заяв наближених людей. Позиція Ахметова фактично була оприлюднена через нещодавню заяву групи СКМ щодо мирного виходу із кризи. Експерт вважає, що це відповідає позиції й інших олігархів. Їм не потрібна криза з непередбачуваними наслідками. Силовий сценарій може нести серйозні ризики для всіх. Бо вони хочуть і можуть жити не в Україні, але майно їхнє тут. Решта – нюанси. Тому розмови про боротьбу в команді президента чи те, що хтось з олігархів хоче скинути Януковича – навряд чи відповідають дійсності. Доки ситуація не суперечитиме їхнім інтересам, олігархи мовчатимуть, стверджує експерт.
Пік так званої української єврокризи пройдено, стверджує дописувач газети «День». На зміну короткому періоду політичної активізації, емоційного підйому, громадській самоорганізації йде черговий період реакції, помсти, контрреволюції. Дописувач вважає, що єврокриза застала протиборчі сторони, що готувалися до сутички лише 2015 року, багато в чому зненацька. Серйозна репетиція майбутнього політичного зіткнення відбулася раніше, змусивши його учасників поспіхом застосовувати й старі технології й нові, не до кінця відшліфовані, напрацювання, наголошує дописувач. Перше його спостереження, – це ментальна дистанція України від Росії. У політичній сфері, в розвитку громадянського суспільства, в культурі міжлюдського спілкування. Друге спостереження: єврокриза показала, наскільки далеко розійшлися ці країни за останні два з лишком десятиліття. Ще на початку 1990-х років спроба розмови про «штучність» розділення тодішньої України та Росії не виглядала абсолютно безглуздою. Сьогодні політична, інституційна, світоглядна різниця між двома суспільствами не береться під сумнів. Про інші спостереження дописувач «Дня» йдеться в публікації «Перші нотатки про революцію, що не відбулася».
