Російська державна енергетична корпорація «Газпром» заявила, що її дочірня компанія, «Центргаз», виграла тендер на будівництво сербської ділянки трубопроводу «Південний потік». Він має транспортувати газ з Росії до Європи, оминаючи Україну. Деякі експерти розглядають це як черговий рух Москви у напрямку зближення з Сербією і, водночас, посилення свого впливу в ЄС.
Росія має подвійний стандарт щодо євроінтеграції, який залежить від географічної близькості країн до Москви, вважають політологи. Україні, Грузії і Молдові доводиться боротися з невдоволенням Росії на кожному кроці зближення з Європою. Балканські ж країни – Македонія, Чорногорія і, особливо, Сербія – домагаються не лише зближення, але і вступу до Євросоюзу у відносному спокої.
На думку аналітиків, жорсткий підхід Росії до колишніх радянських країн і більш м'яке ставлення до споріднених слов'янських держав на Балканах, відображають стратегію Москви, спрямовану на посилення свого впливу в Європі.
«У Росії інша стратегія стосовно колишніх країн Радянського союзу – це частина її колишньої сфери впливу, – каже директор представництва Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) у Болгарії Дмітар Бечев. – Балкани знаходяться на наступному рівні. По-моєму, заздалегідь очевидно, що так чи інакше (Балканські країни) інтегруються з ЄС. Враховуючи це, Росія розглядає Євросоюз як групу держав і бачить можливість збільшити там кількість своїх друзів».
Ситуація в Україні спричинила політичні суперечки в Сербії
Стратегію «троянського коня» Кремль продемонстрував під час візиту прем'єр-міністра Сербії Олександра Вучіча до Москви 7-8 липня. Тоді Росія заявила про те, що «Центргаз» збудує сербську ділянку трубопроводу «Південний потік». За словами Вучіча, Белград прагне членства в ЄС, але, в той же час, не має наміру «псувати свої дружні відносини з Росією».
Белградський аналітик Борис Варга вважає, що Сербія продовжує залежати від економічної підтримки Росії, яку Кремль «не має наміру надавати без політичних поступок». Саме тому, за словами аналітика, Москва не противиться проєвропейським намірам Сербії. Його думку підтримує і Бечев.
«Правопорядок і поведінка еліт (в Сербії) не відповідають, так званим, європейським стандартам, – сказав він. – Інакше кажучи, в розпорядженні Росії достатньо впливу. Їм є кому подзвонити, кого підкупити; вони можуть здійснювати свій вплив зсередини. Саме тому я не вважаю, що Росія буде в якій-небудь мірі перешкоджати розширенню ЄС (на Балканах). Навпаки, вона буде вітати розширення на Балканах, вона сприйме розширення на Балканах за можливість зміцнити свій вплив всередині союзу», – каже Бечев.
Криза в Україні стала своєрідною перевіркою Белграда на міцність політики, яка спрямована на гарні відносин як з Москвою, так і з ЄС. Сербія, наприклад, не приєдналася до санкцій ЄС проти Росії, і з підтримкою відгукнулася на заклики російського президента Володимира Путіна до вирішення конфлікту на сході України. У той же час, вона схвалила заяву ЄС про територіальну цілісність України, включаючи півострів Крим, який Росія анексувала в березні.
Деякі політики називають ситуацію в Україні однією з найбільш суперечливих політичних тем у Сербії.
Матеріал підготували Роберт Колсон, Мілош Теодорович, Бранка Михайлович, Людмила Цветкович та Анна Шаманська.
