Доступність посилання

ТОП новини

Щонайменше 4 канали системно оббріхують Україну – Томенко


Щонайменше 4 канали системно оббріхують Україну – Томенко
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00

Гість «Вашої Свободи»: Микола Томенко, голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, радник президента України.

Інна Кузнецова: З катастрофою малайзійського лайнера на Донеччині війна вийшла за територію України. Заявив президент України Петро Порошенко.

Зараз ця новина аналізується всіма. Мабуть, це є новина №1 у світі. Те, чому, хто, як, з яких причин це все зробив – це обростає дуже великою кількістю різноманітних варіантів того, чому це сталося і як це сталося?

Російські ЗМІ зразу ж з радістю повідомили про те, що бойовики збили військовий український літак. Потім ці повідомлення знімали з сайту, скріншотили. Маємо такі повідомлення. Зникали зі стрічок новин.

У різних ЗМІ з’являлася інформація про якихось невідомих диспетчерів, нібито іспанського походження, які працюють у «Борисполі», знають щось.

Ваша Свобода: Де межа між свободою слова і захистом інформаційної безпеки?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Пане Томенко, як бути з відповідальністю журналістів?

– Інформація, про яку я можу абсолютно переконливо говорити, то ми маємо неспростовні дані стосовно того, що, як мінімум, мова йде про участь проросійських сепаратистів і терористів. Яка ступінь участі безпосередньо Росії, з точки зору завезення цієї установки «Бук» і інформаційних моментів, то це ще треба доводити і підтверджувати.

Але те, що ця трагедія – це наслідок дій проросійськи налаштованих угрупувань, які знаходяться на сході України, абсолютно очевидно. В цьому переконують і записи, які надала СБУ, в цьому переконують і матеріали наших охоронних органів, які дуже чітко засвідчують, що в останній період в рамках проведення АТО такого роду техніку українські війська не застосовували.

Я думаю, що те, що зробили журналісти проукраїнськи налаштовані, особливо в соціальних мережах і, власне, українські журналісти, то це велика допомога, оскільки були чітко зафіксовані і записи бойовиків, і переписка, і все інше. Воно все збережено. Я думаю, що це факт надзвичайно важливий, тому що в інформаційних війнах дуже важлива швидкість прийняття рішення.

На жаль, чиновники і військові структури трішки повільніше думають. А от ця інформаційна війна, яка ведеться в інформаційних мережах, підтвердила, що і наші журналісти-блогери дуже оперативно спрацювали.

До речі, що цікаво, що сьогодні рівень війни настільки сильний, що вже відбувається координація на російському рівні, координація і роботи так званих «тролів», і в коментарях на чатах під українськими популярним сайтами.

– Тобто контроль з боку спецслужб?

– Я думаю, що це є відповідні підрозділи або ФСБ, або інших. Появляються спеціальні люди, які говорять у своїх соціальних групах, що нам треба коментувати таким-то чином, що в історії з «Боїнгом» типу наша позиція така. І далі три позиції того, чому Росія не причетна, а Україна якимось боком до цього причетна.

Тобто, настільки ступінь координації і тоталітарної машини в інформаційній сфері Росії вже задіяний, що, очевидно, ми мусимо думати і робити для себе якісь висновки.

В 21 столітті появилася третя ідеологічна доктрина. Фашизм, сталінізм, а зараз – рашизм.

Для мене перший висновок (він, можливо, і для нас, і для світу) що в 21 столітті на продовження 20 століття, як мінімум, появилася третя ідеологічна доктрина, з якою весь світ повинен боротися. Був спочатку фашизм, потім був сталінізм, а зараз – рашизм. Рашизм нічим не відрізняється від попередніх ідеологій.

Тут логіка така, що Путін і його команда сьогодні будь-якими методами, у тому числі і військовими, вбиваючи людей, борються за російських чи російськомовних людей. Якщо ви колись в житті вчили російську мову або у вас є якесь російське коріння, вас ніхто не питає, але вас зі зброєю в руках готові захищати і боротися з усіма рештою. Це від Сталіна і Гітлера нічим не відрізняється. Тому, мені здається, цю ідеологію рашизму Україна не може ніяк подолати. Тому що це достатньо серйозна ідеологія, підтримана серйозною військовою доктриною.

Мені здається, що ця трагедія підказує, що це вже остання крапка для європейських країн, які вважали, що в такій мирній, толерантній доктрині можна вирішити взаємини з Росією. Я думаю, що вони вчора зрозуміли, що треба йти на більш жорсткі речі. Тому і для українців, і для європейської спільноти, я думаю, вчорашня трагедія – це крапка в розумінні того, що ми вже перейшли межу в перемир’ї, домовленостей і так далі і мусимо діяти чітко в єдиному чіткому режимі.

