«Від Партії регіонів і КПУ чуємо озвучення позицій, які займає Путін» – Іллєнко

Гості «Вашої Свободи»: Андрій Іллєнко, народний депутат від ВО «Свобода»; Нестор Шуфрич, народний депутат від Партії регіонів.

Дмитро Шурхало: До кінця минулого року в парламентських дискусіях тон задавали депутати саме з ваших фракцій, панове. В українському парламенті відбувалися здебільшого дискусії лінгвістичні, мовні. У фракції Партії регіонів тон задавав Вадим Колесніченко, який уже склав повноваження добровільно. Тепер не знаю, чим він у Криму займається. Може, Ви знаєте, пане Шуфрич? А з вашого боку, пане Іллєнко, Ірина Фаріон задавала тон у дискусіях. Під цими умовними дискусіями Україна дійшла до тієї ситуації, яку ми зараз бачимо.

Але ситуація, бачимо, істотно змінилася. Вадима Колесніченка вже немає, а Ірину Фаріон, якщо і показують, то, наскільки я можу судити, російські канали дуже люблять її показувати, а в українських вона вже не задає тон у дискусіях.

То ж, панове, про що тепер сперечатимуться нова влада і нова опозиція? Що тепер буде в центрі дискусій?

Андрій Іллєнко: Я не думаю, що варто зводити всі дискусії у парламенті, які були останнім часом, лише до мовного питання. Насправді і дискусіями це назвати важко. Тому що ми пам’ятаємо, що було, коли приймалися диктаторські закони. Партія регіонів тоді була більшістю. Після чого почалися смерті людей. І поки що так ми і не побачили ніякої політичної відповідальності цих політичних сил, які тоді це робили.

Зараз насправді тут мова іде не про суперечки чи про дискусії. Мова ж не про дискусії. Мова йде про те, що від Партії регіонів і від КПУ ми чуємо в парламенті озвучення тих самих позицій, які займає Путін, а на практиці ми бачимо, що їхні депутати, їхні партійні організації беруть активну участь у сепаратистських діях на сході України. До цього вони це робили в Криму.

І ми насправді маємо справу сьогодні не з опозицією, а з п’ятою колоною, яка грає на руку іноземній державі. І ми можемо, звичайно, це заперечувати чи якось ставити під сумнів, але є факти, які говорять, що це є саме так.

І сьогодні, мені здається, актуальним питанням повинне бути, з нашої точки зору, питання люстрації, питання політичної відповідальності тих політичних сил, які довели країну до кровопролиття, які довели країну до економічної руїни. І на сьогодні мова не має йти про консолідацію з п’ятою колоною.

Мова має йти про те, що з людьми треба говорити. Я згоден. Те, що треба переконувати людей у східних областях, тих, яких задурила російська і януковичівська пропаганди, але я не бачу, про що говорити з людьми, які приймали диктаторські закони, які насправді там же, на сході України, вже не мають великої підтримки, оскільки займалися там роками корупцією і теж не представляють…

– Але частина фракції Партії регіонів, причому дуже значна, відкололася, створили нові угруповання в парламенті. Фактично це тепер складові парламентської більшості. А це ті люди, які також голосували за закони 16 січня.

Андрій Іллєнко: Звичайно. Мені дуже неприємно, що так є. Відверто скажу, що з цими людьми немає нічого спільного. Але на сьогоднішній день ми всі прекрасно розуміємо, що це технічна тимчасова коаліція, потрібна лише для того, щоб держава просто не впала в руїну. Як тільки ми проведемо президентські вибори, я переконаний, що вони відбудуться, я думаю, що треба ставити питання про те, щоб було повне перезавантаження влади. Нові вибори парламентські за новим законом.

Ми прекрасно розуміємо, що ті депутати, які ще недавно самі голосували за диктаторські закони, не будуть голосувати за ті законопроекти, які ми пропонуємо, тобто та ж люстрація, заборона комуністичної ідеології.

– Пане Шуфрич, отже, люстрація, перевибори?

Нестор Шуфрич: Ті, хто голосували за ті так звані «диктаторські закони», як ми говоримо про, можливо, неприйнятний спосіб голосування, то з цим я міг би погодитися. Щодо всіх тих законів, то ці закони є тотожними тим, які мають місце у більшості демократичних країн світу.

