Російська влада нарахувала цього тижня у себе в країні вже 11 неурядових організацій (НУО) як «іноземних агентів», згідно із законом від 2013 року. Правозахисники попереджають, що головна мета Кремля на цьому шляху – покласти край діяльності активістів-захисників прав людини, котрі не контролюються його структурами.
У вівторок російський президент Володимир Путін заявив на засідання Ради безпеки Росії, що в країні не буде «ніякого закручування гайок» стосовно розвитку громадянського суспільства, але попередив стосовно зусиль іноземних спецслужб підірвати російський суверенітет.
(Конкретно про «гайки» дивитися від 3:40 до 5:00)
Міністерство юстиції Росії оголосило 21 липня про включення до переліку так званих «іноземних агентів» ще 5 неурядових організацій країни. Серед них – Правозахисний центр «Меморіал», калінінградська регіональна громадська організація «Екозахист», асоціація «Агора», Фонд «Громадянський вердикт» і автономна некомерційна організація «Юристи за конституційні права і свободи» (ЮРКІС). Все це мотивується законом від 2013 року, який зобов’язує неурядові організації, котрі отримують фінансування з-за кордону, щоб вони реєструвалися у статусі «іноземних агентів».
Правозахисники: все це буде мати дуже сильний застрашливий ефект
У заяві Правозахисного центру «Меморіалу», однієї з найвідоміших організацій із цього переліку, сказано, що «таке примусове включення НУО у перелік – явна спроба обмежити їхню діяльність». «Меморіал» також переконаний, що «всі організації, включно із тими, котрі були включені у цей перелік раніше проти їхньої волі, діють виключно в інтересах Росії, бо ефективно допомагають захищати права громадян від зловживань з боку офіційних осіб держави».
Неурядові організації звертаються до судів, але Мін’юст Росії продовжує створювати цей перелік, котрим різко обмежує функціонування багатьох таких громадських утворень. Про це сказав Радіо Свобода адвокат Фуркат Тишаєв: «Мені здається, що це дуже сильний застрашливий ефект, а саме – дія цього переліку. Організації тепер будуть десять разів думати, перш ніж щось публікувати. Внесення в реєстр суттєво обмежує організації у їхній змістовній діяльності. Якраз у плані публічному».
Згідно із законом від 2013 року, кожна публічна заява, чи письмова, чи усна, повинна супроводжуватися повідомленням, що речник представляє «організацію у статусі іноземного агента».
Закон також зобов’язує, щоб перераховані у цьому статусі організації надсилали владі повідомлення про їхню основну діяльність двічі на рік. Чотири рази на рік вони повинні надавати владі документи про використання фінансової та іншої допомоги з-за кордону. Влада має право проводити ревізію цих організацій щорічно.
Правник Кирило Каратаєв сказав Радіо Свобода, що цей закон і перелік стають великим ярмом для неурядових організацій, а відмова підкорятися йому може призводити до закриття будь-якої з них.
22 липня президент Путін сказав на засіданні Ради безпеки Росії, що в державі «не буде ніякого закручування гайок», але попередив, що чекає від НУО «активної допомоги в удосконаленні управління… піднесенні у молоді духу патріотизму… допомоги у боротьбі з радикалізмом та екстремізмом».
Така перспектива, як кажуть правозахисники, ставить непідконтрольні Кремлю громадські організації на межу виживання.
Вже згаданий Фуркат Тишаєв також зазначив, що неурядові організації навіть мають право звернутися до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі лише після повного проходження всіх юридичних інстанцій в Росії.
Mатеріал підготували Василь Зілгалов, Robert Coalson, Tom Balmforth