На центральних телеканалах власникам цікавіша міжолігархічна війна, а не війна з російською агресією

До речі, до українських медіа яке моє застереження? Я похвалив тут, наприклад, достатньо активну роботу в напрямку захисту українських інформаційних інтересів, але часом на центральних телеканалах, коли я дивлюся, мені здається, що їхнім власникам цікавіша своя міжолігархічна війна, а не війна з рашизмом і не війна з російською агресією.

Якщо подивитися у багатьох випусках на «1+1», то вони розповідають, що, крім Путіна, ще, часом, є більший ворог – один олігарх, який закордоном, і його друзі, а є один хороший олігарх, який на Дніпропетровщині. А «Інтер» говорить, що є, крім Путіна, ще один дніпропетровський олігарх, а є дві партії, які хороші – одна радикальна, а одна думає про розвиток України.

Тобто ці міжолігархічні війни… Я як голова Комітету з питань свободи слова просто просив би власників телеканалів, що, може, цю війну зупинити, якесь перемир’я оголосити.

– Ці два олігархи – очевидно, їм важко буде зупинити цю війну.

– Але на певний період зупинити війну і сконцентруватися все ж таки на рашизмі і на Путіну. Тому що це ще наше послаблення. Тому що Росія, крім, може, 5% чи 1% таких продемократичних медіа, ледь не інтернет, а всі решта працюють у жорсткій доктрині просування брехні. На такій геббельсівській доктрині. Не знаю ще, як того чи Кисельова, цього «нового Геббельса», чи хто у них «новий Геббельс», я не знаю, і фактично, як в історії з фашизмом чи зі сталінізмом, машина працює жорстко проти нас у тому числі. А ми паралельно з боротьбою і з захистом наших інтересів – у нас ще є 10 локальних війн, які послаблюють нас. Тому що ми боремося всередині за якісь локальні висоти, а втрачаємо ці речі.

Тому, мені здається, важливо було би на час війни, як мінімум, «закопати сокиру» в таких локальних внутрішніх українських війнах і побороти головного ворога. Тоді вже будемо боротися і на локальному фронті.

– Останнім часом в Україні ЗМІ звикли до свободи слова і до того, що можна говорити все. Але країна-сусід вчить нас пропаганді. І почала з’являтися інформація, що, мовляв, необхідно було би створити в Україні «міністерство пропаганди».

Наскільки це потрібно? Що воно могло би дати Україні? Чи чергове міністерство – це лише зайві гроші і бюрократія?

– Треба думати не про інституційні речі. У нас структур і так більше, ніж достатньо. Важливо говорити, як і що робити, про контент, про якість і так далі. Абсолютно очевидно те, що напрошується, те, що я говорив, координація. Координація може бути відомча, може бути просто галузева. Умовно кажучи, керівники каналів чи радіокомпаній на добровільній основі можуть скоординувати якісь речі і виставити табу.

Наприклад, для мене табу є… Особливо це в соціальних мережах, а потім інтернет-видання цим страждають. Якийсь депутат, який вважає, що в нього є унікальна можливість відчути себе воїном (він в армії не служив) і героєм, і він якусь маячню виставляє на соціальній сторінці, що, наприклад, відбулося, що вбили тисячу людей, сто тисяч людей, сто танків він бачив уві сні чи не уві сні. І півдня це тиражується. А потім виявляється, що взагалі цього не було, і ніхто цього не бачив, а це йому наснилося.

І тому фільтрування особливо інформації (не приємно для голови Комітету з питань свободи слова) про війну, я думаю, що це важливо, що можна робити без органу. Тобто самим розуміти, що є певні речі, які треба перевірити. Якщо ви передзвонили у службу АТО чи ще в якусь, чи в прес-службу РНБО, а там кажуть: ні, такої інформації ми не підтверджуємо. Все ж таки підтвердження інформації і координація повинні бути. Зараз і РНБО, і АТО більш-менш почали вибудовувати таку систему, де можна отримати оперативну інформацію, не стояти черзі. Мені здається, що це є дуже важливим.

– З іншого боку, як ще бути з балансом? Тому що один з телеканалів учора отримав попередження за те, що давали у своєму ефірі точку зору одного з сепаратистів. Наскільки це можна?

