На спільному засіданні Ради при президентові Росії з розвитку громадянського суспільства і прав людини та Ради з культури і мистецтва, голова постійної комісії з історичної пам’яті Сергій Караганов у своєму виступі повідомив, що Міністерство культури Російської Федерації вважає програму «Про увічнення пам’яті жертв політичних репресій» недоцільною. Це, ймовірно, означає закриття відомого музею ГУЛАГу «Пермь-36».
У травні музею «Пермь-36» скоротили державне фінансування, а три місяці тому припинили постачання води та електроенергії. Директора музею звільнили, а грошей на виплату зарплатні робітникам не вистачає. Через ці проблеми вхід до музею туристам зачинений.
До того ж, із 2005 року на майданчику під відкритим небом, поруч із музеєм «Пермь-36» на околиці села Кучино проводився міжнародний цивільний форум «Пилорама». За словами Роберта Латипова, регіонального голови правозахисної організації «Меморіал», спочатку це мав бути музичний фестиваль соціальної пісні, в якому би брали участь барди та рок-музиканти. Потім ця акція стала дискусійним майданчиком, де обговорювалися питання сучасної цивільної повістки, в якій уже було задіяно по 10-12 тисяч людей щорічно.
Але торік фестиваль довелося скасувати буквально за два тижні до його початку. Адміністрація пермського краю раптом у два рази урізала фінансування, і захід зірвався.
За словами колишнього виконавчого директора автономної некомерційної організації «Пермь-36» Тетяни Курсіної, крайове Міністерство культури і пермський губернатор вирішили зробити музей державним підприємством, зруйнувавши таким чином приватно-державне партнерство, в якому брали участь представники влади та громадянського суспільства краю.
На думку Латипова, російська влада вважає музей, якщо і не опозиційною структурою, то потенційно опозиційною, і намагається запобігти перетворенню «Пермі-36» на опозиційний майданчик. Він назвав дії Міністерства культури «рейдерським захопленням».
«Ми вважаємо, що, скоріш за все, владу лякає громадський статус музею. Адже він і створювався 20 років тому силами громадськості, – зазначає Латипов. – Ймовірно, це одна з болючих точок влади, що, мовляв, досить серйозний міжнародний проект здійснюється без більшого контролю з її боку».
Правозахисник вважає, що на сьогоднішній день є два варіанти розвитку долі музею «Пермь-36», хоча й додає що передбачати такі речі у нинішній Росії складно. У найкращому випадку, музей не припинить свого існування, адже він став популярним і всесвітньо відомим туристичним об’єктом. У найгіршому – він перетвориться на звичайнісінький краєзнавчий музей зі специфікою колишнього трудового табору.
Але організація «Меморіал» буде працювати над тим, щоб запобігти такому розвитку подій.
«Ми вважаємо, що музей «Пермь-36» повинен обов’язково зберегти громадський статус. Розвиватися він повинен на принципах суспільно-державного партнерства, – каже Латипов. – Держава має брати участь у фінансуванні, розвитку музею. Але громадськість повинна грати переважну роль у погляді на те, як має розвиватися цей музей».
Йосип Сталін побудував «Пермь-36», трудовий табір ГУЛАГу, в 1943 році. Табір існував до 1980-х років і мав репутацію одного з найсуворіших серед політичних дисидентів.
Після розпаду Радянського Союзу активісти врятували залишки табору і перетворили його на унікальний музей, який став символічною платформою для міжнародних форумів.
