Україна має оскаржувати денонсацію Харківських угод у міжнародному суді – експерт

Київ – Держдума Росії одноголосно ухвалила законопроект про денонсацію російсько-українських угод щодо Чорноморського флоту, підтримавши відповідну пропозицію президента Володимира Путіна. Українські експерти вважають, що на цей крок російського парламенту Україна має відповідати подальшим припиненням військо-промислової співпраці з Росією, а також позовами в міжнародних судових інстанціях, наприклад, Стокгольмському арбітражному суді, який розглядає майнові спори. За міжнародний правом, причиною для скасування угод могло б бути лише «докорінне невиконання однією зі сторін» її умов. Україна умови угоди виконувала в повному обсязі, наголошують експерти.

Ухвалений Державною Думою Росії закон припиняє дію російсько-українських угод від 28 травня 1997 року – про параметри розподілу Чорноморського флоту, про статус та умови його перебування на території України, про взаєморозрахунки, пов’язані з розподілом і перебуванням Чорноморського флоту на території України, а також підписаної Віктором Януковичем у Харкові угоди від 21 квітня 2010 року з питань перебування Чорноморського флоту Росії на території України.

Голова профільного комітету Держдуми в справах СНД, євразійської інтеграції та зв’язків із співвітчизниками Леонід Слуцький, представляючи на засіданні позицію комітету, заявив: «Віднині статус і умови перебування Чорноморського флоту в Севастополі регулюватимуться в конституційному полі Російської Федерації».



Міжнародне право повністю на боці України – Олександр Сушко

Чим Україна могла б відповісти на денонсацію угод про Чорноморський флот? Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко наголошує насамперед на тому, що такі угоди, як ті, які денонсувала Росія, можуть бути розірвані лише в разі повного невиконання однією зі сторін своїх зобов’язань. Україна свої зобов’язання цілковито виконувала. А отже, рішення Державної думи Росії прокладає прямий шлях для України, скажімо, до Стокгольмського арбітражного суду, який має юрисдикцію для розгляду міжнародних майнових спорів, а також, імовірно, й інших міжнародних судів.
«Дії Росії стосовно Криму, флоту й майна України є такими, які абсолютно чітко підпадають під можливість правових дій з оскарження й, відповідно, накладання на Росію величезних майнових санкцій, пов’язаних з незаконною втратою України свого майна. У цьому разі йдеться про Чорноморський флот, десятки кораблів, які відійшли до України відповідно до угоди про розподіл флоту, підписаної в 1997 році», – пояснює експерт.

Керівник Центру військо-політичних досліджень, автор ініціативи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук визнає, що найболючішою для Росії контрвідповіддю України було б зупинення транзиту російського газу. Але українська сторона від таких заходів теж би понесла серйозні втрати, тому це наразі не реально. Натомість уже має місце зупинення військо-технічної співпраці.
«Зараз заморожені стосунки нашого оборонно-промислового комплексу з Росією. Це, з одного боку, цілком зрозуміло, адже Росія вторглася на нашу територію та існує загроза вторгнення в інші регіони. Росія за деякими параметрами досить критично залежить від українського ОПК. З іншого боку, розраховувати на якісь негайні спонтанні контракти з третіми країнами, на жаль, не випадає», – зауважує Дмитро Тимчук.

Крім того, за Харківськими угодами, Україна отримала від Росії знижку, оформлену як «зобов'язання України». Ці «зобов'язання», які оцінені російським прем’єром Дмитром Медведєвим, в 11 мільярдів доларів, мають виконуватися шляхом заліку суми «знижки» як частини орендної плати за перебування ЧФ Російської Федерації на території України, починаючи від 28 травня 2017 року.

Віднині для російської сторони це все втрачає чинність. Дмитро Медведєв уже заявив, що Росія позиватиметься щодо «упущеної вигоди» внаслідок дії денонсованих Харківських угод.

Таким чином, за логікою російської сторони, попередити подальше «упущення вигоди» їй допомогла військова окупація Криму.