– Це складна історія. Так само ми це не можемо регулювати ні законом, ні врегулювати якимись речами. Очевидно, це так само має бути певний консенсус в медіа-середовищі.

Нацрада, новий склад, на своєму першому засіданні спробувала, я сказав би так, може, експромтом вибудувати цю тему координат. Мені здається, що це правильно. Але треба відчути ширший консенсусу, який треба робити. Чому я й кажу, чи ми взагалі не подаємо таку точку зору, чи ми подаємо чіткі збалансовані позиції, наприклад, точка зору сепаратистів, а потім інша точка зору і якийсь висновок. Тобто ці речі, я думаю, повинні бути визначені експертами, фахівцями, не лише однією Нацрадою.

Я з головою Нацради Юрієм Артеменком говорив. Вони зараз проводять конкурс на новий склад громадської ради, де хочуть серйозних експертів, аналітиків залучити, щоб вони підпиралися, не тільки було сім членів Нацради, фахівцями.

Але тим не менше перші рішення, якщо брати Нацраду, то я ними задоволений у тому плані, що вони сказали, що в умовах війни вони точно будуть контролювати контент. Здавалося, що це неправильно, з точки зору свободи слова. Здавалося, є два стандарти відношення до медіа – коли війна і коли не війна. В умовах війни контент, напевне, ми повинні контролювати.

– До речі, півгодини тому під Нацрадою відбувався пікет. Активісти хотіли, аби російські телеканали не мовили в Україні. Ця подія була запланована заздалегідь. Тому що вчора під час засідання Нацрада з питань телебачення та радіомовлення так само говорила, що потрібно забороняти це все. Але між тим акція була.

– Я думаю, що багато людей якби емоційно. Я їх якби підтримую. Але, очевидно, з точки зору знань і професійності, не все знають. Треба говорити, очевидно, про конкретні канали. У нас адаптовано так званих російських каналів, власники яких є юридичні і фізичні особи, десь 90. Тобто є там мисливство, рибалка, ще якесь. Я кажу: не будемо мисливство, рибалку забороняти – немає за що забороняти.

– Але, з іншого боку, мені довелося втрапити на телеканал «Рускій ілюзіон». Це не з заборонених телеканалів. І там йшов фільм «Ми з майбутнього-2», який заборонений для показу в Україні.

– Пані Інно, це сумніша історія. Цей фільм кілька разів показувався по українських телеканалах.

– Але з «купюрами».

Ще один канал Нацрада подала на тимчасове відключення. Далі треба чистити інформаційні канали

– Я тоді виступав проти того, щоб український канал показував. Але ми були не в стані війни і мені сказали, що в нас свобода слова. Я думаю, що тут треба йти в такий спосіб, як ми почали працювати. У нас чотири канали. Учора ще один канал Нацрада подала на тимчасове відключення. Тобто ми мислимо категоріями тимчасового відключення. Поки що чотири, а це буде п’ятий канал. Далі ще треба чистити інформаційні канали. Можливо, ми це будемо робити.

Розширюємо повноваження Нацради, за скороченою процедурою попереджати і зразу відключати канал

Ми зараз з Нацрадою відпрацювали зміни до закону, де розширюємо повноваження Нацради з питань телебачення і радіомовлення в таких екстремальних, військових умовах. Ми даємо їй право за скороченою процедурою попереджати і зразу відключати канал. Я думаю, що це буде набагато легше зробити.

– Коли це може бути ухвалено?

– Я переконуватиму депутатів. Ми в середу розглядаємо на комітеті, щоб в четвер ми могли голосувати.

Я говорив з членами Нацради. Для них це дуже важлива допомога. Зараз вони діють у такий спосіб, що вони ухвалюють рішення, передають до суду. А поки суд це все розгляне! Більше того, провайдери починають оскаржувати. І ми маємо проблему, що законом це не врегульовано. Тому ми допоможемо Нацраді.

Ще, як мінімум, чотири канали системно займаються оббріхуванням України

За нашими оцінками, ще, як мінімум, чотири канали системно займаються дезінформацією і оббріхуванням України.

– Наступного тижня буде пленарне засідання. У зв’язку з учорашньою катастрофою літака в соцмережах почали писати про те, що, мовляв, треба Раду... Рада буде швидше розпущена. Правда, я не зовсім зрозуміла, чому ж саме. Мовляв, за бездіяльність. Бездіяльність Ради і трагедія літака – трошки різні речі. Але люди так пишуть.