Тобто підведемо під цим такий висновок. По-перше, сьогодні фракція «Свобода» і пан Андрій разом з тими в коаліції, хто тоді голосував за ті закони, незалежно від того, чи вони прийнятні чи не прийнятні, в який спосіб вони ухвалювалися.

Друге. Саме завдяки цим депутатам, тобто нашим колишнім колегам з фракції Партії регіонів, утворено новий уряд. Тому що без їхніх голосів, без їхньої підтримки уряду взагалі не було б. Тому сьогодні я міг би сказати, що немає нічого більш тривалого, ніж тимчасове.

Стосовно тих наших колег, про яких Ви говорили, і мовного питання. Мовне питання ніколи не виникло б зараз так гостро, якби одним із перших голосувань саме за ініціативи фракції «Свобода», коли Турчинов вийшов, а Кошулинський несподівано поставив це питання на голосування, хоча була попередня домовленість на засіданні керівників фракції, що це питання не буде підніматися, це була спроба дуже невдала і невчасна скасування закону про мови, який діяв, так званий «закон Ківалова-Колесніченка». Цей закон діє і зараз. Тому що його скасувати було б дуже недалекоглядно. І ми зараз змушені випрацьовувати нову мовну політику виключно за цієї ініціативи.

Я тоді підійшов до представників фракції «Свобода» щиро, відкрито і попросив не педалювати це питання. Аргументи у мене були наступні: ви взяли владу, в який спосіб ви взяли владу – це друге питання, але зараз ви є при владі, і це очевидний факт, давайте шукати шляхи до компромісу, щоб не розколювати країну, а щоб ви, як представники нової влади, ви вже не опозиція, поміняйте риторику.

Тому що одна справа – коли політична сила при владі, інша – коли в опозиції. В опозиції вона фактично не несе відповідальності за те, що відбувається в країні, а прийшовши до влади, вона має рахуватися з кожним громадянином України, незалежно від того, де він проживає, на якій мові розмовляє. Це все є громадяни України.

Одним з перших голосувань була спроба позбавити права наших громадян використовувати ті мови, які для них є рідними. І це стосувалося не тільки російськомовних, відразу ж вибух був, відповідна реакція і відповідно дипломатів, не тільки населення.

– Ми бачили, що скасували скасування закону. Даруйте за тавтологію.

Андрій Іллєнко: Тут слухачів і глядачів трошки вводиться в оману. Тому що насправді скасування «закону Ківалова-Колесніченка», яке, до речі, не відбулося, оскільки Турчинов наклав вето на це, ні у кого ніяких прав говорити якою мовою, якою він хоче, не забирали, бо автоматично повертали б дію закону 1989 року про мови в УРСР.

Так от, ми тут чуємо, що ми хотіли заборонити комусь говорити російською чи якимись іншими мовами. Це повна маячня! Ми хотіли, і ми голосували і будемо вимагати скасування закону, на наш погляд, антиукраїнського, прийнятого, до речі, з колосальними порушеннями регламенту, між іншим. Хочу нагадати, що тоді прийняття «закону Ківалова-Колесніченка» спричинило вибух суспільного незадоволення і першого протистояння з «Беркутом».

А тут просто мова йде про статус-кво, про відновлення справедливості. А ніхто не проти того, що треба писати новий мовний закон, і ніхто не хоче далі закони 1989 року використовувати.

Нестор Шуфрич: Я думаю, що зараз є компроміс, враховуючи реалії. Ви бачите, що значна частина України вимагає для російської статус другої державної. До речі, тут немає нічого надзвичайного. Буквально два приклади. Канада. Ми її поважаємо.

– Канада формувалася зовсім інакше.

Андрій Іллєнко: Канада – це країна емігрантів. Це абсолютно різні речі. Українці тут жили тисячі років. Канада – це країна емігрантів.

Нестор Шуфрич: Фіни біля тисячі років, якщо я не помиляюся, живуть на своїй території. Шведська – друга державна. А шведів там проживає аж 5%.

– Ми зрозуміли, що мовне питання лишається актуальним, і воно буде в центрі дискусій.

Андрій Іллєнко: Ні.Питання тих людей, які виступають за російську другу державну не у тому, щоб захищати російську, а в тому, щоб не вчити українську. Ми ж це знаємо питання. У Києві наприкінці СРСР було чотири україномовних школи, а зараз нам розказують про те, що російській мові існує якась загроза, і комусь у Донецьку забороняють говорити російською мовою. Там українською мовою, якщо говориш, то можуть на тебе напасти і побити бейсбольними бітами. Там українською говорити небезпечно.

