Донбас має усі шанси стати успішним регіоном – віце-прем’єр Гройсман

Від майбутнього Донбасу залежить майбутнє усієї України. Чи зможе вона об’єднатися заради збереження і розвитку держави? Чи розпадеться по волі російського агресора? Донбас – найскладніший регіон не лише тому, що там іде війна, а тому, що і раніше він був дотаційним індустріалізованим регіоном зі складною демографічною ситуацією. Якщо державі вдасться відродити цей складних шахтарський край, нова Україна відбудеться. Що планує зробити уряд для того, щоб український Донбас був нічим не гірший, ніж британський Уельс, німецький рур, чи польська Сілезія? Про це говоримо з віце-прем’єром з питань регіональної політики Володимиром Гройсманом.

– Більш конкретний план буде презентований найближчим часом. Але те, що стосується моєї сфери, ми йдемо достатньо серйозно на децентралізацію влади, тобто забезпечити три важливих моменти. Це – повсюдність обрання своєї влади, яка буде наділена виконавчою функцією, чого досі не було.

Друга позиція – забезпечити фінансову мотивацію, тобто частина податків загальнодержавних має залишатися на території, в тому числі Донбасу, що дозволить сформувати ресурси для розвитку території. І третя позиція є дуже важливою – забезпечити дієвий контроль з боку громади за діями влади і також цей контроль забезпечити з боку держави.

– Реструктуризації економіки не вдасться уникнути. Це дуже складний регіон. Як зробити так, щоб шахтарі не виступили проти Києва вже з економічних причин?

– Я думаю, що регіон має отримати свою стратегію, свої цілі, які ставлять перед собою громади. І держава тут має виконати дуже серйозну функцію допомоги і координації цих перетворень. Головна мета, щоби і економічно, і гуманітарно регіон розвивався, й був серйозним потужним локомотивом розвитку нашої держави.

– Як заручитися підтримкою громади? Адже зараз ми бачимо, що найбільш активні люди виїжджають з регіону, вони або виїжджають через те, що там безпекова ситуація дуже складна, або через те, що їм було важко себе реалізувати в цьому регіоні. Чи Ви думали про те, яким чином намагатися їх переконати залишитися там, або повернутися туди після того, як в цій частині України буде безпечно перебувати?

– Перше – це безпека. Ви правильно сказали, що нам треба забезпечити безпеку громадян і покінчити з тероризмом, який, на превеликий жаль, має місце на території України. Друга позиція, я думаю, що люди із задоволенням повернуться до своїх домівок. І немає іншого способу, як побудувати з людьми відкритий, щирий суспільний діалог. І треба абсолютно чітко говорити про свої плани на сьогодні, на завтра, на більш середню перспективу, корегувати її з думкою людей, реалізовувати спільно.

Тобто коли громада, коли влада об’єднують свої зусилля – завжди ми маємо позитивний результат. Практично дуже непросте завдання. Але те, що це завдання можливо виконати – я переконаний в цьому. Структуру економіки треба змінювати, питому вагу бізнесу малого і середнього треба збільшувати, і таким чином регіон буде менше залежати від крупних власників підприємств, це теж важливо.

– Той європейський досвід, про який Ви згадали, свідчить про те, що не вдавалося вирішувати структурні проблеми певного регіону, не переселяючи звідти людей, які не могли знайти роботу в цьому регіоні. Не кожна людина здатна до того, щоб перекваліфікуватися. Як Ви уявляєте собі вирішення цієї проблеми?

– Зміна структури економіки регіону надасть відповіді на ці запитання. Найголовніше, що ми маємо, і переваги Донбасу – гарна транспортна система, достатньо висока урбанізація. Є достатньо серйозний потенціал людський. Врешті-решт є певна купівельна спроможність, тобто є внутрішній ринок, є попит, який потрібно задовольняти, є ряд базових позицій, на яких можливо побудувати ефективну політику, в тому числі й економічну.

– Ви згадали про великих власників. Як Ви думаєте можна залучити до співпраці цих олігархів, які були якраз незацікавлені в соціальному розвитку цього регіону?

– Тільки через відкритий діалог. Об’єднувати зусилля і великий бізнес, і малий бізнес, і владу, і задовольняти потреби людей.

– Ви вірите, що з Донбасу можна вийти британський Уельс чи німецький Рур, чи польська Сілезія?

– Ви назвали як раз три регіони, які мають відповідний успіх в цих питаннях. Звісно так, а чому ні? Я не можу знайти жодної відповіді, чому ні.

– Тому, що в Україні набагато в складніших умовах доведеться проводити ці реформи.

– Проблеми є, звісно. І умови сьогодні у нас є дуже важкими, але це виклик. І потрібно пам’ятати, що будь-яку кризу потрібно розцінювати не тільки як загрози і проблеми, а як і можливості!

Тому я думаю, що у нас є сьогодні всі можливості, використовуючи вже той досвід, який був ефективним, впроваджувати його на території України. Це можливо зробити ефективніше, можливо уникнути помилок. Тим більше, що сьогодні європейська спільнота вся говорить про те, і не говорить, а робить, врешті, що вони з нами, що вони хочуть нам допомагати. І якщо ми звернемося за такою підтримки, я думаю, що ми її отримаємо.