Доступність посилання

ТОП новини

Слова Путіна – це специфічний жанр донесення мессиджу – Окара


Володимир Путін

Чергова цитата російського президента Володимира Путіна викликала шквал критики у ЗМІ. Цього разу йдеться про готовність «взяти Київ за два тижні». І хоча помічник Путіна Юрій Ушаков вже заявив, що, мовляв, слова російського лідера, процитовані главою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, були вирвані з контексту і мали інший сенс, все ж, вони пролунали у телефонній розмові Баррозу з Путіним. Зазвичай Володимир Путін свідомо обирає слова у розмовах із міжнародними чільниками. Навіть якщо контекст був інший – а який, не відомо – навіщо лідер Росії вживає у ці дні саме таке формулювання? Для паніки в Україні, для паніки її керівництва, чи для провокації? Чого домагається Путін, вживаючи такі формулювання? З таким запитанням Радіо Свобода звернулось до російського політолога Андрія Окари.

Російський політолог Андрій Окара
Російський політолог Андрій Окара

Свого часу Путін на саміті НАТО в Бухаресті 2008 року сказав, знову ж таки, що Україна це нібито «недодержава»

– Слід сказати, що такої заяви Путін не робив. Це була не заява, а його репліка у розмові з Баррозу. Тому це – дуже специфічний спосіб, дуже специфічний жанр донесення мессиджу до широких слухацьких кіл. Свого часу Путін так само нібито оговорився ще під час закритої зустрічі на саміті НАТО в Бухаресті 2008 року, коли він нібито сказав, знову ж таки, що Україна це нібито якесь таке «недодержава». З одного боку це російські історичні землі, а з іншого – західного боку – це західні, центральноєвропейські землі, і тому Україна, це така помилка історії.

Цей жанр досить вигідний, тому що з одного боку можна донести до широкого загалу свою точку зору, свій мессидж, з іншого боку це не є офіційна заява

Цей жанр досить вигідний, тому що з одного боку можна донести до широкого загалу свою точку зору, свій мессидж, з іншого боку це не є офіційна заява, тому якісь претензії до Путіна висувати тут безперспективно, бо тут можна сказати, що він такого не говорив, що не так почули, що не так зрозуміли. І взагалі, може це й не Путін говорив, а хтось інший. Тобто такі неполіткоректні і недипломатичні висловлювання, вони переказуються з посиланням не на перше джерело, а на друге, третє джерело. Тому, з одного боку, Путін сказав те, що хотів сказати, з іншого боку – до нього дуже важко придертися, якісь претензії раціональні йому висловити.

– Але ця розмова відбулася не просто з якимось приятелем, чи з якимось своїм соратником. Це був голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, і отже виходить, якщо він неправильно передав цю фразу Путіна, виходить, що його, мовляв, можна звинувачувати у брехні?

– В подібних висловлюваннях дуже важливу роль відіграє загальний контекст, інтонації співрозмовника, аудиторія. І тому, коли говориться це з посиланням на друге, чи третє джерело завжди можна сказати, що не так зрозуміли, що зовсім не те малося на увазі, і завжди можна сказати, що це була взагалі якась іронія чи жарт, чорний гумор. В чому і смисл подібних висловлювань, що нікого ні в чому звинувачувати не можна. Баррозу не можна звинувачувати в тому, що він збрехав, Путіна не можна звинувачувати в його якихось неполіткоректних висловлюваннях, а ми просто прийняли до відома ці слова, і мабуть треба з них робити відповідні висновки.

– А якщо робити висновки у той тиждень, коли у п’ятницю ЄС має затвердити новий пакет санкцій проти Росії, коли в Уельсі починається саміт НАТО, куди Путіна не запросили… Чи можна тоді ці випадкові, мовляв, його слова – чи перекази його слів – сприймати як, скажімо, те, що Путін втрачає нерви, висловлюючись у такий спосіб? Його ж помічник Ушаков сказав, що ці слова витягнули з контексту. А говорив то він про те, що він зміг би взяти Київ за 2 тижні, це ж не просто така собі фраза?

Якби Путін публічно вголос сказав, тоді би його звинуватили, що він терорист, агресор, що він Гітлер

– Звичайно, подібні слова, якби Путін хотів би їх сказати публічно вголос, він би сказав, але тоді би його звинуватили в тому, що він терорист, в тому, що він агресор, в тому, що він Гітлер і бін Ладен в одному флаконі. А так, з одного боку, він висловився. З іншого боку, формальних претензій до нього бути не може. Але він висловився не тільки для нас з вами, тобто для обивателів, а він висловився і на адресу європейських політиків, і на адресу того, що він думає з приводу європейських санкцій щодо Росії. І такі подібні висловлювання, як про Київ, так само, як і висловлювання про ядерну зброю, людина, яка подібні речі каже напряму і публічно, вона дійсно може в нинішній ситуації вважатися ворогом миру в усьому світі. І звісно, що тоді можуть бути дуже суттєві висновки після таких слів.

– Пане Окара, останніми днями з боку Кремля надходить дедалі більше спростувань заяв пана Путіна. Ось у неділю прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Путіна не зрозуміли в трактуванні іншої теми, яку Володимир Путін висловив, якщо Ви пригадуєте, в ефірі «Першого каналу». Йдеться про ті ультиматуми, які висувають так звані «ДНР» і «ЛНР», які в Україні вважаються терористичними організаціями – легалізація російської армії як збройних сил так званої Новоросії, і право останньої – у складі України – здійснювати власну зовнішньоекономічну діяльність, розвиваючи відносини з Митним союзом, тобто речі, на які Україна ні в який спосіб не може погодитися. І зараз знову прес-секретар Путіна говорить про те, що Путіна невірно зрозуміли. Як можна тут невірно зрозуміти?

Цей прийом, коли десь щось говориться а потім спростовується, використовується не вперше, а це тепер один з головних прийомів інформаційної політики Кремля

– Знову ж таки, як ми бачимо ось цей прийом, коли десь щось говориться а потім спростовується, він використовується не вперше, а це тепер один з головних прийомів інформаційної політики Кремля. Коли спочатку заявляється якась публічна політична позиція, яка неполіткоректна апріорі, а потім помічники, прес-секретарі спростовують, мовляв, ви не так зрозуміли. Але, як на мене, то треба розуміти ці мессиджі саме так, як ми їх сприймаємо, тобто в неполіткоректному і в недипломатичному форматі, а от ті спростування, це вже просто намагання відмазатися від претензій, які виникають, оскільки ці мессиджі інколи бувають взагалі поза межами добра і зла.

  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

Дивитись коментарі (1)

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG