Доступність посилання

ТОП новини

Маріупольці готові прийняти бій


Мешканці Маріуполя вітають українські війська, 4 вересня 2014 року
Мешканці Маріуполя вітають українські війська, 4 вересня 2014 року

Маріуполь – «Кожен – за своє місто, всі – за Україну!» – під таким гаслом близько 5 тисяч маріупольців вийшли у четвер на «марш миру». Маріупольці виступали проти того, щоби їхнє місто намагалися залучити до «кремлівського проекту Новоросія». Між тим, приблизно за 20 кілометрів на схід від Маріуполя українські силовики відбивали атаки збройних загонів сепаратистів. Після багатогодинного артобстрілу загін прикордонників та підрозділ батальйону «Азов» відступили з-під селища Широкине.

«Ми не хочемо бачити тут російські війська! Ми не знаємо «Новоросії», у нас одна Україна!» – розповідає учасниця мітингу, мешканка Маріуполя Наталія.

Відкриваючи мітинг, координатор громадської ініціативи «Новий Маріуполь» Марія Подобайло зазначила, що зараз їхнє місто є форпостом України.

Маріупольці готові боронити своє місто
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:03 0:00

Перед учасниками мітингу присягнув перший підрозділ добровольчого батальйону «Маріуполь», який днями почав формуватися у місті. Вони присягнули боронити місто й цілісність України. Маріупольці скандували їм: «Молодці!».

Бійці батальйону «Маріуполь» під час складання присяги, 4 вересня 2014 року
Бійці батальйону «Маріуполь» під час складання присяги, 4 вересня 2014 року

Бої під містом

Поки тривав мітинг, повз його учасників проїхало дві автоколони з українськими військовими. Люди вітали їх оплесками та вигуками «Слава Україні! Героям Слава!». Колони рухалися в бік Новазовська, де в цей час тривали бої із сепаратистами.

Українські військові – прикордонник та підрозділ батальйону «Азов» відступили з-під селища Широкино, що розташоване за близько 20 кілометрів від Маріуполя. Перед цим сепаратисти завдали потужного артилерійського удару по українських позиціях.

«Артилерія сепаратистів била дуже прицільно, очевидно, мали корегувальника», – розповів Радіо Свобода один з бійців.

Внаслідок цього укріпрайон зазнав серйозних руйнувань. В українських силовиків є поранені та втрати в техніці. Після артудару українських силовиків атакувала ворожа бронетехніка. Загинуло кілька мирних мешканців селища Широкіне, яке зазнало руйнувань.

У Свою чергу, українські бійці підбили кілька одиниць ворожої бронетехніки.

Добровольчий батальйон «Азов» повідомив на своїй сторінці у Фейсбук в четвер увечері, що «спробу окупантів прорватися до Маріуполя» припинено, зокрема, й завдяки тому, що «українська артилерія, яка нарешті вступила в бій, знищила батарею 122-мм гаубиць Д-30» противника.

Крім того, мовиться в повідомленні, за останніми даними розвідки, в перебігу бою під селом Широкине батальйонові вдалося прицільним вогнем із зенітної установки знищити вантажівку «Урал» із особовим складом нападників.

Також бойові дії відбувалися поблизу селища Комінтерново, що розташовано північніше від Широкине. Увечері 4 серпня сепаратисти обстріляли блокпост на околиці Маріуполя.

Влада готова організувати евакуацію

На мітинг прийшли й представники влади, які стояли серед простих маріупольців, а не на трибуні. Голова Донецької обласної державної адміністрації, яка нині працює в Маріуполі, Сергій Тарута заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що влада слідкує за розвитком ситуації навколо міста і в разі потреби готова організувати евакуацію.

«Ми контролюємо ситуацію. В разі потреби, звісно, евакуація передбачена», – запевнив він.

У свою чергу, мер Маріуполя Юрій Хотлубей заявив, що наразі немає потреби вживати екстрених заходів.

«Мені дзвонили – як бути з дітьми? Переконували, що треба зі шкіл раніше їх забрати. Але я переконав, що діти прийдуть зі шкіл у свої будинки – поруч зі школами. А у школах є підвали і є вчителі, які сховають – у разі необхідності», – розповів він Радіо Свобода.

Юрій Хотлубей запевнив, що міська влада та місцеві металургійні підприємства вживають заходів для посилення оборони міста.

4 вересня 2014 року
4 вересня 2014 року

  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG