Київ – Сьогодні Україна як ніколи у своїй сучасній історії залежить від своєї зовнішньої політики, констатує «Дзеркало тижня». Анексія Криму Росією жорстоко руйнує зовнішньополітичні ілюзії, які роками мали українські громадяни, і ставить питання руба: або держава зависає в стані зовнішньої політики інших держав, або виробляє якісно нову доктрину зовнішньої політики й рішуче рухається вперед. Видання пише, що політика Росії стосовно України сьогодні – це очищена від вікового пилу австрійська формула. І відповідь на неї має бути прагматичною, а не емоційною. Сьогодні ж створену Москвою порожнечу в українсько-російських відносинах заповнив тролінг, який своїми повідомленнями намагається спровокувати конфлікт, образити й принизити співрозмовника. Видання наголошує, що лише прагматичний аналіз ситуації, категоричне невизнання анексії, цільові дієві контрзаходи України проти Росії і потужна м’яка сила публічної дипломатії щодо союзників України, – ті принципи, які повинні бути головними в новій доктрині зовнішньої політики України.
Тижневик «Кореспондент» з’ясовував, хто стоїть за бунтом сепаратистів у східних областях України і за якими сценаріями може розвиватися протистояння. Зокрема, за інформацією тижневика, перший сценарій перебдачає зрив президентських виборів. В Раді нацбезпеки навіть організували штаб з унеможливлення зриву виборів. Однак у Центрвиборчкомі впевнені, що підстав для занепокоєння немає. Видання пише і про другий ймовірний варіант розвитку подій, згідно з яким можливий компроміс. Знизити градус напруги зможуть переговори щодо федералізації і російської мови, зауважує тижневик.
Чи потрібно Україні повертати ядерний статус? Про це розмірковує «Український тиждень». Видання пише, що відмова від ядерної зброї дала Україні можливість мирно прожити буремні 1990-і роки на пострадянському терені та відносно безболісно вийти із СРСР. До того ж центр управління стратегічною ядерною зброєю, що містилася на території України, був у Росії. Рішення залишити її в тій ситуації означало б і далі перебувати під парасолькою Росії й фактично відмовитися від реальної незалежності. Не кажучи про непомірний фінансовий тягар утримання ракет та інфраструктури, який тогочасна Україна навряд чи осилила б. Однак в умовах постійної небезпеки з боку російського агресора, а також невиконання західними країнами-гарантами своїх зобов’язань згідно з Будапештським меморандумом, питання про ядерні або альтернативні за ефективністю збройні способи захисту своїх кордонів дуже актуальні. Опитавши кількох експертів, видання підсумовує, що виходити з режиму нерозповсюдження, витрачаючи багато мільярдів доларів на зброю, яка навряд чи колись стане у пригоді, та гарантовано потрапляючи в міжнародну ізоляцію, нераціонально. Натомість є цілком легальна альтернатива – створення високоточної ракетної системи середньої або малої дальності, що використовуватиме новітні неядерні бойові частини. Докладніше про йдеться в статті «Ракетна реінкарнація».
Тижневик «Кореспондент» з’ясовував, хто стоїть за бунтом сепаратистів у східних областях України і за якими сценаріями може розвиватися протистояння. Зокрема, за інформацією тижневика, перший сценарій перебдачає зрив президентських виборів. В Раді нацбезпеки навіть організували штаб з унеможливлення зриву виборів. Однак у Центрвиборчкомі впевнені, що підстав для занепокоєння немає. Видання пише і про другий ймовірний варіант розвитку подій, згідно з яким можливий компроміс. Знизити градус напруги зможуть переговори щодо федералізації і російської мови, зауважує тижневик.
Чи потрібно Україні повертати ядерний статус? Про це розмірковує «Український тиждень». Видання пише, що відмова від ядерної зброї дала Україні можливість мирно прожити буремні 1990-і роки на пострадянському терені та відносно безболісно вийти із СРСР. До того ж центр управління стратегічною ядерною зброєю, що містилася на території України, був у Росії. Рішення залишити її в тій ситуації означало б і далі перебувати під парасолькою Росії й фактично відмовитися від реальної незалежності. Не кажучи про непомірний фінансовий тягар утримання ракет та інфраструктури, який тогочасна Україна навряд чи осилила б. Однак в умовах постійної небезпеки з боку російського агресора, а також невиконання західними країнами-гарантами своїх зобов’язань згідно з Будапештським меморандумом, питання про ядерні або альтернативні за ефективністю збройні способи захисту своїх кордонів дуже актуальні. Опитавши кількох експертів, видання підсумовує, що виходити з режиму нерозповсюдження, витрачаючи багато мільярдів доларів на зброю, яка навряд чи колись стане у пригоді, та гарантовано потрапляючи в міжнародну ізоляцію, нераціонально. Натомість є цілком легальна альтернатива – створення високоточної ракетної системи середньої або малої дальності, що використовуватиме новітні неядерні бойові частини. Докладніше про йдеться в статті «Ракетна реінкарнація».
