(Рубрика «Точка зору»)
Василь Поворозник
Анексія Криму Росією незначною мірою вплинула на ситуацію в банківському секторі України, хоча і поставила питання щодо функціонування українських банків на півострові. Однак, перенесення нестабільності на Схід, де знаходиться багато великих підприємств і позичальників, матиме набагато серйозніші наслідки. Криза у відносинах з Росією призводить до зменшення товарообороту між двома країнами та надає особливої актуальності підвищенню енергетичної незалежності України.
У зв’язку з загальною невизначеністю на Кримському півострові українські банки продовжують масово залишати Крим. З огляду на частку Криму у всеукраїнському банківському секторі, криза на півострові не матиме суттєвого впливу на стан банківської системи в цілому. Проте ситуація може змінитися у гіршу сторону, якщо криза перекинеться на східні області України.
21 квітня Центральний банк Росії припинив діяльність відокремлених підрозділів українських «Приватбанку», «VAB Банк», банку «Київська Русь» та «Імексбанку» на території Криму та Севастополя. Відповідні рішення ухвалені у зв’язку з невиконанням зобов’язань банків перед вкладниками.
У той же час українські банки зможуть продовжити роботу в Криму до 1 січня 2015 роки без перереєстрації за умови дотримання зобов’язань перед своїми клієнтами. Російським банкам, які вже мають ліцензію Банку Росії, для роботи в Криму додаткова ліцензія не буде потрібна . Також російський Центробанк розробив процедуру викупу у кримських вкладників прав до кредитної установи. Викупом займатиметься «Фонд захисту вкладників».
Про припинення роботи кримських підрозділів офіційно оголосили «Райффайзен Банк Аваль», «Імексбанк», банки «Південний», «Київська Русь», Platinum, «Фінанси та кредит», «Терра-банк», «Укрсиббанк», «ЮніКредит», український «Альфа-Банк», «VAB Банк», ПУМБ, «ОТП Банк», а також дочірній підрозділ банку «Російський стандарт».
За даними Нацбанку, в Криму працювало понад 1000 банківських відділень, 11 філій та два кримських банки. Активи банків України, які працюють на півострові, складають 22 мільярди гривень – це 1,7% від усіх активів банківської системи.
Російські банки в Криму бояться санкцій
У той же час російські банки не поспішають зайняти нішу, що звільняється. Основна причина – побоювання санкцій. У першу чергу мова йде про російські банки, які мають представництва в Україні.
Одним з результатів банківської кризи в Криму стала відмова значної частини чотиризіркових і п’ятизіркових готелів Криму приймати до оплати банківські карти. Готелі змушені зупинити безготівкові платежі, оскільки українські банки, з якими вони раніше працювали, йдуть з ринку, а співпраця з російськими банками поки що офіційно не оформлена.
Зрив туристичного сезону може вдарити по банках, які кредитували населення та юридичних осіб. Зниження доходів може привести до погіршення обслуговування заборгованості перед банками.
Закриття банківських відділень спричинило втрату роботи кваліфікованими банківськими співробітниками – хвиля закриттів призвела до звільнення понад 3000 працівників.
Швидко і безболісно залишити Крим вдасться не всім банкам. Ті банки, що не мали у власності відділень і не кредитували кримський бізнес і населення, зможуть вийти досить легко. Для решти ж закриття кримських відділень може розтягнутися у часі. Відтак, для низки банків стає актуальним питання вдосконалення механізму роботи з проблемними боржниками.
У цілому, для українських банків у Криму залишається три варіанти подальших дій: повне згортання роботи, продаж відділень або активів іншим банкам, отримання ліцензії російського Центробанку до 1 січня 2015 року і продовження роботи на півострові в російському правовому полі.
Через невеликі обсяги бізнесу на півострові втрати банків в Криму особливо не вплинуть на загальний український ринок. Вкладники тих банків, що покидають Крим, зможуть зняти кошти в інших регіонах, або перевести депозити в інші банки.
Із Криму на Схід
Банківська криза має всі шанси перекинутися у проблемні точки на Сході України. Перші проблеми виникли в декількох банків у містах, де сепаратисти блокують роботу місцевих органів влади.
15 квітня стало відомо про закриття відділень і відсутності грошей у банкоматах «Приватбанку» в Слов’янську Донецької області. Пенсіонери міста, які обслуговуються у фінустанові, не можуть отримати свої пенсії. У «Приватбанку» заявили, що у зв’язку з нестандартною ситуацією у східному регіоні можливі затримки з інкасацією банкоматів, а в окремих місцях можуть закриватися відділення. Банківські відділення та банкомати в Слов’янську і Краматорську не працюватимуть до стабілізації ситуації у регіоні.
Втрати на Донбасі можуть стати для банків куди більш істотними, ніж у Криму.
Крім значного представництва в регіоні великих банків, тут зосереджена велика кількість позичальників – великих промислових підприємств, кредитоспроможність яких поки не ставилася під сумнів. Втрата цих позичальників або серйозне погіршення їх стану вплине на надійність всього банківського сектора.
Василь Поворозник – старший економічний аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, кандидат економічних наук, доцент.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
