Ухвалення резолюції-447 на підтримку «демократичних і європейських прагнень народу України і його права на вибір свого власного майбутнього без залякування та страху» в Палаті представників Конгресу США супроводжувалося традиційними в такому випадку дебатами.
Першим виступив конгресмен від Нью-Джерсі Кріс Сміт, який оприлюднив вражаючу як на американського законодавця статистику.
«Лише на київському Майдані, площі Незалежності, понад 1800 осіб, переважно учасників протестів, але також і поліції, отримали поранення. 36 осіб зникли безвісти, 49 залишаються в ув’язненні, 26 – під домашнім арештом. Були здійснені напади на щонайменше 30 медиків, які надавали допомогу постраждалим на Майдані.
Також 136 журналістів стали жертвами нападів на Майдані, включно з журналістом, яка займається розслідуваннями, Тетяною Чорновол, яку брутально побили на Різдво, після чого слідчі, уявіть собі, заявили, що вона є жертвою суперечки на дорозі!».
Сміт детально ознайомив конгресменів з випробовуваннями, що випали до долю Дмитра Булатова, та заявив, що героїзм, який проявляє український народ, виборюючи своє право на справедливість та гідність, надихає.
Конгресмен закликав своїх колег звернутися до українського уряду з закликом утриматися від насилля у майбутньому та покарати винних у використанні насильства проти учасників мирних протестів, а також звільнити усіх затриманих лише за те, що вони здійснювали свої демократичні права.
Конгресмен поділився деталями своєї зустрічі з патріархом Філаретом та верховним архієпископом Святославом, які, за його словами, занепокоєні імовірністю навіть більшого насилля та вибуху громадянського конфлікту.
Пригадав Сміт і слова папи Римського Франциска, який закликав усіх учасників конфлікту в Україні до мирного діалогу, та кардинала Нью-Йорку Тімоті Ділана.
Останній у своєму блозі висловив підтримку протестуючим та поділився своїм баченням конфлікту як «смакуванням урядовими злочинцями свого шансу бити, залякувати та знущатися над сотнями тисяч патріотичним українців».
Він також описав Українську греко-католицьку церкву як «церкву, яку морили голодом, піддавали грубим утискам, кидали у в’язниці, піддавали тортурам та знищували Гітлер, Сталін та компанія», фактично поставивши сучасну українську владу в один рядок з тиранами 20-го століття.
Поділився Кріс Сміт і власним когнітивним дисонансом чи, як він висловився, «парадоксом». Адже він активно співпрацював з українськими міністрами, іншими високопосадовцями, дипломатами, включно з міністром закордонних справ Леонідом Кожарою, які справили на нього приємне враження.
Кріс Сміт – відомий у США борець із сучасним рабством. Саме цю проблему Україна обрала в якості свого пріоритету під час головування в ОБСЄ. На думку Сміта, Україна зробила реальні, щирі зусилля в цьому напрямку та досягла певних успіхів.
Також, представляючи резолюцію, Сміт наголосив, що вона не є вказівкою, чи підписувати Україні угоду про асоціацію з ЄС, – із цим має визначатися український народ. Це не політика, сказав він. Це – питання прав людини.
«Український народ пережив страшні страждання у минулому столітті і це саме те, що дає мирному спротиву на Майдані таку силу, – вважає конгресмен. – Незадоволення українського народу Януковичем, його відкатом від демократії рухає цим протестом. Багатостраждальний український народ заслуговує на уряд, який ставиться до нього з повагою».
Наступним виступив автор резолюціє конгресмен з Нью-Йорка Еліот Енґель. Він описав еволюцію протестів від незадоволення відмовою від підписання угоди про асоціацію з ЄС до ескалації насилля та привітав «те, що виглядає початком змістовних переговорів між урядом та опозицією».
Енґель схвалив зусилля адміністрації Обами та ЄС щодо деескалації напруги в Україні, але закликав до більш активної позиції США. «Ця резолюція сприяє цій цілі, засуджуючи зі всією серйозністю всі акти насильства, незалежно від того, хто їх здійснює. Дозвольте мені також використати цю можливість, аби засудити всі прояви екстремізму в Україні, всі прояви ненависті та антисемітизму».
«У цій резолюції йдеться, що всі, хто віддавав накази чи безпосередньо використовував насильство, мусять персонально відповідати за свої дії, включно, де це є прийнятним, застосуванням персональних санкцій. Саме тому я вітаю нещодавнє скасування віз Державним департаментом кільком особам, пов’язаним з використанням насильства».
Енґель описав резолюцію та підсумував, що вона «мусить послати чіткий сигнал, що ми підтримуємо народ України. В цей критичний момент вони мусять знати, що Сполучені Штати та Конгрес США стоять поруч з ними, коли вони намагаються побудувати демократичну, процвітаючу та безпечну Україну, в якій поважають людські прав та гідність, і яка є частиною Європи».
Конгресмен від Пенсильванії Джім Ґерлах, співголова Групи підтримки України в американському Конгресі, нагадав про закони 16 січня, які «криміналізують мирний протест», та зауважив, що дії Януковича не залишаються непоміченими в американському Конгресі.
Також на підтримку прийняття резолюції висловився інший співголова групи підтримки України Сенді Левін. Він розповів, що під час його зустрічі з представниками української опозиції його найбільше вразило те, що для тих, хто бере участь в протестах, найбільшим страхом є навіть не бути побитим чи пропалим безвісті, а те, що світ забуде про Україну, що «міжнародна громадськість переключить свою увагу на щось інше, а наша відданість правам людини та верховенству права є лише словами, що зовнішньополітичні пріоритети візьмуть гору над ідеалізмом».
Ухвалення цієї резолюції, як також ухвалення резолюції в Сенаті та зусилля адміністрації Обами, на його думку, має продемонструвати українському народу, що США підтримують їх демократичні прагнення. «Ми демонструємо українському президенту Януковичу, що Америка не буде ігнорувати репресії з боку уряду та грубі порушення прав людини, і як показала адміністрація Обами, Америка не лише буде засуджувати, а і діяти». Левін закликав адміністрацію застосувати додаткові дії, такі як персональні фінансові санкції, якщо порушення прав людини та насильство триватиме, до чого власне і закликає прийнята у понеділок резолюція.
Тему порушення прав людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією порушив конгресмен від Род-Айленду Девид Сісілін. На його думку, «широка та неприйнятна гомофобія, що підтримується державою, яку ми спостерігаємо в сусідній Росії повільно перекидається і на Україну».
Він розповів членам Палати представників про законопроекти, що готуються в Верховній раді, які забороняють так звану пропаганду гомосексуалізму, а на ділі, говорить Сісілін, є «обмеженням фундаментальних прав на свободу асоціації, слова та зібрань для всіх українців, незалежно від їх сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності».
Конгресвуман з Огайо Марсі Каптур, яка на днях також зустрілася з лідерами Української православної церкви (КП) і Української греко-католицької церкви, висловила своє захоплення участю в протестах священиків, які «стояли спинами до барикад, захищаючи студентів у протистоянні з поліцією». У своєму виступі Каптур зверталася до Бога та цитувала український гімн.
А для тих, хто ще сумнівався в необхідності проголосувати за резолюцію, вона пояснила значимість України для світу: «Світ потребує Україну. Вона вже третій за обсягом експортер зернових в світі. Талант її людей, їх креативність, їх розуміння піддавалися утискам протягом багатьох-багатьох десятиліть та поколінь. Настав час України і ми будемо стояти поруч з її народом у надії на краще майбутнє для всіх».
Каптур звернула увагу на те, що практично усі церкви в Україні підтримують протести, що свідчить про те, що люди виборюють не лише права, а і моральні принципи.
Біл Паскрел, конгресмен з Нью-Джерсі, пригадав приклад Сирії, де на зміну розгону мирних протестів прийшла Громадянська війна та мільйони біженців – проблема, яку світ досі не знає як вирішувати. Він закликав Конгрес та американську владу не повторювати цю помилку та діяти зараз, до ескалації насилля в Україні.
Конгресмен Біл Кітінг пригадав про зовнішній тиск на Януковича та його уряд з метою не підписувати угоду про асоціацію з ЄС, що, на його думку, йде в розріз з національними інтересами та було зроблено без консультацій з іншими політичними силами в країні. А також підкреслив, що резолюція не приймає жодної зі сторін конфлікту, натомість закликає усі сторони утриматися від насилля та розпочати конструктивний діалог.