Нестор Шуфрич: Якби ми уважно дивилися на реалії, то ми звернули б увагу на те, що російською мовою зараз переважно вимагають право спілкуватися літні люди.

Андрій Іллєнко: Ну, хто їм забороняє спілкуватися, Несторе Івановичу?

Нестор Шуфрич: Вони елементарно не могли звернутися до прийняття «закону Ківалова-Колесніченка» звернутися до органів місцевого самоврядування, до органів влади зі своїми проблемами, тому що від них вимагали звертання на українській мові.

Андрій Іллєнко: Абсолютна неправда. Не вимагається звертання українською мовою. Коли до мене звертаються виборці російською мовою, то я їм відповідаю. Я ж не ігнорую їхні звернення.

Нестор Шуфрич: Пане Андрію, якби всі були при владі з таким баченням.

Андрій Іллєнко: Просто мова йде про те, що чиновник повинен знати державну мову і спілкуватися державною мовою, а від громадян ніхто не вимагає.

– Пан Іллєнко сказав про перевибори і про люстрацію. Яке Ваше ставлення, пане Несторе, до дочасних парламентських виборів і до люстрації?

Нестор Шуфрич: Якщо вони проведуть люстрацію у більшості, я проголосую за цей закон. Якщо вони почнуть з себе. От у них є принципи люстрації, якщо вони пролюструють більшість, я проголосую за закон, який 50 разів заборонить мені займатися політикою! Але нехай почнуть з себе, зі своєї фракції, зі своєї більшості.

– Ніби у фракції «Свобода» нікого немає.

Нестор Шуфрич: Я не хочу тут згадувати прізвища.

Андрій Іллєнко: Ну, назвіть уже ж.

Нестор Шуфрич: Людей у студії немає. Навіщо?

Андрій Іллєнко: Сказали «а», то кажіть «б».

Нестор Шуфрич: Пані Фаріон.

Андрій Іллєнко: І що?

Нестор Шуфрич: Пан Порошенко, один з найбільш видатних міністрів уряду Януковича.

Андрій Іллєнко: Ну, і що далі? Пан Порошенко – це «Свобода»?

Нестор Шуфрич: Він – член коаліції, він – член більшості.

Андрій Іллєнко: Ну, добре. «Свобода» проти того, щоб люструвати коаліцію? Розумієте, яка маніпуляція.

Нестор Шуфрич: Скільки міністрів зараз в уряді, які були попередніх урядах?

Андрій Іллєнко: Ми виступаємо за люстрацію. Прочитайте законопроект, який уже ставився на голосування у парламенті. Ви за нього не голосували і ваша фракція. До речі, ці всі ваші колеги колишні з Партії регіонів і з вашої більшості так само не голосували, тому що вони розуміють, що їх це торкнеться.

Законопроект про люстрацію – там немає люстрації для «Свободи», для коаліції чи для Партії регіонів. Там є люстрація для всіх. Для тих, хто на керівних посадах. Мова не йде про рядових членів Компартії, бо їх були мільйони.

Нестор Шуфрич: І місцевого рівня керівних посад.

Андрій Іллєнко: Звичайно. Починаючи з ідеологічних інструкторів, райкоми і так далі. Звичайно, керівні посади. У законі все чітко написано. Почитайте!

Нестор Шуфрич: А представники партії «Свобода» не були на місцевому рівні на керівних посадах?

Андрій Іллєнко: У Компартії представники «Свободи»? Ну, немає.

Нестор Шуфрич: Ми ж не говоримо зараз про люстрацію однієї політичної сили. Ми говоримо зараз про люстрацію всього політикуму. У радянські часи добре говорили: не треба ділити світ на «чужих шпигунів» і «своїх розвідників».

Андрій Іллєнко: Мова йде про те, що Компартія СРСР, хто був на керівних посадах у цій партії, хто був агентом КДБ, у тому числі негласним, підпадають під люстрацію. Ті, хто займався корупцією і політичними переслідуваннями режиму Януковича, підпадають під люстрацію. І ці люди, в якій партії не були б зараз, повинні пройти люстрацію.

– Треба тих, хто займався корупцією і політичними переслідуваннями, люструвати, пане Шуфрич?

