Брюссель – Намагання європейських ультраправих партій створити свій блок в Європарламенті завершилися нічим. Це означає, що політики, серед яких є чимало прихильників Путіна, насамперед, французький «Національний фронт», не матимуть змоги впливати на ухвалення серйозних політичних та законодавчих рішень Європейського союзу.
Французькі та нідерландські націоналісти не спромоглися знайти достатньої кількості союзників, щоб створити у Європарламенті антиєвропейську фракцію. «На жаль, ми не зуміли сформувати свою групу в Європейському парламенті із шістьма іншими партіями», – заявив нідерландський політик Герт Вілдерс, відомий своїми ксенофобськими та антиіммігрантськими поглядами.
Ще до перемоги на останніх виборах його «Партія свободи» та «Національний фронт» французької націоналістки Марін Ле Пен домовилися разом «зсередини руйнувати» Євросоюз. Аналітики звертають увагу на те, що ця мета збігається із прагненнями Росії, яка всіма способами намагається підкреслити свою недооцінку європейської співдружності.
Водночас Марін Ле Пен не приховує своєї солідарності з моделлю держави, яку вибудував Володимир Путін.
«Ми маємо з Росією спільні стратегічні інтереси та спільні цінності. Сьогодні складається враження, що Євросоюз веде щось на кшталт холодної війни проти росіян. Цю країну представляють як породження диявола, як диктатуру, як повністю закриту державу. Насправді це не відповідає дійсності», – каже діячка.
«Я ближча до економічного патріотизму Росії, ніж до відкритих кордонів та моделі занепаду Європейського союзу», – додає вона.
Симпатії Ле Пен до Путіна відлякали євроскептиків зі східних країн
Однак щойно завершився термін реєстрації груп Європарламенту, які гуртом мають можливість гучніше відстоювати свої позиції та користуватися додатковими субсидіями. Завершився без прибічників Ле Пен та Вілдерса, бо їм не вдалося згуртувати мінімум 25 депутатів із семи різних держав.
Що у цьому разі чинитимуть політики-екстремісти та євроскептики, пояснює близький партнер Марін Ле Пен, євродепутат від Національного фронту Флоріан Філіппо. «Немає – то немає, – каже він. – Ми все одно будемо голосувати в інтересах Франції та французів. Я сподіваюся, ми сформуємо більшість проти катастрофічної угоди про вільну торгівлю зі США, проти подальшого розширення ЄС у бік Балкан та Туреччини».
Втім, деякі європейські видання пишуть, що саме симпатії до путінської національної доктрини стали на перешкоді зближенню французьких націоналістів із євроскептиками із держав Східної Європи.
Натомість експерти зауважують, що Марін Ле Пен та Герт Вілдерс усе ж можуть розраховувати на Партію свободи із Австрії, італійську «Північну лігу» та фламандський «Вламс Беланг». Однак цього для створення парламентської фракції виявилося недостатньо.
Протягом консультацій із іншими ультраправими течіями виявилося, що Національний фронт та нідерландську Партію свободи не влаштовують надто гомофобські позиції польського Конгресу «Нові праві», який до того ж виступає за позбавлення жінок виборчих прав. Не зійшлися поглядами шукачі союзників також із неонацистами з грецької партії «Золота зоря».
Більше пощастило британському євроскептику Найджелу Фаражу. Йому вдалося об’єднати однодумців із різних країн та сформувати антиєвропейську депутатську групу «Європа свободи та демократії».