– Різні оцінки і критичні парламенту пов’язані з усталеною точкою зору. Ця точка зору визначена і впродовж останніх місяців. Я, наприклад, на минулому тижні оприлюднював і коментував результати соціологічні, де було 77% за те, щоб вибори провести восени 2014 року. Наприклад, це лише емоція додаткова, яка підтверджує загальну тенденцію, що абсолютна більшість українського суспільства вважає, що парламент повинен бути переобраний, і повинен бути інший.

Чому інший? Наприклад, такі події, як і вчорашні, а у нас в парламенті сидять люди, які вважають… Наприклад, я сьогодні читав в інтернеті кількох депутатів, при чому там серйозні. Кажуть одні, що це ніби «група Курченка», а інші, що Арбузова, а інші – Януковича, ще якась біда. Крім Регіонів. І «вожді» цієї групи кажуть про те, що: росіяни, може, і винні опосередковано, але українська влада ще більше винна. Уявіть собі ситуацію, що у нас є депутати Верховної Ради, які захищають системно інтереси Росії і інтереси Путіна, називаючись «народний депутат України»!

Парламент не може існувати, коли є «фракція Путіна», «фракція «русского мира», ще якоїсь біди

Тому парламент не може існувати, коли в складі парламенту є «фракція Путіна», є «фракція «русского мира» і фракція сепаратистів, ще якоїсь біди. Тому або нам треба з третини парламенту зняти депутатську недоторканність. І це буде смішно виглядати, що у половини парламенту ми знімемо і не знатимемо, що далі робити.

– Або не матимете можливості ким знімати.

Наступний тиждень є визначальним. Три фракції подали спільну постанову про саморозпуск парламенту. Постанова не набирає 226, коаліції ідеологічно не існує

– Наступний тиждень є визначальним. Визначальним у тому сенсі, що три фракції УДАР, «Батьківщина», «Свобода» і частина депутатів підписали, спільну подали постанову про саморозпуск парламенту. Я вважаю, що ми самі це повинні зробити, а не чекати, коли президент це зробить. Ми будемо вимагати, щоб ця постанова голосувалася. Якщо ця постанова не набирає 226 голосів, тоді виходить, що в коаліції немає спільної точки зору. Тобто вона ідеологічно не існує.

– Тоді у президента є підстави.

– Де-факто вона не існує. Треба юридично її розвалити.

Я і не один десяток, напишемо заяву про вихід з коаліції, щоб створити правові передумови розпуску Верховної Ради

Це не таємниця. Я, наприклад, можу Вам сказати, якщо ця постанова не буде проголосована, я і таких, як я, не один десяток, напишемо заяву про вихід з коаліції для того, щоб створити правові передумови розпуску президентом Верховної Ради. Тобто, умовно кажучи, якщо на наступному тижні або постанова про розпуск, або 50 чи 60 депутатів виходять з коаліції, впродовж 30 днів коаліції не створюється, президент, відповідно до Конституції, вже зобов’язаний розпустити парламент. Тоді ми виходимо на дострокові вибори.

– Маємо запитання радіослухача.

Слухач: Коли ми будемо мати можливість слухати українське радіо в ФМ-діапазоні, наприклад, так як зараз ми можемо слухати вашу передачу? Що для того треба зробити? Якщо Нацрада не дає собі ради, може, відповідний закон ухвалити?

– Я думаю, що зараз є краща ситуація. Якщо Ви слідкуєте за нашим інформаційним життям, то я останніх чотири роки активно борюся з різними складами національних рад, які (не буду зараз рекламувати комерційні радіокомпанії з екзотичними названими) національній радіокомпанії не видають.

Наступний конкурс я гарантую! Національна радіокомпанія отримає можливість мовити

Я переконаний, що наступний конкурс, який відбудеться, стовідсотково (я гарантую!) в значній кількості обласних центрів, де прораховані радіочастоти, Національна радіокомпанія отримає можливість мовити. Це означає, що керівництво Нацради буде визначатися, де – «Промінь», де – «Культури». Ми будемо розбудовувати. Я буду всіляко допомагати Нацраді розбудовувати мережу ФМ-діапазону Національної радіокомпанії.

– Коли Ви говорите про мережу Національної радіокомпанії, то є закон, і з нового року має з’явитися суспільне мовлення.

– Ми як демократи (це не коли я був депутатом) зафіксували рівність прав всіх суб’єктів. І Нацрада цим користувалася. Але в Нацраді немає пріоритету. Комерційний мовник – він теж хороший. Тому завжди комерційний мовник вигравав. Зараз ми уточнюємо деякі речі по закону про суспільне мовлення.

