9 травня у Львові – вперше за останні роки спокій і мир

Львів – Попри побоювання щодо провокацій, 9 травня у Львові було спокійно. Ніхто нікому не перешкоджав відвідати могили загиблих у роки війни і покласти квіти. Напередодні Львівський окружний адміністративний суд заборонив масові заходи, відтак львівські активісти і політики не проводили жодних акцій, щоб не допустити провокацій. А переважна більшість мешканців західних областей не вважають 9 травня святом, це для них радше день пам’яті.

Традиційно зранку кілька десятків львів’ян прийшли на Марсове поле. Більшість із них – колишні компартійні і комсомольські працівники, кадебісти, а також діти війни. І лише кілька фронтовиків, тим, кому 90 і більше років. Всі з квітами, без російських «георгіївських стрічок» і червоних прапорів.

Михайло Брагіда, родом із Чернігівщини, щороку приходить покласти квіти на могили загиблих. Він розповів Радіо Свобода, що у 1942-1943 роках партизанив, а після війни працював спершу на Волині комсомольським діячем, а потім у Львові.

«Став працювати в органах МВС після війни. У той час проводилась політика боротьби з членами ОУН. На Волині були бульбівці, в Галичині бандерівці. Коли проводились каральні операції, то дійшло до того, що у 1947-1948 роках вивозили сестер і братів оунівців, упівців. Цього не треба було робити. До 1952 року ходили окремі групи, але що тут зробиш, коли радянська держава вела з цим боротьбу. Війна війною… Нам не потрібна війна. У Західній Україні дуже гарні люди і це неправда, що кажуть на Сході», – говорить чоловік.

Львів охороняли посилено

Напередодні 9 травня Львів посилено охороняли правоохоронці і добровольці громадських формувань. На одну людину, яка прийшла вшанувати загиблих на Пагорб слави, припадало кілька десятків міліціонерів і самооборонців, щоб унеможливити сутички чи провокації.

Голова Львівської обласної організації ветеранів, фронтовик Тимофій Махонько з розумінням поставився до обмежень щодо проведення масових заходів у місті. Він почепив на одяг «георгіївську стрічку», як і голова Антифашистького комітету Олександр Калинюк, який стрічку вважає символом перемоги над фашизмом. «А це хіба я не зневажу пам’ять свого батька, який загинув, якщо не одягну стрічку», – зауважив комуніст Калинюк.
«Георгіївську стрічку» почепили одиниці

Люди, які прийшли вшанувати загиблих, мали різні думки з приводу «георгіївської стрічки», але більшість говорили, що у нинішній ситуації вона недоречна, бо асоціюється з сепаратистами на Донбасі.

«Георгіївську стрічку» носять люди, які її просто соромлять, я ніколи не одягала, шаную лише українські кольори», – зауважила Зінаїда Кузьмінкова, народжена на Донбасі у місті Часів Яр. Її рідні мешкають у Слов’янську і жінка не знаходить з ними порозуміння, бо, каже, у рідних її місцях люди зазомбовані російськими каналами. У дитинстві її сім’я мешкала по сусідству з родиною російського співака Йосипа Кобзона.

«Ми жили на одній вулиці. Я пам’ятаю війну, тому що народжена у 1938 році, Кобзон у 1937. І він після цього ще сміє говорити щось проти України. Колись його мама на 100 річчя міста Часів Яр виступала перед людьми, і сказала: «Я завжди кажу Юзеку, щоб пам’ятав, що його пуповина захоронена у цій землі». Його мама була чудова», – пригадала жінка.

Для Зінаїди Кузьмінкової важливо, що 9 травня у Львові пройшло спокійно і мирно, бо неприпустимо є посилювати ненависть серед мешканців Донбасу до галичан. Адже у східних регіонах несуть службу військові і правоохоронці з Львівщини.

На загал львівські вулиці до обіду були напівпорожні. Адже напередодні громадські діячі звернулись до львів’ян, які не вшановують День перемоги, з проханням утриматись від відвідування могил загиблих, оскільки можливі провокації. Також громадські активісти просили політиків не перешкоджати нікому покладати квіти на могили.