Київ – Майдан переходить до позиційної боротьби, констатує газета «День». Протести можуть тривати, але механізми впливу на владу фактично вичерпані. Головний із них – парламентський – «пішов» на канікули. Єдине, чого поки що вдалося досягти, – це проголосувати за закон про звільнення людей, яких було затримано під час протестів. Усе інше – покарання винних за вказані події, відставка Кабміну, дострокові парламентські вибори, тим більше, захмарні дострокові президентські вибори – ні. Експерт видання зауважує, що головний позитив у тому, що Майдан, як статичний протест трансформується в дієву, наступальну форму. Тут могло бути кілька варіантів реалізації такого задуму, й створення Народного об’єднання «Майдан» (НОМ) – не найгірший варіант. Об’єднання консолідує всіх супротивників режиму, незалежно від їхнього суспільного статусу. Це слушне рішення, яке структурує фронт опозиційних сил, констатує політолог. Дієвість руху повністю залежатиме від того, який план дій буде обраний. Більше про перспективи «Майдану» йдеться в статті «Щоб влада не роздавила нас поодинці...».
Євромайдан-2013 перевершив свій «перший дубль» 2004 року. Тоді активна фаза вуличних протестів у центрі Києва тривала 17 днів і ночей, тепер відлік маніфестації перетнув позначку в один місяць, констатує газета «Україна молода». Майдан – ця вища форма вільної української опозиційної самоорганізації – стоїть і шукає нових точок прикладення своєї сили. Найбільш дискусійне на сьогодні питання – склад Ради «Майдану» та його очільники. Зокрема, експерт газети зауважує, що склад Ради виявився залежним від бажань адміністратора сайту «Батьківщини» – саме він упродовж кількох годин після мітингу (вочевидь не без впливу Олександра Турчинова) заводив у список і виводив із нього певних осіб. Заголовок публікації – «Гра другим НОМером».
Газета «Сегодня» цікавиться причинами необрання співголовами Ради Майдану Петра Порошенка та коменданта Майдану Андрія Парубія. Зокрема, експерт газети вважає це наслідком того, що в масі людей з різними інтересами нереально обрати єдине керівництво. Тому його беруть на себе ті, у кого вже є організація. Хоча експерт не виключає, що це побоювання з боку політичних лідерів потенційних конкурентів.
Якщо не позбутися корупції у держапараті й судах, не поліпшити бізнес-клімат, то, незважаючи на дешевий кредит Росії, через два роки Україна буде в такій самій ситуації, як тепер. Докладніше про те, які саме зміни в країні є нагальними, розповідає газета «День» у матеріалі «Iнвестори нервуються».
Євромайдан-2013 перевершив свій «перший дубль» 2004 року. Тоді активна фаза вуличних протестів у центрі Києва тривала 17 днів і ночей, тепер відлік маніфестації перетнув позначку в один місяць, констатує газета «Україна молода». Майдан – ця вища форма вільної української опозиційної самоорганізації – стоїть і шукає нових точок прикладення своєї сили. Найбільш дискусійне на сьогодні питання – склад Ради «Майдану» та його очільники. Зокрема, експерт газети зауважує, що склад Ради виявився залежним від бажань адміністратора сайту «Батьківщини» – саме він упродовж кількох годин після мітингу (вочевидь не без впливу Олександра Турчинова) заводив у список і виводив із нього певних осіб. Заголовок публікації – «Гра другим НОМером».
Газета «Сегодня» цікавиться причинами необрання співголовами Ради Майдану Петра Порошенка та коменданта Майдану Андрія Парубія. Зокрема, експерт газети вважає це наслідком того, що в масі людей з різними інтересами нереально обрати єдине керівництво. Тому його беруть на себе ті, у кого вже є організація. Хоча експерт не виключає, що це побоювання з боку політичних лідерів потенційних конкурентів.
Якщо не позбутися корупції у держапараті й судах, не поліпшити бізнес-клімат, то, незважаючи на дешевий кредит Росії, через два роки Україна буде в такій самій ситуації, як тепер. Докладніше про те, які саме зміни в країні є нагальними, розповідає газета «День» у матеріалі «Iнвестори нервуються».