До речі, одне уточнення буде стосуватися можливості ведення цієї інформаційної війни, про яку Ви говорили. Ми УТР хочемо вийняти з пакету цих каналів, на базі яких ми створюємо суспільне мовлення. І хочемо на базі УТР, «Перший Юкрейн» і «БТБ», який створювався на бюджетні кошти, створити іномовлення. Тобто буде інший канал. Не суспільне, а іномовлення.

– Це буде один канал, а не три?

– Думаю, що буде три. Тому що ми вносимо зміни, пишемо, що не менше, як два – іномовлення, перший суспільний канал, другий канал «Культура» суспільний. Але в законі (дійсно, те, що радіослухач сказав), можливо, нам тоді зафіксувати, що в частотній справі для суспільного мовника є пріоритет. І тоді і історія з майбутнім суспільним мовником, радіо, буде легше вирішуватися в отриманні ФМ-діапазону.

– Тоді я запитаю про кошти на таку велику кількість телеканалів.

– Ми розуміємо, що це з наступного бюджетного року починаємо робити. Ми заклали ці 0,2%. Мова йде в теперішніх умовах, які є. Будемо аналізувати. Ми залишаємо рекламу, але забираємо рекламу алкоголю для того, щоб це було суспільне мовлення.

Радіо? Я щойно отримав листа з проханням Нацради, щоб в закон додати абонплату. Я не можу це підтримати, тому що у нас сьогодні більше 70%, за дослідженням, не хочуть платити абонплату за суспільне мовлення. Може, коли вони побачать цей новий контент каналів, то захочуть платити.

– Зараз і коштів немає.

Запитання ще одного слухача.

Слухачка: Пане Томенко, скажіть, будь ласка, хто повинен був закрити повітряний простір над територією бойових дій: чи наша влада, чи влада малайзійська?

– Звичайно, що багато що повинна була зробити наша влада. Але повірте мені як людині, яка два роки була на війні в Афганістані, що під час війни не вдається все зробити, що хочеться зробити в мирний час. Візьміть, наприклад, нашу інформаційну сферу, де я більше розуміюся. Ми хочемо, щоб там мовили українські телеканали. А якщо люди з автоматами приходять і виганяють людей з центру передавання і вставляються з автоматами і кулеметами російські канали, і там всупереч законодавства мовлять російські канали, українська влада повинна зобов’язати, щоб мовили там українські канали, але не може вона зобов’язати по одній простій причині, що треба, я перепрошую, повбивати тих бойовиків, зайти туди, ще переконати мирне населення, частина якого ще, на жаль, підтримує цих бойовиків, і включити українські канали.

Так само історія з небом. Влада повинна контролювати. Але якщо влада сьогодні не контролює частину нашої території, де контролюють проросійські бойовики і фактично Росія, то ми мусимо так світу і пояснити, що є частина території, яку ми просимо весь світ допомогти нам повернути в контроль і в єдину Україну.

Тому я думаю, що якщо ми зараз будемо переносити відповідальність на український бік, то точно будемо допомагати Путіну. Давайте не будемо допомагати Путіну, так вже й багато допомагали за останні роки. Хай Янукович там закордоном в Ростові допомагає. Бо я вже Арбузова прочитав, «великого класика», який повивозив мільярди гривень. Він нам радить, що треба українській владі робити. Хай гроші поверне, а потім буде радити.

Тому я вважаю, що сьогодні в нас зрозуміла позиція. Сьогодні ми повинні з української території забрати бойовиків, забрати Росію, тоді наведемо порядок і над мирним небом в тому числі.

– Можна ще сказати, що над багатьма країнами, де тривають бойові дії повітряний простір не закрито. Але таких випадків не було, тому що ніколи не «пуляли» на висоту 10 тисяч метрів.

– Це тільки говорить про те, що я й кажу з цим терміном «рашизм», який я пропагую. Я не можу пояснити. Це просто божевільні люди, з точки зору їхньої поведінки, ідеології і так далі, коли вони радіють від того (ну, добре, це був би транспортний літак український) і доповідають Росії, що їм вдалося на 10 тисяч метрів збити літак і там загинули українці, а тепер менше радіють, бо там були ще й європейці!

– Закликаємо колег до того, щоб правильно і вірно висвітлювати, без ганянням за сенсацією, подібні події.

  • Зображення 16x9

    Інна Кузнецова

    Була керівником Київського бюро Радіо Свобода впродовж останніх 14 років життя (30.03.1963 – 16.09.2023). Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала кореспондентом, політичним оглядачем Національного радіо, головним редактором Радіо Ера FM.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG