Що чекає на студентів у «російському Криму»?

Надія Дацюк

Сімферополь – Від моменту анексії Росією Криму кримчанам, які тільки нещодавно були українцями, доводиться швидко перебудовуватися на новий лад, вчити закони Російської Федерації. Колапс банківської системи, зміна паспорта, майново-правова невизначеність і стрімке підвищення цін на продукти – і це ще далеко не повний список того, з чим довелося зіткнутися жителям спочатку «незалежного», а тепер уже й «російського» Криму за останній місяць. Додатковою проблемою для кримських студентів стала ще й повна плутанина із системою освіти.

Думки кримських студентів розділилися: хтось підтримує Крим у складі Росії, а хтось хотів би залишитися в рідній, хоч і «випаленій» революційними подіями Україні. Багато хто з них народилися і виросли в незалежній Україні, вважають себе її громадянами. Вони не бачать майбутнього в Російській Федерації і хочуть перевестися до вишів материкової України. Своїми думками поділилися студенти майбутнього Федерального Таврійського університету (про його створення вже оголосили в Таврійському національному університеті). Студент ТНУ імені Вернадського з факультету математики та інформатики Олександр Загоруля зазначає: «Я три роки провчився в українському виші, і, як результат, хочу отримати диплом українського зразка. Мені зовсім не хочеться отримувати диплом чужої для мене країни, а також доучуватися на території чужої держави. А по-друге, я не буду отримувати російське громадянство або робити подвійне. А це означає, що при введенні візового режиму (що відбудеться дуже скоро, я впевнений) мені доведеться отримувати додаткові дозволи, просто щоб перебувати тут».

Але найголовніше, зазначає Олександр Загоруля, йому просто буде не комфортно жити в місті, де його називають «бандерівцем», «фашистом» і «зрадником російського народу» тільки тому, що він хоче залишитися в країні, в якій народився, яку любить і громадянином якої є.

«Я щиро розумію людей, які бажають для себе кращого життя або просто хочуть жити в Росії. Але для цього необов’язково принижувати кожного, хто ходить по вулиці з жовто-блакитною стрічкою або говорить українською мовою. А це зараз відбувається по всьому Криму. ТНУ – відмінний університет, і я не маю до нього жодної претензії. У нас прекрасні викладачі, і я їм дуже вдячний за все, що вони для нас зробили і продовжують робити. І мені, правда, дуже шкода, що доведеться його покинути. Але на даний момент я не бачу для себе можливості тут залишатися», – вважає Олександр. Схожу думку висловила студентка ТНУ, з факультету іноземної філології Вікторія Сабініна. «Я поки що телефоную до українських вишів, шукаю свою спеціальність у престижних університетах, – каже вона. – Вирішила переводитися, бо не бачу свого майбутнього в Росії. Я росіянка, але моя батьківщина – Україна. Не хочу бути студенткою федерального вузу, як би я не любила свою групу і сам університет. Я не хочу отримати російський диплом. Звичайно, важко уявити, що все доведеться залишити і поїхати, вважаючи те, що я від народження живу в Сімферополі, але жити в Росії, а поготів на невизнаній та окупованій території, я не хочу. І взагалі сама атмосфера така проросійська в місті мені не подобається, я почуваюся некомфортно», – зазначила Вікторія.

У Мінпросвіти Криму закликають не панікувати Втім, серед студентів є й інші думки. Олена Реткус із факультету психології ТНУ імені Вернадського основною причиною того, що не хоче переводитися в інший виш, називає любов до ТНУ. «Я завжди хотіла вчитися саме тут, а не в якомусь іншому виші. Також я дуже сподіваюся, що ТНУ стане федеральним університетом. Оскільки таких навчальних закладів у Росії небагато, то це буде великим стрибком у житті нашого вишу», – переконана Олена. Студент ТНУ, історичний факультет, Михайло Попов: «Я не хочу переводитися. Тут мій дім, моя сім’я, моя земля. Моє рішення обґрунтоване декількома факторами. Перший – малоймовірно, що конкретно моя спеціальність щось втратить. Деякі зміни, безумовно, будуть. Але мова не йде про кардинальні зміни. Не знаю, чи буде краще. Але впевнений, що гірше точно не стане. На мій погляд, у Росії зараз більше перспектив, ніж в Україні», – запевняє Михайло.

Тим часом прес-секретар ТНУ Артур Мазін робить досить оптимістичні прогнози і каже, що на даний момент масового переведення в українські навчальні заклади не спостерігається. Він запевнив, що перевелося не більше десяти осіб, які приїжджали вчитися сюди з материкової України.

Міністр освіти самопроголошеної Республіки Крим Наталія Гончарова зазначає, що перехід на російську систему освіти відбуватиметься поступово, тому потрібно зважити всі «за» і «проти», перш ніж панікувати. Для повноцінного переходу знадобиться 2-3 роки, однак студенти, які навчаються зараз на 1-4 курсах, отримають дипломи російського зразка, зазначила Гончарова.

Крім того, «міністр» запевнила, що в квітні кримські студенти отримають стипендію у повному обсязі. «На даний момент можу сказати, що всі кримські вищі навчальні заклади, всі технікуми перейшли на систему фінансування Республіки Крим, тобто в квітні стипендію студенти отримають уже з бюджету Криму», – повідомила Наталія Гончарова.