Серйозних втрат сьогодні зазнають всі, хто так чи інакше задіяний у війні на Донбасі. Україна позбулася частини своєї території і обливається кров'ю, Росія опинилася в міжнародній ізоляції і страждає від санкцій, ЄС і США отримали великий головний біль і крах звичного світопорядку. І лише одна країна безумовно виграє від війни між Києвом і Москвою – Білорусь, яка стала головним одержувачем усіх зисків – політичних, економічних, іміджевих, констатує газета «Сегодня». Ще недавно президент Лукашенко вважався «останнім диктатором Європи», міжнародним пугалом. Але потім на тлі агресії Путіна білоруський лідер став виглядати мало не ґречною інституткою. Звісно, Лукашенко авторитарний і з правами людини не дружить. Але він, принаймні, тихий і нешкідливий. В сусідні країни не вторгається, чужі території не захоплює, бойовиків не спонсорує. Фактично Білорусь стала чимось на зразок Швейцарії під час двох світових воєн. Будь-яке загострення ситуації йде їй тільки на користь. Перетворення з країни-ізгоя в міні-Швейцарію – серйозний успіх, і Лукашенко може пишатися власною кмітливістю, наголошує видання.
Що більші успіхи сил АТО, то активніше допомагає бойовикам його головний спонсор – Росія, констатує газета «Голос України». Поглиблюється ситуація й політичним підтекстом: Путін готувався диктувати свої умови на зустрічі в Мінську, а для цього ескалацію конфлікту в зоні проведення антитерористичної операції потрібно було довести до точки кипіння. І Кремль включив усі конфорки. «Миролюбна сусідка» Росія продовжує накопичувати війська у прикордонних районах. Видання припускає, що перше висадження білого десанту КАМАЗів з «гуманітарним конвоєм» було пробним. Під час конвою змінювався сценарій заходу: траєкторія руху, кількість машин, їх уміст. «Гуманітарний вантаж»-2 піде вже торованою дорогою. А отже, не порожній. Бойовикам на Донбасі терміново потрібна допомога. І Москва має намір її надавати й далі. На цьому наголошується в статті «Гумконвой-2: сподобалося допомагати?».
Попри те, що оновлення влади Україні вкрай необхідне, навряд чи варто сподіватися на справді якісні зміни в наступній каденції Верховної Ради. Досі незміненим залишається і, ймовірно, залишиться в основній своїй частині закон про вибори народних депутатів. Хоча переговори між Банковою та фракціями тривають, і не виключено, що буде досягнута згода про повернення права партій створювати виборчі блоки. Але на те, що буде скасовано правило 50/50 і парламент обиратимуть за відкритими партійними списками, надії вже майже не залишається. Надто не до вподоби це як численним «мажоритарникам», які не мають шансів залишитися під парламентським «куполом» у складі своїх чи домовитися з іншими політичними силами, так і деяким партійним лідерам. Докладніше про них розповідає газета «Україна молода» у статті «Люстрація «п’ятої колони».
Активіст ізюмської самооборони Станіслав Любий п'ятнадцять днів пробув у полоні у сепаратистів «ДНР», де його допитували, били, морили голодом. Дивом вирвавшись від терористів, чоловік не тільки повідомив керівництву АТО розташування військ ворога, а й спромігся доставити в штаб «язика». Більше про героя розповідає газета «Факти».
