Тетяна Пеклун, Наталія Седлецька
П’ятого березня Європейський союз почав заморожувати активи українських громадян, підозрюваних у незаконному привласненні державних коштів і причетності до порушень прав людини в Україні. На сьогоднішній день 56 українців опинилися під дією міжнародних санкцій, що передбачають блокування та замороження їхніх активів за кордоном. Щодо 15 осіб з цього списку Генеральна прокуратура України порушила кримінальні провадження та повідомила про підозру. Офіційної інформації правоохоронних органів про розслідування щодо інших осіб поки що немає.Отже, існує ризик, що активи решти чиновників із «чорних списків» Європейського союзу, Швейцарії, Ліхтенштейну, США, Канади та Великобританії, серед яких щонайменше 30 колишніх українських високопосадовців з найближчого оточення екс-президента України Віктора Януковича, можуть бути розморожені.
Тим більше, 9 колишніх держслужбовців «зі списку» уже почали оскаржувати запровадження санкцій у Європейському суді в Люксембурзі. Це Віктор Янукович та його сини, брати Клюєви, Микола Азаров та його син, Андрій Портнов.
За словами експерта з питань повернення украдених активів Дарини Каленюк, шанси домогтися позитивного рішення суду є, адже більшість українських високопосадовців, які перебувають під міжнародними санкціями, підозрюються у скоєнні злочинів, покарання за які не передбачає конфіскації майна.
«Допоки в Україні не розпочнеться розслідування фінансових злочинів осіб зі списку міжнародних санкцій, не буде проведено всеохопне розслідування злочинного походження їхніх статків і вина не буде доведена прокуратурою в суді, залишається ризик розблокування їхніх активів, що знайшли й заморозили правоохоронні органи за кордоном», – застерігає Каленюк.
Так, колишнього президента України Віктора Януковича підозрюють у перевищенні влади під час проведення масових акцій на майдані Незалежності у Києві, що призвело до масових убивств громадян та спричинення тілесних ушкоджень, а також організації умисного вбивства двох і більше осіб.
У разі доведення вини Януковича, максимальне покарання становитиме, відповідно до Кримінального кодексу України, довічне ув’язнення.
А от що буде з награбованим майном та грошима президента-утікача, ніхто не знає. Наприклад, у Швейцарії заблоковано 137 мільйонів євро, що зберігаються на рахунках екс-президента та його поплічників, 17 мільйонів євро, що походять з України, заморожені владою Великобританії на рахунках британських банків. Але українці не скоро побачать ці гроші, бо в Україні неможливо конфіскувати активи без вироку суду, який неможливо винести заочно, без присутності обвинувачуваного. Тому поки колишній український диктатор переховується в Росії, його активи у кращому випадку заморожені.
Аналогічна ситуація з активами Захарченка, Пшонки, Азарова, Якименка, Клюєва, Рятушняка, Добкіна, Кернеса, Клименка та Лукаш. За наявними офіційними даними правоохоронних органів, цих осіб підозрюють у скоєнні злочинів, відповідальність за які не передбачає конфіскацію майна.
Лишається сподіватися, що корупційні статки принаймні чотирьох українців із «чорних списків» ЄС, які в Україні підозрюються у скоєні фінансових злочинів, буде повернуто назад українському народові. Йдеться, зокрема, про колишнього першого віце-прем’єр-міністра Сергія Арбузова, сина екс-президента Олександра Януковича, екс-міністрів аграрної політики та енергетики Миколи Присяжнюка та Едуарда Ставицького.
На запитання, чи розуміють у прокуратурі, що в Європі скоро можуть бути розморожені активи, що потрапили під санкції – якщо Україна не доведе, що вони злочинно набуті, перший заступник генпрокурора Микола Голомша відповів Радіо Свобода так: «Так точно. Саме тому ми спорядили групу людей, співробітників, відповідальних за розслідування, вони їздили до Брюсселя, щоб узгодити дії, показати наші претензії кримінального характеру, і це питання під контролем. Утім, не всі кошти, не все майно реєструвалось на самих посадовців. І складністю є доведення і ув’язання тих усіх суб’єктів до тої чи іншої посадової особи».
(Тетяна Пеклун, Центр протидії корупції; Наталія Седлецька, Радіо Свобода. Інфографіка Ярини Михайлішин)