Нестор Шуфрич: Я хочу звернути Вашу увагу на те, що корупція – це кримінальний злочин.

Андрій Іллєнко: Звичайно.

Нестор Шуфрич: Тому тут люстрація мала відбутися апріорі. Але не через спеціальний закон, щоб позбавити права. Таку людину треба посадити!

Андрій Іллєнко: Безумовно.

Нестор Шуфрич: І на цьому люстрація закінчиться. Корупціонер? Піймали – посадили.

– Незалежно, при якому режимі?

Нестор Шуфрич: Яка різниця? Якщо ти взяв гроші за свою посаду, то все: сідай і думай про це.

– А щодо політичних переслідувань?

Нестор Шуфрич: Якщо хтось переслідує за іншу думку, за політичні погляди, за несприймання політики влади, то він теж має нести кримінальну відповідальність. І на цьому закінчується люстрація.

Андрій Іллєнко: Ні, на цьому не закінчується. Це навіть люстрація не почалася. Це просто виконання Кримінального кодексу. А от люстрація – це тоді, коли ми кажемо, що був злочинний режим, по своїй сутті злочинний. Наприклад, був злочинний комуністичний режим і був злочинний режим Януковича, ми чітко визначаємо часові межі, ми чітко визначаємо, які посади підпадають. Навіть якщо людина не здійснювала кримінальний злочин, але вона була частиною режиму, втрачає право на 5 років бути обраним на посади і обіймати державні посади. От це і є люстрація.

Нестор Шуфрич: Я вважаю, що це дискредитація. І це порушення норми Конституції.

Андрій Іллєнко: Ні, це не порушення норм Конституції. Це те, що пройшли всі країни Східної Європи, і сьогодні вони живуть у сто разів краще, ніж ми. Без корупції, без Партії регіонів, без комуністів і так далі. А от у нас у 1990-х роках ми не провели і мали Януковича.

Нестор Шуфрич: А чому без Партії регіонів?

Андрій Іллєнко: Тому що там немає таких партій, як Партія регіонів, при владі, які грабували свою країну і вбивали власних громадян. Не було таких партій при владі в Прибалтиці, в Польщі. Там такі партії не виникли, бо люстрували.

Нестор Шуфрич: Я зараз міг би назвати низку інших політичних сил, які, ми вважаємо, теж грабували людей, теж були при владі.

Андрій Іллєнко: Ну, назвіть.

Нестор Шуфрич: Ті ж самі, хто зараз у більшості.

Андрій Іллєнко: СДПУ(О), де Ви теж були. Точно так само у свій час. НДП кучмівська. Це все одні і ті ж самі люди.

Нестор Шуфрич: Навіщо зараз говорити про тих, кого при владі немає? Говоріть про тих, хто при владі.

Андрій Іллєнко: А ви при владі й досі. досі. Ви – народний депутат. І два місяці тому Ви були представником…

– Даруйте, це вже опозиція.

Андрій Іллєнко: Звичайно.

Нестор Шуфрич: О! От Ви самі підкреслили дуже цікаву річ. Вони – вже влада, а шукають винних серед нас.

Андрій Іллєнко: Ми не шукаємо винних. Ми просто констатуємо факт.

Нестор Шуфрич: Хто відчував себе винним, а це, на жаль, факт….

Андрій Іллєнко: Тобто Ви не відчуваєте себе винним, що Ви голосували за диктаторські закони? Ви вважаєте, що це було правильно? Ви так само зараз зробили б, проголосували б, так?

Нестор Шуфрич: Янукович зрадив Україну, нас, Партію регіонів.

Андрій Іллєнко: Це зараз Ви такі сміливі, коли він утік.

Нестор Шуфрич: Я йому це в очі говорив, пане Андрію. І Ви це знаєте.

Андрій Іллєнко: Коли він був президентом, Ви йому в очі сказали, що він зрадив Україну?!

Нестор Шуфрич: Я при фракції. І три роки я був в екзилі.

Андрій Іллєнко: Тільки ми щось не чули про це. Тільки Ви стали народним депутатом по списку Партії регіонів. Ви в екзилі були? В опалі?

Нестор Шуфрич: Треба було читати відповідні повідомлення ЗМІ про мої конфлікти…

Андрій Іллєнко: Конфлікти з Льовочкіним.

