Днями відбулась ротація львівських правоохоронців у східні регіони, де ведуться бойові дії. 63 чоловіків повернулись у Львів та на Львівщину. Така ж кількість зараз несе службу на Харківщині і Донеччині. Чи є користь від ротації західняків? З якими проблемами зіштовхувались львів’яни, в яких умовах жили, у які бої потрапляли?
28 квітня правоохоронець зі Львівщини Микита (ім’я змінено на прохання співрозмовника) поїхав на Схід. Він служив у Харківській і Донецькій областях, зокрема у Слов’янську і Красному Лимані. Збирали у дорогу правоохоронців цілим колективом, допомагали, чим могли. Польову форму підбирали по ходу, бо не у всіх міліціонерів вона була. Бронежилети і зброю львів’янам видали на Харківщині. Жили вони у різних місцях – ночували у готелі, райвідділі, на бетонній підлозі у підвалі.
Львівські правоохоронці чергували на блокпостах, перевіряли транспорт, охороняли райвідділи міліції й адміністрації. По 12 годин доводилось стояти під палючим сонцем, у повній амуніції. Лише бронежилет вагою до 18 кілограмів. Однак Микита і його колеги брали участь у бойових діях і зоні проведення антитерористичної операції (АТО).
«Доводилось воювати у зоні АТО. Брав участь у бойових діях поблизу Красного Лимана. Так, це справді війна. Не боїться лише той, хто не має мізків або просто обманює. Страх, звісно є, але його потрібно поборювати, бо у ситуації війни це не допомагає і не припустимо. Всі хлопці, які були зі мною, пройшли через випробування війни і пройшли його до кінця», – розповів львівський правоохоронець.
Погляд на війну зблизька
Поїздка на Схід змінила чоловіка. Він каже, що пройшовши війну і подивившись смерті в очі, цілком переоцінив власні життєві цінності. Найважливішою для нього є родина, а все інше – швидкоплинне, зокрема і матеріальні речі. Чимало львівських правоохоронців відмовились поїхати на Схід.
«Чому я поїхав? Тяжко сказати, все у сукупності. Є сім’я, діти, треба їх захистити. Бо, якщо почнеться звідти, то піде і далі по усій країні. З сім’ї починається держава», – каже правоохоронець.
Правоохоронцям, які понад місяць провели у зоні АТО, не збільшили зарплату (середня зарплата 1500 гривень). Вони лише за кожен день отримували 30 гривень за відрядження, а цього вистачало на пачку сигарет і воду.
За словами співрозмовника Радіо Свобода, щоб переламати ситуацію у східних регіонах, слід вести діалог із терористами – представниками місцевого населення, проводити серед них роз’яснювальну роботу. Важливо зрозуміти, чому вони взялись за зброю і виступають проти України. На Харківщині і Донеччині, каже Микита, дуже багато зброї на руках у людей. І проблему на Сході навряд чи вдасться вирішити за короткий час.
Ротація – потрібна
Водночас він вважає ротацію галичан на Схід потрібною. «Якщо брати до уваги захист інтересів і цілісність України, то дуже потрібно туди їхати», зауважив міліціонер. Хоча на початках було непорозуміння з місцевим населенням, але після того, як львів’яни пояснили ціль і причини приїзду, конфлікт припинився.
Те, що ротацію слід проводити, говорить і начальник Головного управління УМВС у Львівській області Дмитро Загарія, який двічі їздив на Схід.
«Необхідність їхати є, бо є недовіра до місцевих правоохоронців і не лише. У райвідділах багато міліціонерів одружені з росіянками, які живуть через кордон. І в цьому випадку є певна небезпека, за нашою інформацією», – каже Дмитро Загарія.
За його словами, правоохоронці, як і військові, нині дуже потребують засобів захисту, бронежилетів, а також потужної зброї, зокрема гранатометів. Також Дмитро Загарія просить забезпечити прикриття правоохоронців на блокпостах бронетехнікою. Адже ці пости віддалені.
А ще переважна більшість українських правоохоронців і військових, яких закидають на Схід, не мають досвіду ведення реальних бойових дій, про що розповів міліціонер Микита. А проти них воюють сепаратисти-найманці з різних країн, які професійно підготовлені, отримують великі гроші, забезпечені потужною не українського виробництва зброєю, яку їм постійно постачають.
28 квітня правоохоронець зі Львівщини Микита (ім’я змінено на прохання співрозмовника) поїхав на Схід. Він служив у Харківській і Донецькій областях, зокрема у Слов’янську і Красному Лимані. Збирали у дорогу правоохоронців цілим колективом, допомагали, чим могли. Польову форму підбирали по ходу, бо не у всіх міліціонерів вона була. Бронежилети і зброю львів’янам видали на Харківщині. Жили вони у різних місцях – ночували у готелі, райвідділі, на бетонній підлозі у підвалі.
Львівські правоохоронці чергували на блокпостах, перевіряли транспорт, охороняли райвідділи міліції й адміністрації. По 12 годин доводилось стояти під палючим сонцем, у повній амуніції. Лише бронежилет вагою до 18 кілограмів. Однак Микита і його колеги брали участь у бойових діях і зоні проведення антитерористичної операції (АТО).
Це справді – війна. Не боїться лише той, хто не має мізків або просто обманює
Погляд на війну зблизька
Поїздка на Схід змінила чоловіка. Він каже, що пройшовши війну і подивившись смерті в очі, цілком переоцінив власні життєві цінності. Найважливішою для нього є родина, а все інше – швидкоплинне, зокрема і матеріальні речі. Чимало львівських правоохоронців відмовились поїхати на Схід.
Є сім’я, діти, треба їх захистити. Бо, якщо почнеться звідти, то піде і далі по усій країні. З сім’ї починається держава
«Чому я поїхав? Тяжко сказати, все у сукупності. Є сім’я, діти, треба їх захистити. Бо, якщо почнеться звідти, то піде і далі по усій країні. З сім’ї починається держава», – каже правоохоронець.
Правоохоронцям, які понад місяць провели у зоні АТО, не збільшили зарплату (середня зарплата 1500 гривень). Вони лише за кожен день отримували 30 гривень за відрядження, а цього вистачало на пачку сигарет і воду.
За словами співрозмовника Радіо Свобода, щоб переламати ситуацію у східних регіонах, слід вести діалог із терористами – представниками місцевого населення, проводити серед них роз’яснювальну роботу. Важливо зрозуміти, чому вони взялись за зброю і виступають проти України. На Харківщині і Донеччині, каже Микита, дуже багато зброї на руках у людей. І проблему на Сході навряд чи вдасться вирішити за короткий час.
Ротація – потрібна
Водночас він вважає ротацію галичан на Схід потрібною. «Якщо брати до уваги захист інтересів і цілісність України, то дуже потрібно туди їхати», зауважив міліціонер. Хоча на початках було непорозуміння з місцевим населенням, але після того, як львів’яни пояснили ціль і причини приїзду, конфлікт припинився.
Те, що ротацію слід проводити, говорить і начальник Головного управління УМВС у Львівській області Дмитро Загарія, який двічі їздив на Схід.
«Необхідність їхати є, бо є недовіра до місцевих правоохоронців і не лише. У райвідділах багато міліціонерів одружені з росіянками, які живуть через кордон. І в цьому випадку є певна небезпека, за нашою інформацією», – каже Дмитро Загарія.
За його словами, правоохоронці, як і військові, нині дуже потребують засобів захисту, бронежилетів, а також потужної зброї, зокрема гранатометів. Також Дмитро Загарія просить забезпечити прикриття правоохоронців на блокпостах бронетехнікою. Адже ці пости віддалені.
А ще переважна більшість українських правоохоронців і військових, яких закидають на Схід, не мають досвіду ведення реальних бойових дій, про що розповів міліціонер Микита. А проти них воюють сепаратисти-найманці з різних країн, які професійно підготовлені, отримують великі гроші, забезпечені потужною не українського виробництва зброєю, яку їм постійно постачають.