У столиці Словаччини Братиславі у віці 96 років у ніч на сьогодні помер Василь Біляк – один із лідерів Комуністичної партії Чехословаччини, прихильник активної співпраці з Комуністичною партією Радянського Союзу.
Василь Біляк входив до Центрального комітету Компартії Чехословаччини від середини 1950-х років, як один із чільних її ідеологів мав великий вплив на формування закордонної політки країни.
Василь Біляк відомий тим, що був одним із п’яти ініціаторів так званого «листа-запрошення» до Леоніда Брежнєва «допомогти врятувати ЧССР від загрози небезпечної контрреволюції». Крім Василя Біляка, листа тоді підписали члени ЦК Алоїс Їндра, Антонін Капек, Драгомір Колдер та Олдржіх Швестка.
Окупація Чехословаччини військами Варшавського пакту розпочалась у серпні 1968 року. Останні радянські воїни покинули Чехословаччину 27 червня 1991 року.
Після Оксамитної революції в Чехословаччині 1989 року її лідери намагались отримати від Радянського Союзу оригінал «листа-запрошення», однак вдалось дістати тільки його копію. Її передав у 1992 році Вацлаву Гавелові тодішній президент Росії Борис Єльцин. Оригінал листа й надалі зберігається в Москві.
У Словаччині було зроблено кілька спроб порушити провадження проти Василя Біляка, однак жодне з них «за браком свідків» не було доведене до кінця.
Василь Біляк був останнім із авторів «листа-запрошення», четверо інших померли раніше.
Василь Біляк входив до Центрального комітету Компартії Чехословаччини від середини 1950-х років, як один із чільних її ідеологів мав великий вплив на формування закордонної політки країни.
Василь Біляк відомий тим, що був одним із п’яти ініціаторів так званого «листа-запрошення» до Леоніда Брежнєва «допомогти врятувати ЧССР від загрози небезпечної контрреволюції». Крім Василя Біляка, листа тоді підписали члени ЦК Алоїс Їндра, Антонін Капек, Драгомір Колдер та Олдржіх Швестка.
Окупація Чехословаччини військами Варшавського пакту розпочалась у серпні 1968 року. Останні радянські воїни покинули Чехословаччину 27 червня 1991 року.
Після Оксамитної революції в Чехословаччині 1989 року її лідери намагались отримати від Радянського Союзу оригінал «листа-запрошення», однак вдалось дістати тільки його копію. Її передав у 1992 році Вацлаву Гавелові тодішній президент Росії Борис Єльцин. Оригінал листа й надалі зберігається в Москві.
У Словаччині було зроблено кілька спроб порушити провадження проти Василя Біляка, однак жодне з них «за браком свідків» не було доведене до кінця.
Василь Біляк був останнім із авторів «листа-запрошення», четверо інших померли раніше.