Нестор Шуфрич: …з Януковичем. Льовочкін – це…

Андрій Іллєнко: Я дуже радий за Вас, що Ви були такі опальні. Але я не про Вас зараз кажу.

Наприклад, Ви кажете, що ті, хто вважає себе винним, вже втекли з України. Ви не втекли, значить, Ви не вважаєте себе винним. Але Ви не вважаєте себе винним, що конкретно Ви голосували за диктаторські закони? Вважаєте, що це нормально було? Це після того почалися кровопролиття, після цих законів.

Нестор Шуфрич: Я зараз скажу щиро. Це була велика помилка нашої фракції, яку ми виправили, скасувавши це голосування. І Ви знаєте чудово, що якби це був нормальний розгляд, якби не був вами заблокований парламент…

Андрій Іллєнко: Це неправда. Парламент не був заблокований у той день.

Нестор Шуфрич: Але ми тільки так питання поставили з гальорки. Ви заблокували тоді все, і ми не мали можливості навіть дізнатися….

Андрій Іллєнко: Тобто, ми винні?

Нестор Шуфрич: 50% вини за те, що це так у той день відбулося, 16 січня...

Андрій Іллєнко: Це класична ситуація: всі погані!

Нестор Шуфрич: Пане Андрію, це ваша вина! Якби ми розглядали цей закон нормально, ніхто б…

Андрій Іллєнко: Це – наша вина. Добре. Несторе, це наша вина. Ми зрозуміли.

– Ще одне питання, порушене паном Іллєнком. Дочасні вибори парламенту. Потрібні чи не потрібні?

Нестор Шуфрич: Ми не проти. Ми готові йти на вибори. Якщо буде знайдений конституційний шлях щодо проведення дострокових виборів, ми готові на нього піти. Одна з таких можливостей – це припинити діяльність коаліції, через 30 днів ми можемо оголошувати дострокові парламентські вибори. Будь ласка, є коаліція – хай вона припиняє своє існування. Якщо впродовж 30 днів не створиться нова коаліція, якщо навіть вона створиться, впродовж 60 днів не буде нового уряду, ми можемо йти на дострокові вибори. І ми готові до цього.

– Тобто у цьому у вас є консенсус. Чудово!

А от щодо діяльності чинної Верховної Ради, то з’явилася дуже цікава інформація на сайті «Цензор. нет» про те, що у парламенті формується фракція Путіна-Медведчука, за вступ до якої пропонують аж два мільйони доларів!

Пишуть, що лідером цього об’єднання і довіреною особою Медведчука є Нестор Шуфрич, а допомагає йому брат колишнього голови адміністрації президента Андрія Клюєва Сергій Клюєв. Прокоментуйте, будь ласка.

Нестор Шуфрич: Я підтверджу, що з Віктором Володимировичем у мене дуже дружні стосунки.

Але ж тут, якщо пан Андрій дасть щиру відповідь, з тих сил, які зараз є позафракційними, тому що тільки з них зараз можна сформувати відповідну політичну групу на правах фракції, неможливо знайти політиків, які проводили б проросійську, пропутінську політику. Будемо говорити відверто. Ті, хто у свій час підтримували і зараз мають наміри все ж таки врегулювати питання з Росією, хоча сьогодні це надзвичайно складно, особливо зараз складно тим політикам, які впродовж 10 років відстоювали проросійський вектор зовнішній. Повірте мені, я був одним з найбільших прихильників і є…

– Митного союзу.

Нестор Шуфрич: …Митного союзу. До подій у Криму.

Зараз, безумовно, все це перевернулося. Треба знайти нову формулу відносин з Росією. Безумовно, зараз починаючи будь-яке питання, ми розуміємо, що в куті стоїть питання Криму. Поки ми це питання не врегулюємо, знайти повернення до нормального діалогу з Росією буде дуже складно.

В Україні залишилося біля 8 мільйонів росіян етнічних і біля 20 мільйонів російськомовних. І ми, політики, які завжди висловлювали їхні інтереси, фактично зараз залишилися сам на сам. Тому що підтримку з Росії ми вже не можемо отримати. Вона зараз неможлива. Тому ми маємо самі в себе в країні врегулювати це питання, захистити інтереси російськомовних і етнічних росіян.

Будемо відверто говорити, це наші базові регіони. Якщо Львів і західна Україна – базовий регіон для «Свободи», то для Партії регіонів – це південь і схід. І ми маємо зараз знайти внутрішній український компроміс, внутрішній український діалог.