У результаті дебатів, які, по суті, стали виступами на підтримку демократичних протестів в Україні, резолюція була ухвалена 381 одним голосом. Лише двоє конгресменів проголосували проти.
Першим виступив конгресмен від Нью-Джерсі Кріс Сміт, який оприлюднив вражаючу як на американського законодавця статистику.
«Лише на київському Майдані, площі Незалежності, понад 1800 осіб, переважно учасників протестів, але також і поліції, отримали поранення. 36 осіб зникли безвісти, 49 залишаються в ув’язненні, 26 – під домашнім арештом. Були здійснені напади на щонайменше 30 медиків, які надавали допомогу постраждалим на Майдані.
Також 136 журналістів стали жертвами нападів на Майдані, включно з журналістом, яка займається розслідуваннями, Тетяною Чорновол, яку брутально побили на Різдво, після чого слідчі, уявіть собі, заявили, що вона є жертвою суперечки на дорозі!».
Сміт детально ознайомив конгресменів з випробовуваннями, що випали до долю Дмитра Булатова, та заявив, що героїзм, який проявляє український народ, виборюючи своє право на справедливість та гідність, надихає.
Конгресмен закликав своїх колег звернутися до українського уряду з закликом утриматися від насилля у майбутньому та покарати винних у використанні насильства проти учасників мирних протестів, а також звільнити усіх затриманих лише за те, що вони здійснювали свої демократичні права.
Конгресмен поділився деталями своєї зустрічі з патріархом Філаретом та верховним архієпископом Святославом, які, за його словами, занепокоєні імовірністю навіть більшого насилля та вибуху громадянського конфлікту.
Пригадав Сміт і слова папи Римського Франциска, який закликав усіх учасників конфлікту в Україні до мирного діалогу, та кардинала Нью-Йорку Тімоті Ділана.
Останній у своєму блозі висловив підтримку протестуючим та поділився своїм баченням конфлікту як «смакуванням урядовими злочинцями свого шансу бити, залякувати та знущатися над сотнями тисяч патріотичним українців».
Він також описав Українську греко-католицьку церкву як «церкву, яку морили голодом, піддавали грубим утискам, кидали у в’язниці, піддавали тортурам та знищували Гітлер, Сталін та компанія», фактично поставивши сучасну українську владу в один рядок з тиранами 20-го століття.
Поділився Кріс Сміт і власним когнітивним дисонансом чи, як він висловився, «парадоксом». Адже він активно співпрацював з українськими міністрами, іншими високопосадовцями, дипломатами, включно з міністром закордонних справ Леонідом Кожарою, які справили на нього приємне враження.
Кріс Сміт – відомий у США борець із сучасним рабством. Саме цю проблему Україна обрала в якості свого пріоритету під час головування в ОБСЄ. На думку Сміта, Україна зробила реальні, щирі зусилля в цьому напрямку та досягла певних успіхів.
Також, представляючи резолюцію, Сміт наголосив, що вона не є вказівкою, чи підписувати Україні угоду про асоціацію з ЄС, – із цим має визначатися український народ. Це не політика, сказав він. Це – питання прав людини.
«Український народ пережив страшні страждання у минулому столітті і це саме те, що дає мирному спротиву на Майдані таку силу, – вважає конгресмен. – Незадоволення українського народу Януковичем, його відкатом від демократії рухає цим протестом. Багатостраждальний український народ заслуговує на уряд, який ставиться до нього з повагою».
Наступним виступив автор резолюціє конгресмен з Нью-Йорка Еліот Енґель. Він описав еволюцію протестів від незадоволення відмовою від підписання угоди про асоціацію з ЄС до ескалації насилля та привітав «те, що виглядає початком змістовних переговорів між урядом та опозицією».
Енґель схвалив зусилля адміністрації Обами та ЄС щодо деескалації напруги в Україні, але закликав до більш активної позиції США. «Ця резолюція сприяє цій цілі, засуджуючи зі всією серйозністю всі акти насильства, незалежно від того, хто їх здійснює. Дозвольте мені також використати цю можливість, аби засудити всі прояви екстремізму в Україні, всі прояви ненависті та антисемітизму».
«У цій резолюції йдеться, що всі, хто віддавав накази чи безпосередньо використовував насильство, мусять персонально відповідати за свої дії, включно, де це є прийнятним, застосуванням персональних санкцій. Саме тому я вітаю нещодавнє скасування віз Державним департаментом кільком особам, пов’язаним з використанням насильства».
Енґель описав резолюцію та підсумував, що вона «мусить послати чіткий сигнал, що ми підтримуємо народ України. В цей критичний момент вони мусять знати, що Сполучені Штати та Конгрес США стоять поруч з ними, коли вони намагаються побудувати демократичну, процвітаючу та безпечну Україну, в якій поважають людські прав та гідність, і яка є частиною Європи».
Конгресмен від Пенсильванії Джім Ґерлах, співголова Групи підтримки України в американському Конгресі, нагадав про закони 16 січня, які «криміналізують мирний протест», та зауважив, що дії Януковича не залишаються непоміченими в американському Конгресі.
Також на підтримку прийняття резолюції висловився інший співголова групи підтримки України Сенді Левін. Він розповів, що під час його зустрічі з представниками української опозиції його найбільше вразило те, що для тих, хто бере участь в протестах, найбільшим страхом є навіть не бути побитим чи пропалим безвісті, а те, що світ забуде про Україну, що «міжнародна громадськість переключить свою увагу на щось інше, а наша відданість правам людини та верховенству права є лише словами, що зовнішньополітичні пріоритети візьмуть гору над ідеалізмом».
Ухвалення цієї резолюції, як також ухвалення резолюції в Сенаті та зусилля адміністрації Обами, на його думку, має продемонструвати українському народу, що США підтримують їх демократичні прагнення. «Ми демонструємо українському президенту Януковичу, що Америка не буде ігнорувати репресії з боку уряду та грубі порушення прав людини, і як показала адміністрація Обами, Америка не лише буде засуджувати, а і діяти». Левін закликав адміністрацію застосувати додаткові дії, такі як персональні фінансові санкції, якщо порушення прав людини та насильство триватиме, до чого власне і закликає прийнята у понеділок резолюція.
Тему порушення прав людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією порушив конгресмен від Род-Айленду Девид Сісілін. На його думку, «широка та неприйнятна гомофобія, що підтримується державою, яку ми спостерігаємо в сусідній Росії повільно перекидається і на Україну».
Він розповів членам Палати представників про законопроекти, що готуються в Верховній раді, які забороняють так звану пропаганду гомосексуалізму, а на ділі, говорить Сісілін, є «обмеженням фундаментальних прав на свободу асоціації, слова та зібрань для всіх українців, незалежно від їх сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності».
Конгресвуман з Огайо Марсі Каптур, яка на днях також зустрілася з лідерами Української православної церкви (КП) і Української греко-католицької церкви, висловила своє захоплення участю в протестах священиків, які «стояли спинами до барикад, захищаючи студентів у протистоянні з поліцією». У своєму виступі Каптур зверталася до Бога та цитувала український гімн.
А для тих, хто ще сумнівався в необхідності проголосувати за резолюцію, вона пояснила значимість України для світу: «Світ потребує Україну. Вона вже третій за обсягом експортер зернових в світі. Талант її людей, їх креативність, їх розуміння піддавалися утискам протягом багатьох-багатьох десятиліть та поколінь. Настав час України і ми будемо стояти поруч з її народом у надії на краще майбутнє для всіх».
Каптур звернула увагу на те, що практично усі церкви в Україні підтримують протести, що свідчить про те, що люди виборюють не лише права, а і моральні принципи.
Біл Паскрел, конгресмен з Нью-Джерсі, пригадав приклад Сирії, де на зміну розгону мирних протестів прийшла Громадянська війна та мільйони біженців – проблема, яку світ досі не знає як вирішувати. Він закликав Конгрес та американську владу не повторювати цю помилку та діяти зараз, до ескалації насилля в Україні.
Конгресмен Біл Кітінг пригадав про зовнішній тиск на Януковича та його уряд з метою не підписувати угоду про асоціацію з ЄС, що, на його думку, йде в розріз з національними інтересами та було зроблено без консультацій з іншими політичними силами в країні. А також підкреслив, що резолюція не приймає жодної зі сторін конфлікту, натомість закликає усі сторони утриматися від насилля та розпочати конструктивний діалог.
У результаті дебатів, які, по суті, стали виступами на підтримку демократичних протестів в Україні, резолюція була ухвалена 381 одним голосом. Лише двоє конгресменів проголосували проти.
