Лідери Європейського союзу не наразі не спромоглися визначитися з кандидатурою верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки – посаду, яку нині обіймає Катрін Аштон. Дискусії ще тривають, і два нинішні фіналісти перегонів – міністр закордонних справ Італії Федеріка Моґеріні та представниця Болгарії, нині комісар ЄС з гуманітарної допомоги Кристаліна Ґеорґієва – не спромоглася заручитись підтримкою більшості з 28 країн-членів ЄС. Чому це так і які інші кандидатури на посаду шефа зовнішньої політики ЄС розглядаються ще?
Італія щойно почала головувати в ЄС, і Федерікеа Моґеріні здійснила перший візит до Києва, а потім одразу поїхала до Москви, де зробили кілька двозначних жестів, запросивши, наприклад, президента Росії Володимира Путіна на міжнародний саміт восени в Італії. 41-річна глава італійської дипломатії, яка займає посаду лише кілька місяців, не вважається важковаговиком у міжнародних справах.
Проблема італійської кандидатури на найвищу зовнішню політичну посаду в ЄС ще й у тому, що вже один італієць – Маріо Драґі – посідає високу посаду – він президент Європейського центробанку. По-друге, Італія виступає проти переходу до третьої фази санкцій ЄС проти Росії, які означали б потужні економічні санкції. Моґеріні також активно підтримує побудову газогону «Південний потік», яким Росія хоче пустити газ до Європи в обхід України.
В ЄС сформувався блок балтійських країн та Польщі, який виступає проти кандидатури Моґеріні. «Я підтримаю кандидатуру, яка має великий досвід у міжнародних справах. Я підтримаю кандидатуру, яка є нейтральною і принаймні віддзеркалює погляди всіх членів ЄС на зовнішню політику. І я не підтримаю кандидатуру, яка є прокремлівською», – сказала президент Литви Даля Ґрібаускайте.
Серед кандидатур – дипломатичні важковаговики
Конкурентом Федеріки Моґеріні на пост верховного представника ЄС є комісар ЄС з гуманітарної допомоги болгарка Кристаліна Ґеорґієва.
Вона має міжнародний досвід, адже до Єврокомісії працювала у Світовому банку, і користується професійною повагою як комісар ЄС. Ґеорґієвій 60 років.
Проблемою Ґеорґієвої оглядачі називають те, що Болгарія є ще порівняно молодим членом ЄС і не має великого геополітичного впливу. Але дехто, навпаки, вважає це плюсом.
Серед інших кандидатур називають колишнього комісара ЄС, а згодом міністра закордонних справ Італії у попередньому уряді Ему Боніно, яка, зокрема, активно звертала увагу ЄС на гуманітарну проблему української кризи – зокрема біженців, коли йшлося про відторгнення Росією Криму і початкову фазу конфлікту на сході України.
Називають і двох важковаговиків – главу польської дипломатії Радослава Сікорського та міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта.
Пишучи про кандидатури Боніно, Сікорського та Більдта, в останньому числі британський тижневик Economist зазначає: «Євросоюз скаржиться, що його не сприймають серйозно у світі. Якраз є нагода змінити це».
Не перебільшувати роль
Переговори і пошук компромісів щодо кандидатури «нової Аштон» тривають, хоча лідери ЄС мали вже з цим визначитись на своєму саміті в середині липня.
А міжнародна преса також закликає не перебільшувати значення очільників Єврокомісії.
«Ми не повинні перебільшувати роль Єврокомісії у визначенні майбутнього Європи. Більшість важливих рішень ухвалюються національними урядами. В плані зовнішньої політики – особливо у відносинах з Росією – ЄС страждає від сильних розбіжностей між державами-членами», – написала днями лондонська Financial Times.