А щодо цього, то це нісенітниця, тому що фізично немає депутатів, які зараз…

– Прикриватися можна різними гаслами насправді.

Нестор Шуфрич: Я думаю, що це хтось турбується про те, що не можуть викликати до себе довіру в існуючих групах. Є у мене така підозра. І, не маючи певного авторитету для організації роботи фракції, вони там шукають якихось винних у тому, що у них не виходить. Але це питання навіть не варте того, щоб коментувати.

– Але все ж таки формуєте фракцію?

Нестор Шуфрич: Я – член фракції Партії регіонів. Я прийняв 22-23 лютого для себе рішення, коли значна частина наших членів вийшли з фракції з багатьох міркувань, тобто хтось з меркантильних, хтось з політичних, хтось тому, що тиснули на них, були різні випадки, що я залишаюся у фракції Партії регіонів. Ми беремо відповідальність на себе за дії попередньої влади, ми не уникаємо цієї відповідальності. І ця відповідальність буде політичною.

Більше того, ми ще низку законів уже голосували, щоб відбулася стабілізація в країні. Я хочу сказати, що прийняте нами рішення проголосувати ще один закон. Ми дуже уважно спостерігали, як голосували закон про Київ. Пан Андрій хоче бути мером Києва. Так от, у даному випадку фракція Партії регіонів при першому голосуванні, і ми будемо вимагати цього голосування, об’єднаємо дві посади голови і керівника КМДА, щоб кияни знали, кого вони обирають. Ми ставимо на цьому крапку.

– Пане Іллєнко, ви погоджуєтеся на об’єднання посад голови адміністрації і мера?

Андрій Іллєнко: Ми погоджуємося.

Але зараз Нестор Іванович говорить, що Партія регіонів готова підтримувати.. Але цікаво, що саме за ініціативи і голосами Партії регіонів у 2010 році був змінений закон про столицю в частині саме розподілу цих посад.

– Справді!

Андрій Іллєнко: І це робила саме Партія регіонів. І саме Партія регіонів поставила свого однопартійця, пана Попова керівником КМДА.

– Президент ставив, це не партія. Партія не ставить.

Андрій Іллєнко: Так. Він – член Партії регіонів. І два роки блокували проведення виборів міського голови і рік блокували проведення Київради.

Нестор Шуфрич: Ви знаєте, чому це було. Тому що ми не могли впоратися з Черновецьким.

Андрій Іллєнко: Тому, що ви не давали киянам обрати владу, яку вони хотіли, просто узурпували тоді в місті владу.

– Принаймні, ситуативно тут є погодження.

Андрій Іллєнко: А зараз, коли ви владу втратили, вже готові голосувати. Проголосуйте, звичайно. Але ви несіть ту відповідальність за те, що ви два роки в Києві людям не давали права висловити свою думку і обрати владу, яку вони хочуть.

Нестор Шуфрич: Чому? Обрали! Два рази обрали Черновецького.

Андрій Іллєнко: Якого ви підтримували у Київраді і ваша фракція.

Нестор Шуфрич: Ніколи!

Андрій Іллєнко: Це просто брехня! Ваша фракція в Київраді, Партія регіонів, підтримувала Черновецького всі роки.

Нестор Шуфрич: Але я знаю точно, що Черновецький був креатурою Ющенка.

Андрій Іллєнко: Це ваш політичний партнер. Потім Ющенко підтримував вашого кандидата.

– Бачите, який Черновецький! Леонід Михайлович міг з усіма «дружити».

Нестор Шуфрич: Що наше – то наше. Але Ющенко – це ваш!

Андрій Іллєнко: І Черновецький – це ваш.

– Зараз дуже складні події в Україні, дуже гостра на них реакція. Чи можливе переформатування чинної більшості до президентських виборів?

Андрій Іллєнко: Я не хочу давати ніяких прогнозів щодо переформатування більшості. Мені здається, що ця більшість абсолютно штучна. Я тут нічого не можу ні додати, ні відняти. Це більшість, яка об’єдналася тільки через те, що треба було «кров з носа» сформувати уряд, щоб країна просто не втонула в анархії.

Тому, безумовно, поки не буде переформатування, повного перезавантаження влади, політичний процес в Україні буде нестабільним.